українська російська англійська
Єдине вікно подання електронної звітності буде не тільки відкритим, але й захищеним від кіберзлочинів
17.10.2011 | 09:25
Прес-служба Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації

«Ефективність нашої роботи вимірюється тим, як ми реалізуємо Національний план дій і готуємо пропозиції до цього Плану на 2012 рік», - сказав голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, керівник напряму реформ «Розвиток науково-технічної та інноваційної сфер» Володимир Семиноженко, відкриваючи засідання відповідної робочої групи.

Під час засідання були обговорені зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» в частині встановлення процедури закупівлі в одного учасника для виконавців наукових проектів, відібраних на конкурсних засадах. «Це дуже важливе питання, адже ми самі себе загнали у глухий кут. Певна ідея чи проект виграють конкурс, а потім – проводиться тендер на те, хто саме краще чи дешевше зможе їх реалізувати. Порівняйте цю ситуацію з такою: скульптор має власну ідею монументу, але вимушений через тендерну процедуру шукати виконавця», - сказав голова Держінформнауки. Його підтримав головний доповідач з цього питання – заступник директора департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій Держінформнауки Дмитро Чеберкус. Він зазначив, що просто відмінити тендерні процедури щодо наукових проектів неможливо, оскільки це негативно сприйматиметься міжнародними організаціями. Водночас Україна має привести ці процедури у відповідність до стандартів ЄС. Схема тут є такою: спочатку відбувається конкурс із відбору кращих ідей, а далі держзамовник і потенційний виконавець, він же – автор ідеї, узгоджують між собою умови реалізації та кошторис. Як відмітив Дмитро Чеберкус, головний розпорядник бюджетних коштів (наприклад, те чи інше міністерство) затверджуватиме типовий порядок проведення конкурсу на кращий науковий проект. Це дозволить контролювати використання бюджетних коштів. Крім того, має сенс проводити конкурс ще до початку бюджетного року, щоб після виділення коштів із бюджету відразу укладати договір. За словами Дмитра Чеберкуса, подібні новації дозволять скоротити термін державних закупівель у цій сфері з 90 днів до 25. За підсумками дискусії учасники засідання робочої групи ухвалили рішення підтримати зміни до Закону «Про здійснення державних закупівель і рекомендувати їх до погодження з іншими органами влади.

З другого питання, яке стосувалося створення автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності», виступив директор департаменту прогнозування та розвитку інформаційного суспільства Держінформнауки Павло Троян. Він зазначив, що на фінансування цього проекту з бюджету поки що не виділено жодної копійки, проте до кінця року кошти з’являться, отже на порядку денному – формування ТЗ. Від того, наскільки професійно буде розроблене технічне завдання, залежатиме ефективність самої системи, наголосив він. Основні пропозиції, які були висловлені при обговоренні змісту ТЗ, резюмував член Робочої групи Сергій Колобов. «Сьогодні ми дійшли спільних висновків про те, яким має бути «єдине вікно». Це єдина система, яка піддається масштабуванню. Її архітектура повинна бути децентралізованою. Ми маємо ухвалити єдині стандарти обміну інформацією. Завдяки використанню хмарних технологій система буде відмовостійкою», - сказав він.

Також він наголосив на тому, що ТЗ повинно містити чіткі вимоги щодо розрізнення доступу до баз даних. «Відкритість системи та її захищеність – це два боки однієї медалі. Отже, неприпустимо перегинати палку чи в один, чи в інший бік. Складові системи мають проходити перевірку та сертифікацію на кібербезпечність. З іншого боку, існуючі бази даних переважно є закритими, що суперечить європейському підходу. Відкрити їх можливо лише після внесення відповідних змін до законодавства», - зазначив він.

 

версія для друку