українська російська англійська
До 2023 року Україна отримає мережу аеропортів із сучасною інфраструктурою та ефективними формами управління
28.11.2012 | 13:04
Прес-служба Міністерства інфраструктури

Українські аеропорти отримають довгострокову стратегію розвитку – Уряд схвалив Концепцію Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року. Державна цільова програма передбачатиме новаторський і водночас системний підхід до кожного із українських аеропортів – починаючи від розбудови його інфраструктури до впровадження сучасних технологічних процесів обслуговування повітряних перевізників і пасажирів. Про це повідомив 28 листопада Віце-прем’єр-міністр-Міністр інфраструктури Борис Колесніков під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

Завдання, поставлене Урядом, - створити розвинуту мережу аеропортів із сучасною інфраструктурою, приведеною у відповідність до міжнародних вимог, та з різними ефективними формами управління. «Взагалі кардинально змінюється політика Міністерства відносно аеропортів: держава буде будувати аеродромні комплекси, тобто злітно-посадкові смуги, перони, оскільки це об’єкти подвійного призначення і фактично в усьому світі лишаються за державою», - зазначив Борис Колесніков.

Відтак нова Державна цільова програма розвитку аеропортів на період до 2023 року стане дійсно програмним документом, адже передбачатиме конкретні довгострокові заходи щодо розвитку кожного українського аеропорту окремо – відповідно до його можливостей.

Серед базових принципів, які буде закладено у Програму, - збільшення пропускної спроможності аеропортів та підвищення інтенсивності руху повітряних суден. Надалі здійснюватиметься будівництво, реконструкція та модернізація аеродромів: мова йде про підвищення категорійності аеродромів відповідно до рекомендацій  Міжнародної організації цивільної авіації та забезпечення польотів повітряних суден у складних метеоумовах.

Також у рамках Програми здійснюватиметься заміна обладнання і модернізація засобів навігації, будівництво та реконструкція пасажирських терміналів, готелів, адміністративних будівель, спорудження вантажних термінальних  комплексів, реконструкція паливно-заправних комплексів, ангарних комплексів, авіаційно-технічних баз і профілакторіїв, розвиток технічного обслуговування повітряних суден (створення умов для експлуатації повітряних суден більшої маси та пасажиромісткості) і паркінгів.

При цьому державні кошти спрямовуватимуться виключно на будівництво, реконструкцію та модернізацію злітно-посадкових смуг, перонів, засобів світлосигнального, радіотехнічного, метеорологічного обладнання, а також спеціалізованої техніки й обладнання для обслуговування аеродромів, повітряних суден і пасажирів.

Також планується відновити роботу аеропортів, що наразі не функціонують або експлуатуються не повною мірою. 

«Жителі навіть маленьких міст повинні відчувати впевненість у майбутньому своєї країни. Якщо ми не будемо розвивати аеропорти – взагалі ніхто літати не зможе»,  - сказав Борис Колесніков.

Для підвищення ефективності роботи аеропортів та залучення інвестицій цілісні майнові комплекси та окремі об’єкти інфраструктури, призначені для наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, обробки багажу, пошти, вантажу, об’єкти неавіаційних видів діяльності можна буде передавати у концесію, оренду, утім за умови, що не змінюватиметься їхнє цільове призначення. Наприклад, в концесію або оренду  можуть бути передані пасажирські та вантажні термінали, кетеринг, об'єкти забезпечення авіаційним паливом та об'єкти неавіаційних видів діяльності відповідно до чинного законодавства. Аеродроми та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони  та інші елементи аеродромів) залишаться у державній чи комунальній власності (залежно від сфери управління).

Програмою буде передбачено й законодавче врегулювання питань використання земель авіаційного транспорту, в тому числі передачі їх інвесторам в довгострокову оренду із спрямуванням коштів, що надійшли, на розвиток аеропортів.

Крім того, вестиметься робота щодо зменшення часу  на  обслуговування  пасажирів  та  повітряних суден в аеропортах, планується удосконалити систему сертифікації та ліцензування аеропортів.

Реалізація Програми також сприятиме розвиткові адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких розташовані аеропорти, розвиткові міжнародного туризму в Україні, створенню додаткових робочих місць тощо.

Загалом Мінінфраструктури ставить перед собою завдання забезпечити ефективне державне управління аеропортами, контроль їх діяльності та розвитку. При цьому забезпечення необхідного технічного рівня засобів навігації, аеродромного обладнання, авіаційної наземної техніки, засобів обслуговування пасажирів, багажу та вантажу є не тільки викликом часу, - у першу чергу цього вимагають міжнародні нормативи.  Так, приведення інфраструктури авіаційного  транспорту у відповідність до міжнародних стандартів - важлива складова стратегії держави,  спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності України на світовому ринку. Згідно з  прогнозом Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) у період з 2012 по 2023 рік загальний попит на  повітряні   перевезення  в  середньому щороку зростатиме на 4-5%, при цьому збільшуватиметься і світовий парк повітряних суден. За очікуваними прогнозами  обсяг пасажирських повітряних перевезень через українські аеропорти  до 2023 року збільшиться майже в 2,3 рази порівняно з 2011 роком.

Нагадаємо, відповідний проект Постанови Кабінету Міністрів України, яким затверджено Концепцію Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року, схвалено напередодні - 19 листопада. Відповідно до Постанови Кабміну саму Програму Мінінфраструктури разом  із  зацікавленими  центральними органами  виконавчої  влади повинно розробити упродовж найближчих трьох місяців.

Довідково

  Основними аеропортами України  є «Бориспіль», «Дніпропетровськ»,  «Донецьк», «Київ» (Жуляни), «Львів», «Одеса», «Сімферополь»,   «Харків»,  які у 2011 році забезпечили обслуговування  97% загального обсягу пасажирських повітряних перевезень в Україні. Забезпечують відповідну роботу в авіаційній галузі  аеропорти: «Вінниця», «Запоріжжя», «Івано-Франківськ»,  «Кіровоград»,   «Миколаїв»,  «Луганськ»,  «Полтава»,  «Рівне»,  «Суми»,   «Тернопіль»,  «Ужгород»,   «Хмельницький»,  «Чернівці», «Черкаси», «Бердянськ», «Маріуполь», «Керч», «Кривий Ріг», «Севастополь», «Северодонецьк».

На території  України  також  функціонують аеродроми, які забезпечують виконання  авіаційних  робіт, задовольняють потреби авіаційної промисловості та спортивної авіації:   «Київ/Антонов-1»,   «Київ/Антонов-2», «Джанкой», «Харків» (Сокольники), «Біла Церква», «Бородянка»,  «Васильків», «Заводське», «Кременчук», «Озерне» (Житомир),   «Лиманське», «Київ» (Чайка).

 

 

версія для друку