українська російська англійська
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 18 июля 2012 года
18.07.2012 | 10:23
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановні члени Уряду! Шановні запрошені!

 

Підбито підсумки першого півріччя цього року.

Вони свідчать, що, незважаючи на негативний вплив світової кон’юктури та рецесію в Євросоюзі, економіка України продовжує зростати.

Реальний ВВП за 1 півріччя склав 2,5 відсотки, індекс промислового виробництва – склав 100,4%. В добувній промисловості обсяги виробництва зросли на 2,7%, виробництво сільськогосподарської продукції збільшилося на 7,4%, роздрібна торгівля – на 16%.

У цілому, це позитивні показники. Але є і напрямки, на які необхідно звернути особливу увагу.

Насамперед, звертаюся до Мінрегіону. До цих пір будівнича індустрія розвивається не ритмічно.

Необхідно продовжувати рішучі кроки в напрямку дерегуляції, залучення інвестицій. Ви повинні створити максимально сприятливі умови інвесторам. Адже незважаючи на прийнятий закон з дерегуляції в будівництві, місцеві органи влади продовжують стримувати своїми рішеннями і без того не легкий процес інвестування.

Потребує також вдосконалення грошово-кредитна політика. Економіці необхідні більш дешеві кредити, більш надійне їх забезпечення.

Також є питання щодо повного забезпечення нашого народного господарства стабільною роботою транспорту за доступними умовами. Тут накопичилось багато проблем, які потрібно негайно вирішувати.

Тому в найближчі дні за участю всіх фахівців відповідних міністерств і відомств буде проведена нарада з розвитку транспорту як важливої складової нашої економіки.

Потребує негайного вирішення питання відновлення роботи нафтопереробної галузі.

Я не буду перераховувати всі проблеми. Завдання давно поставлені. Я вимагаю, щоб всі міністри ще раз провели глибокий аналіз. Всі ці застарілі проблеми нашої економіки повинні бути вирішені.

Шановні колеги!

Вчора я проводив нараду, на якій було детально обговорено стан виконання загальнонаціональної програми «Питна вода України». 

Питань надзвичайно багато:

це забруднення поверхневих вод, які є джерелами питного водопостачання;

в маловодних регіонах – висока вартість транспортування води, яка впливає на комунальні тарифи для населення;

зношеність основних фондів водопровідного господарства та водовідведення - є проблемою практично у всіх регіонах.

Внаслідок цього:

або знижується якість води, яку люди отримують;

або не забезпечується цілодобове водопостачання.

Ці проблеми відомі вже достатньо давно. Більш того, давно сформовані комплексні підходи до їх вирішення.

Ще у 2004 році за ініціативою Уряду Віктора Януковича була розроблена загальнонаціональна програма «Питна вода України». Однак аж до 2007 року вона була заморожена.

У подальшому ситуація повторювалася: у 2008-2009 роках, підкреслюю, на заходи програми не було виділено жодної копійки, і фінансування ми поновили тільки з 2010 року.

Сьогодні ми кардинально змінюємо ситуацію. За останні два роки:

реконструйовано 125 насосних станцій і 119 водонапірних башт;

побудовано і реконструйовано 403 водозабірних і 115 очисних споруд;

збудовано і оновлено 731 кілометр водопровідних мереж і водогонів;

відремонтовано і дооснащено спеціальним устаткуванням близько 200 сертифікованих лабораторій контролю якості води і стічних вод;

введено 701 установку доочистки питної води;

і це далеко не весь перелік.

Згоден, зважаючи на глибину проблем, зробленого - поки що не достатньо.

Але ми послідовно вирішуємо проблеми, які так турбують людей.

Наприклад, в містах Петровське Луганської області і Комсомольське Донецької області побудовано нові водопровідні очисні споруди.

В Хмельницькій області розпочато будівництво нового магістрального 20-ти кілометрового водогону, вже прокладено майже 7 кілометрів.

В Дніпропетровській області було виконано реконструкцію 24 швидких безнапірних фільтрів комунального підприємства «Аульський водовід».

Це дало можливість покращити якість питної води для більш як двох мільйонів жителів області.

І такі роботи проводяться по всій країні.

Разом з тим, очевидно, що темпи та ефективність реалізації програми «Питна вода» потрібно збільшувати. Завдання стоять надзвичайно серйозні.

Перше. Необхідно забезпечити постійне централізоване постачання води високої якості у всі населенні пункти України. Без винятків.

Ми маємо домогтися того, щоб в країні не залишилося жодного населеного пункту, де люди отримують воду за графіком. Графік може бути тільки один: 24 години на добу 7 днів на тиждень - у будь-якій точці країни. І повірте – це можливо.

Друге, необхідно посилити контроль за:

якістю та безпечністю питної води;

дотриманням вимог до стічних вод;

та за екологічним станом водойм.

Це завдання Мінприроди, Мінрегіоном, Держсанепідслужби та Держводагенства.

Вчора я відвідав Деснянську водопровідну станцію "Київводоканалу".

Станція збудована ще у 1961 році, але за рахунок належної експлуатації і реконструкції, функціонує добре.

Крім того, у найближчих планах - проведення її модернізації. В цілому, у Києві ситуація більш-менш прийнятна.

Але цього не можна сказати про інші міста України. Є регіони, де ситуація з якістю води абсолютно незадовільна.

Я поставив завдання перед Мінекології, Мінрегіоном, іншими відомствами: у тижневий термін розробити реалістичний перелік заходів для швидкого виправлення ситуації на тих територіях, де є застереження вчених і фахівців щодо якості води.

Не треба замахуватись на  абстрактні завдання планетарного масштабу. Ми будемо діяти поступово, зміцнювати найслабші ланки у системі. І неодмінно - вийдемо на бажані показники.

Кошти державного та місцевих бюджетів необхідно сконцентрувати на проектах, що комплексно вирішують проблеми водопостачання територій та базуються на застосуванні новітніх технологій.

Вода в Україні буде відповідати європейським нормам – це питання не такого вже й віддаленого майбутнього.

У мене заплановано цілий ряд поїздок по регіонам. Скажу одразу – питанням забезпечення людей чистою питною водою буду приділяти особливу увагу.

Вже завтра я буду в досить складному з точки зору водозабезпечення регіоні – в Херсонській області. Побачимо, як там вирішують ці питання.

Ще раз наголошую. Не залежно від регіону проживання і величини населеного пункту, наші люди повинні отримувати якісну воду. Це – завдання державного значення. Тому й питати за це будемо відповідно.

Шановні колеги!

Зараз, в літній період, люди частіше подорожують: відвідують рідних, їдуть на відпочинок чи на присадибні ділянки. Значно побільшало в транспорті і на дорогах дітей.

Тому особливої уваги набуває питання безпеки дорожнього руху.

На жаль, високий рівень травматизму та смертності на дорогах перейшов вже у якусь стадію епідемії. Епідемії, що вбиває та калічить.

Тільки за першу половину 2012 року на автошляхах країни в дорожньо-транспортних пригодах постраждало і загинуло більше 17 тиссіб.

Зростання кількості транспортних засобів, їх швидкостей ставить нові вимоги і щодо безпечності пасажирських перевезень.

Це надзвичайно актуальна тема. Адже на сьогодні половина всіх пасажирів в Україні перевозиться автомобільним транспортом.

Тому аварії за участю пасажирського транспорту набувають особливого резонансу і, цілком зрозуміло, суспільного занепокоєння.

Після страшної катастрофи під Черніговом, коли загинули 15 прочан із Росії, трапилося ще кілька масштабних аварій з багатьма постраждалими: 11 липня, Львівська область – ДТП за участі автобуса – 13 постраждалих; 12 липня, Харківська область – 14 постраждалих, двоє загинуло; 15 липня, Закарпатська область – 9 постраждалих!

На жаль, не рідко перевізники нехтують безпекою людей.

Переважна більшість пасажирів підтвердять, що, сідаючи в автобус, чи так звану «маршрутку», вони не мають гарантії, що транспортний засіб - справний, водій –  кваліфікований або не перевтомлений, і що він не буде систематично порушувати правила дорожнього руху.

Інколи, особливо, на міжміських маршрутах водії розвивають швидкість гоночних автомобілів. Проте, що найголовніше, рідко бувають покарані за такі порушення.

У людей виникає питання: куди дивляться:

місцеві органи влади, які надають дозволи на перевезення;

Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті, яка здійснює ліцензування;

Міністерство внутрішніх справ, фахівці якого повинні слідкувати за безпекою на дорогах?

Контролери є, а прогресу – немає.

Склалася парадоксальна ситуація – з року в рік збільшується кількість штрафів, адмінпротоколів за порушення в сфері пасажирських перевезень. Але це не зменшує кількість травматизму і смертельних випадків на дорогах.

Потрібні негайні і рішучі дії.

Звертаю увагу і Міністерства внутрішніх справ і всіх його підрозділів, - особливо Державтоінспекції, - безпека руху була і є вашим найбільш пріоритетним завданням.

Але чи забезпечується вона сьогодні належним чином?

Завдання Мінінфраструктури та Мінекономрозвитку. Треба подивитися, чи не надмірно ми захопилися дерегуляцією. Особливо там, де йде мова про безпеку наших людей.

Це стосується і вантажних перевезень, і, насамперед, пасажирських перевезень, до яких, можливо, вимоги повинні бути більш суворими.

Також залишаються не вирішеними ще кілька  проблем у сфері перевезень пасажирів: зокрема, відсутність будь-яких вимог щодо оформлення нерегулярних перевезень, недоліки у функціонуванні мережі автостанцій, яка створює соціальну напругу серед перевізників.

Все це знижує якість і безпеку перевезень.

Є гостра необхідність встановити жорсткіший контроль за станом здоров'я водіїв, ступенем їх стомленості - як це вимагають міжнародні правила, а також за технічною справністю транспортних засобів.

Вже дані доручення скорегувати вимоги до безпеки під час руху екскурсійних автобусів.

Потрібно ще раз переглянути вимоги щодо пересування автобусів з людьми у нічну пору, суворо контролювати час, проведений водієм за кермом, а також перевіряти наявність змінних водіїв в автобусах далекого сполучення у будь-яку пору доби.

Тому доручаю Міністерству інфраструктури разом з Міністерством внутрішніх справ переглянути систему допуску водіїв до перевезень пасажирів автомобільним транспортом.

Неприпустимими є факти, які допускаються сьогодні, коли перевезенням пасажирів може займатись людина, що провчилась два місяці в автошколі і отримала посвідчення водія.

Завдання Державній інспекції з безпеки на наземному транспорті разом з МВС: започаткувати у серпні 2012 року місячник з безпеки дорожнього руху.

Це, як мінімум, тридцять днів масштабних інформаційних заходів, націлених на підвищення інформованості і усвідомлення суспільством найбільш гострих проблем безпеки дорожнього руху.

У цьому контексті надзвичайно важливу роль відіграє і такий фактор, як якість доріг.

Хочу нагадати, що, незважаючи на складності післякризового періоду, за 2 роки, у тому числі в рамках підготовки до Євро-2012, ми побудували та відремонтували майже 3 тисячі км доріг.

Це у 7 разів більше ніж у 2008-2009 роках.

Тим не менш, Уряд усвідомлює, що транспортна інфраструктура на місцях, особливо в малих містах та сільській місцевості, потребує негайного масштабного поліпшення.

Низька якість доріг, а в деяких випадках їх відсутність, не тільки знижує якість життя мешканців цих територій, а й гальмує економічний розвиток.

Я переконаний, що дороги повинні бути однаково якісними по всій країні: і в столиці, і в обласних та районних центрах, і у маленьких містечках та селах.

Саме тому при формуванні державного та місцевих бюджетів на 2012 рік було закладено суттєвий ресурс – більше 4 млрд. грн. для будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і комунальних доріг та доріг місцевого значення.

Це, до речі, спростовує «міф» про те, що всі бюджетні кошти спрямовувалися виключно на проекти у чотирьох містах, які приймали Євро-2012.

На 1 липня 2012 року в місцевих бюджетах на дорожні роботи (із врахуванням перехідних залишків) накопичено 1 млрд. 114 млн. грн.

Крім того, із передбачених в державному бюджеті 2,1 млрдрн вже в регіони перераховано більше 1 мільярду.

Ці кошти щомісячно в автоматичному режимі перераховувались в регіони з початку 2012 року.

Тобто, Уряд надає необхідні фінансові ресурси. Відповідальність місцевого керівництва - сконцентрувати їх на важливих для конкретного населеного пункту роботах і забезпечити високу якість їх виконання.

Проте із статистики виконання бюджету складається враження, що ці кошти не потрібні місцевій владі - так повільно вони використовуються.

За перше півріччя для ремонтно-будівельних робіт на вулицях та дорогах комунальної власності використано лише третину від перерахованого з державного бюджету!

В деяких областях, як, наприклад, Кіровоградська, Сумська, Закарпатська – рівень використання коштів не перевищує 10%, а в Харківській області - використання взагалі нульове!

Не набагато краща ситуація з видатками, які повинні бути використані на автомобільні дороги місцевого значення – витрачено трохи більше половини.

Рівень використання коливається від 20% - у Житомирській області до 60-70% - в АР Крим, Волинській, Тернопільській, Черкаській областях та миєві.

Літо закінчується. І коли ви будете будувати дороги? Це питання до місцевих органів влади. Я вимагаю від губернаторів, Мінінфраструктури, Мінрегіону, Укравтодору детально проаналізувати - де роботи загальмували, і невідкладно вжити всіх заходів для того, щоб вони були завершені у встановлені строки.

Застерігаю – йдеться не про «освоєння» бюджетних коштів, а про те, що виділені кошти повинні бути спрямовані раціонально, і дійсно на ті ділянки доріг, які потребують негайного ремонту.

Шановні колеги!

Нашу роботу оцінюють не по цифрах, а по тому чи відчувають люди зміни на краще: чи стають комфортнішими міста і села, чи будується соціальна інфраструктура, облаштовуються дороги, як реагує влада на потреби людей.

Тому дисципліна виконання наших рішень не повинна послаблюватися навіть в період відпусток. Про це потрібно пам’ятати всім.

Дякую за увагу.

версія для друку