українська російська англійська
МОЗ про реформування системи екстреної медичної допомоги
27.06.2012 | 17:39
ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВа ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

27 червня у Міністерстві охорони здоров’я України відбулась прес-конференція на тему: «Реформування системи екстреної медичної допомоги: актуальні питання». Учасники заходу, а саме – заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов, радник Міністра охорони здоров’я України, голова Ради асоціації з невідкладної медичної допомоги Володимир Юрченко, начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Михайло Стрельников, заступник Голови профспілки працівників охорони здоров’я України Ірина Швець та завідуючий відділу охорони здоров’я департаменту охорони праці Федерації профспілок України Віталій Легков – розповіли представникам ЗМІ про особливості Проекту Закону України «Про екстрену медичну допомогу», яким передбачається створення єдиної Системи екстреної медичної допомоги.

  На сьогодні в Україні існує 940 підрозділів служби Швидкої медичної допомоги (ШМД), яка є основною у наданні екстреної медичної допомоги. Ці підрозділи нічим між собою не поєднані. Також працює Державна служба медицини катастроф (положення про неї затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 827 ще у 2001 році), яка виконує функції аналогічні служби ШМД, тільки в умовах надзвичайної ситуації. Окрім двох вже зазначених служб, існує служба санітарної авіації, в основі роботи якої - принцип переміщення за допомогою санітарного транспорту хворого або медичного працівника для надання медичної допомоги.

У Європі давно існує єдина система екстреної медичної допомоги. Вона у більшості країн ЄС має чітку вертикаль влади і фінансування з державного бюджету, або зі страхових і місцевих фондів.

Проектом Закону України «Про екстрену медичну допомогу» передбачається створення єдиної Системи екстреної медичної допомоги. В рамках цієї системи служби ШМД не підпорядковуватимуться існуючим центрам екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Єдине, що мають спільного нині існуючі і майбутні Центри - це їхня назва, функції у них абсолютно різні.

Центри утворюються шляхом реорганізації всіх існуючих підрозділів служб ШМД, медицини катастроф і санітарної авіації,  їхнього об'єднання зі створенням єдиної потужної оперативно-диспетчерської служби. Вся інформація з території повинна надходити в один центр, а не в декілька, як раніше. Єдина диспетчерська служба, оснащена сучасною технікою, контролюватиме пересування бригад, їхнє місцеперебування для оперативного забезпечення і чіткого контролю вчасного приїзду "швидкої". 

Єдиною службою, яка функціонально готова взяти на себе організацію і управління Системою на території областей є  ШМД. Формування Центрів передбачається саме на базі станцій "швидкої" обласного центру - на них буде покладено обов’язок розбудови системи на території області та подальші функцій з управління та забезпечення її щоденної діяльності. Разом з тим до функції ШМД не належить питання щодо накопичення резервів ліків на випадок надзвичайних ситуацій. В свою чергу у складі центрів медицини катастроф є навчальні підрозділи, що дозволяють медичним працівникам постійно підвищувати кваліфікацію, оперативне чергування, яке є частиною державної інформаційної системи.

Запропонована модель з початку цього року вже розбудовується у пілотних регіонах. Під час подій, що відбулись у Дніпропетровську, вона довела свою здатність до роботи не тільки у повсякденних умовах, а й за надзвичайної ситуації, про що наголосив Президент України.

Реформуванню системи екстреної медичної допомоги підлягають принципи організації надання екстреної медичної допомоги, принципи контролю за вчасністю надання такої допомоги, моніторинг за використанням наявного ресурсу.

Реформування не передбачає скорочення виїзного персоналу та кількості виїзних бригад, відбудеться лише оптимізація управлінського і допоміжного персоналу – за рахунок централізації частини функцій в єдиній обласній структурі. Кошти на утримання дублюючих структур навпаки будуть спрямовані на посилення оснащення виїзних бригад, підвищення якості підготовки персоналу.

Головною ідеєю реформування з самого початку було фінансування служби екстреної допомоги з обласного, більш потужного бюджету. До того ж відповідальність голів обласних державних адміністрацій перед Президентом України, у передвиборчій програмі якого було внесено завдання реформування системи надання екстреної медичної допомоги, зумовлює ефективне виконання та сприяння роботі служби – і у придбанні автомобілів, і у будівництві належних доріг тощо.

Сьогодні в Україні фактично існує 2 види бригад - фельдшерські і лікарські, співвідношення яких постійно змінюється на користь фельдшерських. Лінійна фельдшерська бригада має виїжджати на виклики, що не потребують проведення реанімаційних та інших спеціалізованих заходів. Натомість лікарська бригада, яка виїздить на виклик, повинна надати кардіологічну, неврологічну та іншу інтенсивну допомогу.

Серед загальної кількості лікарських бригад загально лікарських сьогодні – 1201, спеціалізованих бригад – 275, вони працюють винятково у великих містах. В ідеалі лікарська бригада "швидкої" – це бригада "інтенсивного лікування", керівником якої є лікар з "медицини невідкладних станів", що володіє всіма методами реанімації та інтенсивної терапії на догоспітальному етапі.

Важливий момент, що потребує розяснення – госпіталізація хворого, доставленого бригадами до стаціонару. Сьогодні працює практика ургентного чергування спеціалізованих відділень. А у приймальному відділенні черговим лікарем може виявитись фахівець будь-якої спеціальності. Заплановане створення "лікарень інтенсивного лікування", яке заплановано реформою, передбачає організацію відділень невідкладної медичної допомоги, де цілодобово чергуватиме лікар з медицини невідкладних станів, який має необхідний рівень підготовки і відповідного забезпечення. Саме у ці відділення "швидка" має привозити хворих, а не шукати, яке відділення якої лікарні сьогодні чергує.

Міністерство охорони здоровя України останні три роки наполегливо веде роботу з розробки нормативної документації зі створення єдиної системи екстреної медичної допомоги. Логічним наслідком цієї роботи має стати прийняття Закону України "Про екстрену медичну допомогу". Під час розробки законопроекту проведено не одну нараду з науковими установами, вивчено кращий досвід розбудови аналогічних систем і служб за межами України, проведено процедуру громадського обговорення шляхом розміщення законопроекту на офіційному сайті МОЗ, враховано думку профспілкових організацій.

 

версія для друку