українська російська англійська
Досвід норвезьких екологів буде впроваджено в роботу Деснянського басейнового управління водних ресурсів Чернігівщини
02.03.2012 | 16:48
Чернігівська ОДА

Другого березня в Чернігівській облдержадміністрації відбулося перше засідання постійно діючої експертно-аналітичної робочої групи Басейнової Ради р. Десна з питання впровадження Інформаційної системи (програми ENSIS) по управлінню даними про якість води в програмі ПРООН-ГЕФ по екологічному оздоровленню басейну Дніпра в Україні і Республіці Білорусь.

Науковці Норвезького Інституту Водних Досліджень (NIVA), які взяли участь у засіданні, ознайомили присутніх з інформаційною системою ENSIS (система контролю стану навколишнього природного середовища та екологічної інформації). Планується, що в подальшому ця система буде впроваджена в роботу Деснянського басейнового управління водних ресурсів, як суб’єкта моніторингу поверхневих вод басейну Десни та Дніпра в Чернігівській області.

Менеджер проекту Харшу Чандіму Ратнавеера подякував за можливість поділитися досвідом та розповів про роботу в напрямку водних досліджень. За його словами, Норвезький Інститут Водних Досліджень – це провідний норвезький багатопрофільний науково-дослідний інститут в галузі використання та охорони водних ресурсів. Чверть розроблених в ньому проектів – міжнародні. Наукова установа має досвід роботи в 70 країнах світу.

Про можливості використання програми ЕNSIS у басейні Дніпра та Десни та її особливості поінформувала пані Бенте Ватне, старший науковий співробітник Норвезького Інституту Водних Досліджень.

За словами пані Бенте Ватне, це вже третя версія програми, модернізована. Вперше програма почала працювати у 1994 році, а зараз широко використовується у всьому світі.

ENSIS (система контролю стану навколишнього природного середовища та екологічної інформації) – це сучасна система керування станом навколишнього середовища і сприяння прийняттю рішень. Вона базується на модулях і має інтегрований інтерфейс з Географічною Інформаційною Системою.

Система об’єднує моніторинг, представлення даних і моделювання в одному пакеті. Таким чином, користувачі можуть не тільки оцінювати стан навколишнього природного середовища, але й отримують доступ до інструментів екологічного планування, розробки політики й сприяння прийняттю рішень.

Як зазначалося на засіданні, в разі успішності пілотного проекту, в перспективі розглядатиметься можливість залучення до співпраці науковців Російської Федерації.

Підсумовуючи зустріч, перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації, голова Басейнової Ради р. Десна Станіслав Прокопенко наголосив: „Однією з успішних запорук роботи Басейнової Ради річки Десна та консолідації зусиль як на державному, так і на міжнародному рівнях для покращення стану водних ресурсів, є наявність чіткої, повної і об’єктивної інформації про кількісний та якісний стан водних ресурсів, тенденції його зміни та розвитку. Це є можливим завдяки впровадженню новітніх інформаційних та геоінформаційних систем”.

 

версія для друку