українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 26 вересня 2012 року
26.09.2012 | 10:29
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ

Шановні члени Уряду!

Шановні запрошені!

 

Закінчується вересень. Синоптики прогнозують ще два тижні відносно теплих погожих днів. А потім – дощі і поступове похолодання.

Це в природі. В інших сферах – у нас гаряча пора. Велику кількість політиків хвилює виключно передвиборча кампанія. 

Ми ж, як відповідальна влада, продовжуємо забезпечувати реалізацію як стратегічних питань розвитку держави, так і поточних питань, що є важливими для людей.

Відповідальний період зараз в житлово-комунальному господарстві та енергетичному секторі – у завершальній стадії підготовка до стабільної роботи в осінньо-зимовий період.

Наш Уряд приділяв багато уваги проблемам ЖКГ, і саме завдяки цьому ми провели два опалювальних сезони на задовільному рівні. Це серйозне досягнення діючої влади.

І поточного року Уряд тримає це питання на особливому контролі.

Як і у попередні 2 роки Уряд ставив завдання - забезпечити реальну готовність до опалювального періоду.

Я звертаю особливу увагу чиновників усіх рівнів: людям потрібні не красиві звіти. Вони повинні відчувати результат наших реальних справ. Спитаємо з кожного.

Головне, щоб було тепло і гаряча вода у лікарнях, поліклініках, школах, дитячих садках, багатоквартирних будинках тощо. Щоб опалювалися приміщення, а не асфальт, під яким пролягають тепломережі, адже з такою ціною на газ – це занадто велика розкіш.

Попереджаю всіх, щоб потім ніхто не ображався: якщо хоча б один дитячий садок, школа або лікарня опиниться без тепла, то керівники, які за цю ділянку відповідають, будуть звільнені з роботи без зайвих розмов.  

Обласні держадміністрації, Мінрегіон, Мінфін, Міненерговугілля – це я звертаюся до вас. Часу на виправлення всіх недоліків у вас залишилося обмаль. Фактично із першої декади жовтня опалювальний сезон має поетапно стартувати по всій країні.

Шановні колеги!

Уряд продовжує політику розширення внутрішнього попиту, стимулювання імпортозаміщення, сприяння просуванню вітчизняних товарів на зовнішніх ринках.

Адже в умовах несприятливої зовнішньої кон’юнктури роль внутрішніх чинників розвитку економіки значно зростає.

Україна має надзвичайно великий нереалізований поки що потенціал. І в цьому я пересвідчуюся кожного дня.

Минулої суботи на Полтавщині я отримав задоволення, оглядаючи розробку Крюківського вагоноремонтного заводу - міжрегіональний швидкісний двосистемний електропоїзд. Зайшов у кабіну машиніста і трохи проїхав. Хочу сказати, що виробники подбали про високий рівень комфорту та безпеки — все це відповідає кращим зарубіжним зразкам поїздів і вагонів такого класу.  

Чому цій темі приділяється настільки велика увага?

По-перше, нам потрібно модернізувати наш залізничний парк, адже в першу чергу це якість і безпека перевезень.

По-друге, машинобудування — наша стратегічна галузь. Чому її розробки часто не доходили до стадії масового виробництва й фактично ігнорувалися внутрішнім ринком — інше питання. Сьогодні ситуація, нарешті, змінюється. Якщо вітчизняні виробники дають необхідний продукт - то Уряд буде їх підтримувати. Це робочі місця для наших людей. Це наповнення бюджетів територіальних громад. Це технологічний розвиток держави.

І третє, але не менш важливе. Скажу так: все, що можна виробляти в Україні - повинно вироблятися у нас. Ми повинні зменшувати дефіцит торгівельного балансу, який у нас від’ємний, в тому числі й через захмарну ціну на газ.

А це вклад у стабільність національної грошової одиниці. Чим менше ми будемо ввозити товарів, чим більше ми будемо виробляти самі - тим стабільнішою буде наша держава.

Програми імпортозаміщення ми вже реалізовуємо в багатьох галузях економіки.

Наприклад, минулого тижня на Тернопільщині я побував на відкритті найбільшої в Україні теплиці, що розрахована на вирощування 9 тис. тонн овочів на основі новітніх технологій вирощування, дистанційного агрономічного супроводу та крапельного поливу. Такий підхід у найближчій перспективі дозволить відмовитися від більшості імпорту овочевої продукції.

І завдання Уряду, завдання відповідних міністерств, насамперед, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики - створювати умови, щоб таких підприємств в Україні ставало якомога більше, щоб вони росли, міцнішали і розвивалися. 

Особливо звертаю увагу - наше власне сучасне виробництво повинно базуватися на наших нових технологіях, наукових розробках та інноваціях.

Вчора під час проведення форуму «Наука, інновації, технології» я відвідав виставку вітчизняних наукових розробок, у тому числі медичного обладнання. Я був приємно вражений.

Я ще раз пересвідчився, що українські виробники, наша наука, здатні створювати і виробляти широкий, сучасний і якісний асортимент новітньої медичної техніки.

І конкуренція на цьому ринку з боку закордонних компаній тільки стимулює підтримання ними високого технічного рівня та якості цього медичного обладнання, новітніх діагностичних систем, впровадження передових науково-технічних досягнень.

Наприклад, це сучасні ультразвукові апарати, мамографи, цифрова рентгенівська техніка, гама-камери, магнітні кардіографи, нове покоління тест-систем для обстеження на ВІЛ-СНІД і багато іншого.

Продемонстрована на виставці техніка не тільки не гірша за іноземну. Вона й значно дешевша. Це є запорукою того, що в найкоротші терміни ми можемо переоснастити найсучаснішим обладнанням вітчизняного виробництва всі медичні установи України.

Більше того, ми маємо потенціал для нарощування експорту цієї продукції. Адже у деяких напрямках ми складаємо конкуренцію світовим лідерам. Час працювати на себе!

По-перше, доручаю Міністерству охорони здоров’я проаналізувати скільки і якої медичної техніки потрібно сьогодні нашим медичним установам. Адже ми плануємо у 2013 році здійснити великомасштабне державне замовлення на вітчизняну медичну техніку.

По-друге, звертаюся до керівників підприємств-виробників: необхідно зробити все можливе, щоб вітчизняні вироби мали максимум вітчизняних складових - від авторства на винахід до мікросхем. 

Нам потрібно більше нових технологій. Українська наука може допомогти економіці, росту ВВП держави. Хіба ми можемо збільшити у 10 разів виробництво зерна? Ні. А виробництво сталі? Ні. А збільшити у 10 разів продукти інтелектуальної власності та розробку нових технологій - нам під силу! Тим більше, що авторитет вітчизняної науки визнаний в світі. Це і космос, і авіабудування, й інформаційні технології, і матеріалознавство, і ще багато інших напрямків.

Шановні члени Уряду! Шановні запрошені!

Післязавтра в Ялті розпочнеться чергове засідання Ради голів урядів країн-членів СНД.

Роботи буде багато і робота буде важлива – для нас, для України, для розвитку української економіки.

До порядку денного включено понад двадцять питань, що стосуються різних аспектів інтеграційної взаємодії в рамках СНД.

Але найголовніше, на мою думку, передбачається розглянути питання розширення кількості учасників Договору про зону вільної торгівлі.

Як ви пам’ятаєте, ініціатором створення такого грандіозного стимулу для росту нашої спільної торгівлі кілька років тому була саме Україна.

Сьогодні можна прямо сказати – ми прийняли тоді правильне рішення. Договір про зону вільної торгівлі вже набрав чинності з 20 вересня.

Те, що це добре і вигідно для всіх – не викликає жодного сумніву. Якою мірою – залежить від на самих. Адже для отримання ефективного остаточного результату потрібно докласти ще багато зусиль. 

Доручаю всім членам Уряду, всім посадовцям, які братимуть участь у засіданнях Ради СНД та бізнес-форумі «Ялтинські ділові зустрічі», підготуватися ретельно і відповідально.  

Дякую за увагу. Які є зауваження і пропозиції до порядку денного?

 

 

версія для друку