українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра Миколи Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року
18.01.2012 | 10:31
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ

Шановні члени Уряду!

Шановні запрошені!

Хочу всіх нас привітати з тим, що, за попередніми даними Держстату, валовий внутрішній продукт України у 2011 році зріс на 5,2%. Це, до речі, кращий результат серед усіх наших сусідів. Приріст ВВП у країнах ЄС попередньо становить лише 1,6%, а у країнах СНД – приблизно 4,5%. Зокрема, в Росії – 4,2%.

Причому відбувся цей приріст в умові світової кризи і невизначеності зовнішніх ринків. Отже, це зростання, як кажуть, не завдяки, а всупереч – несприятливим факторам. Додам також, що підйом супроводжувався стабільною ціновою ситуацією: зростання цін і тарифів за рік становило лише 4,6% і було найнижчим за останні вісім років. До речі, приблизно така ж інфляція зафіксована в Словаччині і Польщі. А в Росії більше: 6,1%.

Тобто, результати роботи економіки України в минулому році є задовільними. Вони створюють гарну основу для продовження економічного зростання в поточному році.

До речі, наші опоненти дуже люблять спекулювати тим, що зростання ВВП, інфляція – нібито абстрактні цифри, а не об’єктивна економічна реальність. Тому поясню практичне значення досягнутого економічного зростання лише одним фактом: завдяки цьому зростанню люди в Україні змогли в цілому купити на 15% більше товарів, ніж в 2010 році. Нагадаю, щоб порівняти: в 2009 році, коли ВВП скоротився на 15%, товарообіг впав на 22%. Тобто, люди змогли купити значно менше товарів і послуг. Так що залежність зрозуміла.

Найбільші темпи зростання обсягів продажу – підкреслю, у порівнянних цінах - спостерігалися щодо автомобілів та автотоварів, комп’ютерної та іншої обчислювальної техніки, одягу, електропобутових товарів та будівельних матеріалів, овочів, кондитерських виробів, м’ясопродуктів, молокопродуктів.

Це об’єктивні факти. Політика розвитку внутрішнього попиту, внутрішнього ринку дає плоди.

Створити тенденцію економічного зростання і стримування інфляції коштувало нам великих зусиль, і ця тенденція є цінністю, за збереження і нарощування якої відповідає кожен член Уряду на своїй ділянці.

Розслаблятися не можна нікому. Зусиль докласти треба ще багато.

Ось приклад. Окремі керівники місцевих органів влади, скориставшись ліквідацією державного органу, який відповідає за ціни в країні, з 1 січня підвищили квартирну плату, так, що в середньому в країні вона зросла на 8,3%.

Чому це сталося? Тільки тому, що з боку Міністерства регіональної політики, будівництва та житлово-комунального господарства, з вашого боку особисто, Анатолію Михайловичу Близнюк, не було контролю і оперативного реагування на раптове підвищення квартплати.

Неприйнятна також позиція створеного минулого року спеціального регулятора – комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг і особисто її голови Валерія Володимировича Саратова.

До речі, сьогодні на засідання Уряду ми запросили так званих «новаторів», які підвищували квартплату, і жорстко спитаємо з них за такі безглузді рішення.

Які у них були підстави? Тарифи на електроенергію і на газ не збільшились ні на копійку. Бензин не подорожчав. Курс гривні стабільний. Всі основні складові собівартості комунальних послуг залишились незмінними. Чому ж місцеві органи влади під новорічні феєрверки «нащедрували» таке підвищення квартплати?

Мої кореспонденти на «Фейсбуку», які щодня оперативно повідомляють справді цінну інформацію, поскаржились на тарифне неподобство в Херсоні, наприклад. Там з 1 січня тарифи були підвищені у кілька разів. Для 7% будинків квартплата становить від 4 до 14 гривень за квадратний метр! Порахуйте, скільки доведеться сплатити за стандартну 50-метрову квартиру? Взагалі, яким це треба бути мером, щоб не побачити цього абсурду і допустити таке убивче для людей рішення?

Тим більше, що для будинків, які знаходяться на одній вулиці, буквально поруч, квартплата коливається в кілька разів. У нас що, різного сорту громадяни в різних будинках живуть?

І не треба посилатися на те, що це повноваження місцевої влади. Між іншим, оплачувати їх доведеться з державного бюджету. Тому що в країні ніхто з працюючих не повинен сплачувати за комунальні послуги більше 15% доходу, і ніхто з пенсіонерів – більше 10% доходу. Різницю компенсуємо ми всі: платники податків, з бюджету держави. Так що розводити руками і на когось кивати я не дозволю. А хто буде відповідати за такі рішення, ми сьогодні визначимось.

Якщо не зрозуміла методика тарифоутворення для невеликих одно-, двоквартирних будинків – треба міняти методику, розбиратися буквально по кожному будинку, змушувати глав адміністрацій застосовувати надані їм законом важелі контролю за ціноутвореннямі  скасовувати антисоціальні рішення. Це робота не тільки Мінрегіону, а й важлива складова роботи Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства соціальної політики. Але в першу чергу вашого міністерства, Анатолію Михайловичу.

Я знаю, ви сьогодні проводите селекторну нараду з областями. Будь ласка, детально з’ясуйте ситуацію в кожному регіоні, оцініть роботу чи бездіяльність кожного глави регіональної адміністрації. Вимога одна: жодних підстав для підвищення комунальних тарифів немає, тому всі необґрунтовані рішення мають бути негайно скасовані, а до їх авторів вжито заходів впливу.

І, будь ласка, підготуйте на наступну середу для Уряду звіт про висновки, які зробили, і заходи, яких треба вжити Уряду, вашому міністерству, регіональним адміністраціям, щоб припинити «тарифний розгул».

Учора я відвідав в Хмельницькому швейну фабрику, на фронтоні якої побачив напис: «Купуй українське – зміцнюй державу». Це не гасло. Це правильна політика.

Я дуже задоволений тим, що в Хмельницькій області цю політику розуміють і реалізують. На сирзаводі і на швейному виробництві я побачив сучасне технологічне обладнання, добросовісних робітників, ініціативних і грамотних керівників. Продукція випускається безумовно якісна і цілком конкурентна за ціною. Просто приємно, що такі товари у нас виробляються, і вони доступні для українських споживачів, ще й зовнішні ринки завойовують. Хочу щиро подякувати всім, з ким познайомився і спілкувався, за їх роботу, за позитивну налаштованість.

Люди підказують прості та ефективні рішення – на превеликий жаль, кращі, ніж іноді народжують чиновники. Люди вимагають справедливості, і у відповідь готові довіряти владі. Тому ми повинні чути людей, радитися з ними, здійснювати перетворення так, як очікує суспільство. Тобто, не нав’язувати незрозумілі рішення, а робити людей співавторами реформ.

До речі, робітники сирзаводу питали про наші переговори з Росією з питань поставки молочної продукції на російські ринки. Я упевнений, що рішення знайдене і треба поменше на різних рівнях, як кажуть, теревенити, а побільше працювати. І тому я твердо пообіцяв робітникам, що їх продукція, гарна, до речі, продукція знайте попит і на внутрішніх, і на зовнішніх ринках.

Головний висновок з робочої поїздки до Хмельницької області (втім, як і з інших поїздок) такий: наші люди можуть вирішити економічні й соціальні завдання будь-якої складності. У нас є ресурси, можливості і бажання працювати і жити краще. Треба тільки не заважати людям виявляти ділову ініціативу, не красти у них і час, і сили, і кошти всілякими адміністративними перепонами.

Нещодавно я розбирався з тим, скільки у нас залишилось різних контролюючих і регулюючих органів після здійснення адміністративної реформи. Ви як вважаєте? Хто може відповісти?

Виявляється, незважаючи на рішучі кроки в сфері дерегуляції, досі 88 органів мають контрольні повноваження. Видають документи дозвільного характеру 37 органів. Бродський є? Видають, анулюють ліцензії 34 органи. А має право зупиняти або призупиняти господарську діяльність 21 орган. Це абсолютно неприйнятна ситуація.

До речі, я вчора з робітниками цю ситуацію обговорював, вона неприйнятна ні для Уряду, ні для бізнесу.

Тому запровадження «єдиного вікна», електронної системи комунікації бізнесу з владою, яка виключає «корупційні співбесіди» з підприємцями – пріоритетне для Уряду завдання. Персональна і особлива відповідальність за це лежить на Першому віце-прем’єр-міністрові - Міністрові економічного розвитку і торгівлі Андрію Петровичу Клюєву. Ставлю вимогу в поточному році деформовану, шкідливу систему відносин, яка обмежує економічні свободи, остаточно демонтувати.

Шановні колеги!

У п’ятницю запланована прес-конференція Прем’єр-міністра для центральних і регіональних ЗМІ за підсумками роботи Уряду в 2011 році і щодо планів на 2012 рік.

Я запрошую представників ЗМІ, користувачів соціальних мереж, громадян через урядовий кол-центр сформувати серйозні принципові питання, відповідь на які люди хочуть отримати від глави Уряду. Щоб у мене була можливість відповісти дійсно на корінні питання і почути принципову і об’єктивну критику.

Хотілось би з допомогою журналістів, громадськості отримати цікаві пропозиції, нестандартні підходи, які дозволять вдосконалити роботу Уряду, а отже, і прискорити зміни на краще в країні.

Якщо підсумувати все те, що я сьогодні проаналізував, то сказав би так. Рецепт соціально-економічного розвитку в 2012 році, на тлі дуже загрозливої ситуації на зовнішніх ринках, такий: вивільнення ініціативи громадян, бізнесу та регіонів. І об’єднання їх зусиль для здійснення перетворень.

Дякую за увагу. Які є зауваження і пропозиції у членів Уряду?

 

версія для друку