українська російська англійська
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании правительства 4 июля 2012 года
04.07.2012 | 11:16
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановні члени Уряду!

Шановні запрошені!

 

Сьогодні я радий привітати народ України з тим, що - від першого і до фінального свистка - українська частина Чемпіонату Європи з футболу відбулась як справжнє спортивне свято. В Україні воно нічим не було затьмарене. Подарувало лише яскраві емоції і добрі спогади.

Жодної скільки-небудь серйозної негативної події не сталося. Жодної надзвичайної ситуації. Не було жодних серйозних порушень порядку на стадіонах, у фан-зонах, містечках вболівальників тощо.

Таку організацію великого чемпіонату, який відвідали мільйони людей, уже відзначають як унікальну.

Тому я ще раз хочу подякувати громадянам України, які зробили визначальний внесок у створення атмосфери виключної доброзичливості та гостинності на Євро-2012. А також хочу подякувати нашим гостям, які прониклися цією атмосферою і підтримували її.

В понеділок я спілкувався з волонтерами, які щодня протягом місяця працювали з іноземними гостями. Вони засвідчили, що щирість і відкритість українців буквально перевернули сприйняття України в свідомості європейців. На власному досвіді вони усвідомили, що Україна – частина Європи.

Я скажу, що це – особливо важлива інвестиція у євроінтеграційний процес нашої держави.

Ми змогли без проблем на кордоні прийняти мільйони гостей з усієї Європи, комфортно влаштувати їх, нагодувати, забезпечити належний рівень транспортної, сервісної інфраструктури.

Це факт. Отже, так буде і далі. Навіть буде краще: тому що інфраструктурне оновлення країни продовжується. Більше того, я ставлю завдання подвоїти його темпи. Для цього є все. Сформовані колективи, здатні будувати і обслуговувати найскладніші об’єкти. Кожен з цих колективів знайде своє місце у проектах модернізації країни. Я впевнений у цьому.

Україна почала надолужувати втрачені роки. У нас на десятиріччя вистачить роботи з будівництва сучасних аеропортів у кожному обласному центрі, десятків тисяч кілометрів автомагістралей, швидкісних залізниць, лікувально-діагностичних центрів, новітнього житла навзамін «хрущоб» - тобто, всього того, що визначає якість життя людей і водночас є каталізатором якісного економічного зростання. 

Отже, я вважаю, що ми «взяли» дуже високу планку перетворень і здатні її піднімати ще вище.

Що це означає на практиці?

По-перше, те, що у бюджетах 2013, 2014, 2015 і наступних років треба закладати кошти на відповідні темпи зростання інфраструктурного будівництва. Доручаю Міністерству фінансів врахувати це в бюджетному плануванні.

По-друге, те, що треба закріпити і зміцнити стимули для приватної ініціативи. Які, наприклад, допомогли за рік-півтора збудувати стільки готелів, скільки в Україні не будувалося 20 попередніх років. Доручаю Міністерству економічного розвитку і торгівлі проаналізувати дію таких стимулів і запропонувати,так би мовити, «Стратегію економічної свободи» для того, щоб зробити незворотними позитивні тенденції.

Насправді нам є на що спиратися. Життя підказало успішні рішення, і це треба використовувати.

Шановні члени Уряду!

В Україні у розпалі жнива. Уже намолочено понад 3 мільйони тон ранніх зернових і зернобобових. Головне, що збирання відбувається ритмічно. Польові роботи забезпечені фінансами, паливно-мастильними матеріалами, технікою.

Важливу роль у цьому зіграла держава. Аграрний фонд уклав ф’ючерсних контрактів на поставку майже 1 мільйона тон зерна. Таким чином, аграрії отримали гарантований ресурс для польових робіт.

На щастя, не підтверджуються негативні прогнози щодо цьогорічного врожаю. Експерти ринку, з якими я зустрічався буквально вчора, очікують, що в Україні буде зібрано понад 46-47 мільйонів тон зернових. Цілком нормальна ситуація як у середньому за останнє десятиріччя. Зерна буде цілком достатньо для того, щоб повністю задовольнити внутрішню потребу, гарантувати продовольчу безпеку, стабільність цін на хліб, можливість вільно експортувати зернові і, що важливо, можна буде продовжувати наші плани розвитку тваринництва. Кормова база для цього є.

Але самозаспокоюватись ми не маємо права. Тому що є ризики і проблеми за окремими позиціями.

Так, експерти попереджають про зменшення виробництва ячменю на тлі підвищення попиту на нього. У Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях пересів загиблої восени та в екстремальні холоди озимої пшениці ситуацію не врятував. Господарства цих регіонів зазнають відчутних збитків. Державі доведеться вкотре допомагати селянам компенсувати збитки.

Для компенсації втрат сільгоспвиробників Уряд поточного року призначив 300 мільйонів гривень. Але в принципі потрібно відмовлятися від того, щоб збитки агрогосподарств перекладати на плечі всіх платників податків. Необхідно перейти нарешті до цивілізованої практики, коли природно-кліматичні ризики компенсують страхові компанії.  

Експерти аграрного ринку вказали вчора на відсутність страхування як на системну перешкоду розвитку рослинництва. Вже і самі сільгоспвиробники відчувають потребу у страхуванні. Та й законодавча база вже є.

Що ж відбувається? Чому не працює страхування?

Адже 1 липня 2012 року набув чинності Закон про страхування виробництва сільгосппродукції?

А знаєте, хто його ініціював і розробив? Загадка, так? Народний депутат Микола Присяжнюк у 2009 році. А з 2010 року - Міністр аграрної політики і продовольства.

Але Міністерство аграрної політики та продовольства досі не розробило порядок та умови надання державної підтримки для здешевлення страхових платежів. Не подало на затвердження Кабінету Міністрів перелік сільськогосподарської продукції яка підлягає страхуванню, перелік сільськогосподарських страхових ризиків та об’єктів страхування. Не визначено частку страхових платежів, що повинна субсидуватися (компенсуватися) з державного бюджету та інші інструменти для запровадження механізму страхування сільгоспвиробників.

Тому вимагаю, шановний Миколо Володимировичу, щоб всі необхідні нормативні акти були розроблені і подані на затвердження Уряду протягом двох тижнів.

До речі, допоможе Вам ваша ж Громадська рада. Вчора я про це з громадськими лідерами домовився. Практично всі авторитетні експерти ринку і керівники громадських організацій агропрому, для яких страхування – життєво важливе питання, входять до Громадської ради МінАПК.

Шановні колеги!

Зібрати врожай вчасно і без втрат – це тільки половина справи.

Врожайні роки довели, що у нас недостатньо певних потужностей для зберігання зерна. Потрібні сучасні елеватори для зберігання державних і регіональних запасів. Їх треба будувати або глибоко модернізувати ті, що існують. Причому робити це виважено, поетапно, з прицілом на майбутнє: на збільшення населення, на швидке нарощування виробництва м’яса.

Ще більш потрібні - і негайно - припортові елеватори. І не тільки на морі, а й на Дніпрі. У нас же є така унікальна логістична домінанта просто посеред України, гріх це не використовувати!

Звичайно, таке завдання не тільки для держави. Це класичний приклад можливостей державно-приватного партнерства. А чи використовуємо ми ці можливості? Скажу прямо: погано використовуємо.

Вчора лідери громадських організацій поставили мені питання, логічної відповіді на які немає.

Чому «єдине вікно» оформлення документів під час піку експортних поставок не працювало у суботу, неділю і у святкові дні? Хіба ми зацікавлені гальмувати ритм відвантаження зерна на експорт?

Чому підприємства з переробки і зберігання зерна змушують кожен рік збирати величезний пакет документів і отримувати платний сертифікат відповідності? Кожен рік. Що це за здирництво? Підприємства ж власною кишенею відповідають за якість зерна!

Чому вагони-зерновози возять вантажі 15% часу, а 75% - простоюють? Хто зацікавлений у простоях?

Все це перепони, які елементарно можна усунути грамотною організацією роботи.

Тому доручаю Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Міністерством економічного розвитку та торгівлі, Міністерством інфраструктури та Міністерством фінансів розглянути ці та інші зауваження, висловлені учасникам ринку, експертами, громадськими організаціями і запропонувати Уряду оптимальні рішення.

Шановні колеги!

За оцінками фахівців Світового банку Україна спроможна виробляти 80-100 мільйонів тон зерна на рік. І головне, що світовий ринок забере ці обсяги.

Фантастика? Мрія? Зовсім ні. Згадайте: фантастикою і навіть авантюрою здавалося - за два роки, з нуля здійснити проект такого масштабу, як Євро-2012. Проте, ми це зробили.

У нас є і голови, і руки, щоб втілювати в життя амбіційні ідеї.

Коли країна об’єднується навколо ідеї, яка надихає, тоді, здавалось би, «не підйомна» справа успішно завершується.

Коли народ вказує політиканам на їх місце: «панове, будь ласка, відійдіть, не заважайте будувати» - все виходить.

Дякую за увагу.

 

 

версія для друку