українська російська англійська
В Мінкультури обговорили Концепцію гуманітарного розвитку України до 2020 року
16.02.2012 | 12:39
Прес-служба Міністерства культури

Концепцію гуманітарного розвитку України до 2020 року було обговорено на спільному засіданні Колегії Міністерства культури та Президії Національної академії мистецтв.

Проект Концепції був запропонований Національною академією наук після відповідного доопрацювання. Це було здійснено на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 06.12.2011 р. №57615/1/1-11 до протоколу від 29.11.2011 р. №1-1/2815 за результатами засідання Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України.  

У засіданні взяли участь заступник директора Інституту держави і права ім. В. Корецького Володимир Горбатенко; директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Андрій Єрмолаєв; члени президії Національної академії мистецтв; представники Адміністрації Президента України.

 

«Представлений на ваш розгляд проект Концепції був розроблений фахівцями Національної Академії наук України спільно з Міністерством освіти, науки, молоді і спорту. Його призначення – стати основним стратегічним документом державної політики в гуманітарній сфері, котра охоплює культуру і мистецтво, міжетнічні та державно-конфесійні відносини, освіту, науку, охорону здоров, захист довкілля, проблеми молоді та гендерної рівності, розвиток громадянського суспільства тощо. Усі ці сфери мають розглядатися як єдина система, тож і державна стратегія для них має бути єдиною, цілісною системою. Представлений сьогодні проект Концепції, після його розгляду зацікавленими органами виконавчої влади, науковими організаціями має бути розглянутий громадською Гуманітарною радою при Президентові України», - зазначив на початку Колегії Міністр культури Михайло Кулиняк.

 

Володимир Горбатенко поінформував, що проект Концепції був розроблений секціями суспільних і гуманітарних наук під загальним керівництвом віце-президента Національної Академії наук, академіка Валерія Гейца. «Була дуже велика полеміка щодо визначення параметрів цієї Концепції, щодо визначення самого поняття «гуманітарного розвитку». Зрештою, ми зупинилися на тому, що визначили гуманітарний розвиток України як процес удосконалення суспільства шляхом наближення до потреб людини у всіх сферах суспільного життя, створення умов для максимального розкриття творчого продуктивного потенціалу і самореалізації кожної особистості. Метою Концепції ми визначили удосконалення суспільного середовища на засадах безпеки і стабільності, створення умов для функціонування демократичної культури, конкурентоспроможної і рівноправної серед культур інших народів світу, формування вільної, забезпеченої всіма можливостями для самовиявлення, фізично і духовно розвиненої особистості, яка живе у гармонії із собою та іншими людьми, природним середовищем і навколишнім світом», - зазначив Володимир Горбатенко.

 

Перший заступник Міністра культури Юрій Богуцький повідомив, що Український центр культурних досліджень, підпорядкований Міністерству культури, та Інститут культурології Національної Академії мистецтв підготували пропозиції, які доцільно врахувати під час доопрацювання Концепції. «Потрібно також проаналізувати законодавчу і нормативно-правову базу галузі культури, практику її застосування і ввести підрозділ «Стан нормативно-правової бази», оскільки можна розробляти різні пропозиції, але якщо законодавча база не дозволяє застосувати їх на практиці, будь-яка новація не матиме шляхів реалізації. Деякі поняття у Концепції потрібно конкретизувати, наприклад, «міжконфесійні відносини» пропонуємо замінити на «державно-конфесійні», оскільки Конституцією України задекларовано, що церква відокремлена від держави, отже, міжконфесійні відносинице справа релігійних організацій, і саме від них залежить, яку конфігурацію стосунків між собою вони вимальовують в межах українського законодавства», - підкреслив Юрій Богуцький.

 

Юрій Богуцький також вніс пропозицію від Інституту культурологіїдодати у проект Концепції наступну тезу: «Для України  актуальним є творення нової системи культури на основі історико-культурних традицій українського народу та кращих зразків самоорганізації культурних систем сучасного світу».

 

«У нас є проблема самоорганізації, особливо, громадянського суспільства. Якщо подивитися на приклади інших країн, ми побачимо, як культурні системи саме через велику спроможність до самоорганізації досягали великих успіхів у своїй державіі врешті-решт, ця держава завдяки самоорганізації виходила на високій рівень саморозвитку, завдяки чому починала впливати на інші держави. Тому культурна система країни у широкому розумінні слова має тяжити до самоорганізації. Які механізми має розробити для цього держава – це також необхідно продумати». - додав Юрій Богуцький.

Він також зауважив, що у мистецькій складовій проекту Концепції пропущено таку традиційну діяльність людини, як аматорство та художня самодіяльність: «Хоча б як нам не здавалося, що все цевідголоски радянського минулого, самодіяльна творчість є елементом розвитку громадянського суспільства. Ми багато втратимо, якщо не врахуємо цю складову, адже  багато імен професійної української культури вийшло саме з самодіяльного художнього мистецтва». 

 

«Ми маємо максимально врахувати у цій Концепції стимули до конкретних практичних дійоскільки це не той документ, який має бути схвалено лише для вчених-теоретиків» - наголосив наприкінці виступу Юрій Богуцький.

 

Президент Національної академії мистецтв Андрій Чебикін також підкреслив необхідність визначення механізмів реалізації положень Концепції. «На її основі, мають бути розроблені державні програми: по театральному мистецтву, по науковій експертизі пам`яток архітектури, по сучасному мистецтву, тощо. Також у проекті Концепції потрібно підсилити позиції творчих спілок та творчих колективів», - сказав Андрій Чебикін.

 

Директор Інституту проблем сучасного мистецтва, віце-президент Національної академії мистецтв Віктор Сидоренко наголосив на необхідності доповнення проекту Концепції розділом про сучасне мистецтво.

 

Колегія Міністерства культури постановила в цілому підтримати проект Концепції з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та пропозицій, які в узагальненому вигляді Національній Академії наук мають подати Український центр культурних досліджень та Інститут культурології Національної Академії мистецтв.

 

 

версія для друку