українська російська англійська
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 19 сентября 2012 года
19.09.2012 | 10:21
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановні члени Уряду!

Шановні присутні!

 

На цьому тижні Держстат України підсумував результати роботи економіки за 8 місяців 2012 року.

Отже,  попередня оцінка ВВП за цей період – зростання 1,5 відсотка.

Враховуючи комплекс негативних зовнішніх і внутрішніх чинників, рецесію в провідних європейських країнах і як наслідок згортання товарних ринків та ринків капіталів – це позитивний результат. Я вже не кажу про тиск на економіку надмірно дорогих енергоносіїв та необхідність повертати борги.

Стабільно нарощує випуск добувна промисловість (+3,2%).

Високу динаміку продовжує демонструвати роздрібна торгівля, оборот якої зріс на 16%.

Водночас, скажу відверто, в ряді галузей ми маємо не  зовсім задовільні показники.

Особливе занепокоєння викликає будівельна галузь, де темпи виконання  робіт уповільнились на 8 відсотків.

Безумовно на таку динаміку вплинули як об’єктивні так і суб’єктивні фактори.

Адже 2011 рік був чи не найбільшим у сучасній історії України за обсягами державного капітального будівництва.

У рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року ми швидко наздогнали втрачений час.

Держава інвестувала безпрецедентні за обсягами кошти в розвиток спортивної та соціальної інфраструктури, розв’язок, аеропортів, стадіонів, метрополітену. Тільки доріг введено в експлуатацію більше 2 тис. кілометрів. За підтримки держави добудовувались також житлові і промислові об’єкти, створювалась агропромислова інфраструктура і логістичні центри, оптові аграрні ринки.

Сьогодні  держава закінчила реалізацію одних масштабних завдань і переходить до реалізації нових, наприклад програми доступне житло, нових інфраструктурних проектів.

У цей перехідний період темпи будівництва, як відомо, уповільнюється.

Але це не пояснює чому так незадовільно розгортаються програми в ряді областей.

Не зрозуміло, чому в АР Крим за результатами 8 місяців поточного року обсяги виконаних будівельних робіт скоротились на 33%, Анатолію Михайловичу Близнюк, проти аналогічного періоду минулого року. 

 

Скорочення більш ніж на 15% допустили Житомирська область, м. Севастополь, Київська область, Черкаська область.

Тому доручаю губернаторам тих регіонів, що допустили таке значне скорочення обсягів будівництва, провести детальний аналіз причин такої ситуації та вжити необхідних заходів, щоб не допустити подальшого уповільнення темпів розвитку будівельної галузі.

Окреме питання є і до Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолія Михайловича Близнюка. Ми прийняли закон про містобудівну діяльність, ми спростили процедури початку будівництва, введення в експлуатацію житла, скоротили строки оформлення права на землю та багато іншого, а на обсягах будівництва це не позначилось. Виникає питання: вони що не працюють, чи це проблеми на місцях?

Тільки у вигляді субвенції на соціально-економічний розвиток та через Фонд регіонального розвитку України Уряд перерахував регіонам майже 2 мільярди гривень, це 1,4 рази більше ніж минулого року. Запитую: є проблеми з їх використанням?

Доручаю Вам проаналізувати цю ситуацію та на найближчому засіданні Кабінету Міністрів доповісти.

Якщо потрібні нормативні зміни – вносьте ми обов’язково їх розглянемо.

Проте всі заходи необхідно робити оперативно, щоб не випустити ситуацію з-під контролю.

 

Шановні громадяни України!

Держава розуміє всі об’єктивні складнощі, які заважають розвитку вітчизняних підприємств. Саме тому постійно йде кропітка робота, спрямована на покращення умов для ведення бізнесу в Україні. Знижуються податки, зменшується регуляторний тиск. Уряд підтримує відкритий діалог з профспілками та роботодавцями.

Ряд підприємств опинилися у скрутній ситуації. Ми оперативно розглядаємо проблеми кожного такого підприємства і знаходимо рішення.

Уряд йде назустріч і бізнесу. Але бізнес теж повинен діяти відповідно.

Разом з тим, ми виходимо з того, що держава повинна розглядати будь-яку допомогу вітчизняним виробникам як інвестицію не тільки з економічної точки зору, але й із соціальної. Тому Уряд очікує від бізнесу підвищення соціальної відповідальності та збільшення інвестицій у розвиток українських підприємств.

Так, вчора я провів нараду з питань проблем розвитку електрометалургійних підприємств, продукція яких є важливою для атомної, космічної, хімічної промисловості та машинобудування – наших пріоритетних галузей.

Як відомо, через зниження попиту та цін на їх продукцію та значну частку електроенергії в собівартості продукції, в діяльності цих підприємств виникли проблеми. 

Я поставив перед учасниками зустрічі завдання: концентруватися на пошуку системного, збалансованого рішення поставлених питань.

Перше і найголовніше – захистити наших громадян, які працюють на електрометалургійних підприємствах, та проживають у містах, де вони розташовані.

Системне рішення має створити умови: для забезпечення людей роботою, справедливим рівнем оплати праці та не допустити виникнення заборгованості із виплати заробітної плати.

Не менш важливим є участь таких підприємств у розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів: будівництва лікарень, шкіл, доступного житла тощо.

Друге. Дійсно є ряд проблем, які заважають розвиватися цій галузі. Впевнений, що їх реально вирішити за допомогою механізмів, які не порушують конкуренті засади розвитку економіки.

Головне, щоб підприємства скористалися можливостями, які створює держава, для докорінної модернізації підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності.

Адже багато з них побудовані ще на початку 40-х – 50-х років минулого століття. Тобто зараз вони святкують 70-80-річні ювілеї.

Тому я поставив завдання перед Міжвідомчою робочою групою до 15 жовтня проаналізувати ситуацію НА КОЖНОМУ підприємстві і підготувати рішення, які дозволять на довгострокову перспективу вирішити проблеми галузі.

Звертаю увагу: рішення Уряду повинно бути прийнято не пізніше 15 жовтня.

Повторюю: Уряд готовий піти назустріч вітчизняним підприємствам електрометалургії, але це повинна бути дорога з двостороннім рухом і тому виконання власниками електрометалургійних підприємств всіх взятих зобов’язань: і соціальних, і інвестиційних, буде жорстко контролюватися спеціальною міжвідомчою комісією.

Головним критерієм, від якого залежить успіх цього партнерства є прозорість ведення бізнесу. І тут важливою складовою є соціальна відповідальність власників. Наприклад, якщо відбувається «вимивання» прибутків у офшори, а людей звільняють з підприємства і не виплачують зарплату, то розмова буде вже  про доцільність такого «власника».

І хай не розповідають окремі захисники таких власників про неефективність управління державною власністю.

Держава свої кошти в офшори не виводить, а витрачає на підвищення соціального захисту.

 

Шановні друзі!

22 вересня Україна відзначатиме День партизанської слави.

Шановні ветерани! Від імені Уряду прийміть найтепліші слова вдячності за Ваш незабутній подвиг.

Нам всім є багато чому повчитися у Вас: мужності, патріотизму,  любові до свого народу.   Ви  покладали всі свої сили і життя на знищення німецько-фашистських загарбників та їх посібників.

В минуле відходять ті страшні роки. Але ніколи не забудеться Ваш подвиг  6 тисяч 200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували майже мільйон людей, наносили відчутні втрати військам противника на окупованій території.

Відзначення цього свята є відновленням історичної справедливості щодо участі Українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Ми досі в неоплатному боргу перед нашими ветеранами, перед тими хто рятував і нашу країну, і всю Європу від цієї чуми, хто здобував для всього світу Перемогу.

У свій час наші ветерани захистили Вітчизну. Сьогодні вони самі потребують захисту.

Тому ми їх маємо оточити особливою увагою, глибокою пошаною.

На минулому засіданні Уряду ми затвердили план заходів із підготовки відзначення у 2015 році сімдесятої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

Я звертаюсь до членів Уряду та голів облдержадміністрацій: в рамках цієї роботи потрібно ще раз подивитися чи всі можливі резерви ми задіяли, щоб поліпшити життя, забезпечити достойне пенсійне, соціальне  та медичне забезпечення цим заслуженим людям. 

Це наш державний і громадський обов’язок.

Справжні герої живуть не на екранах. Справжні герої тихо і скромно живуть поруч з нами. Давайте не забувати про це і чесно відповімо на питання: а що кожен з нас зробив для ветеранів? Давайте відповідати на такі запитання конкретними справами.

 

Дякую за увагу.

версія для друку