українська російська англійська
Українські та іноземні експерти обговорили проблемні питання проведення молекулярно-генетичних експертиз
29.11.2012 | 10:53
Прес-служба Міністерства внутрішніх справ

На сьогоднішній день все більшого значення у розкритті злочинів, як у світовій, так і у вітчизняній практиці правоохоронних органів набувають молекулярно-генетичні дослідження. Упроваджений в експертну практику ще з 1992 року метод ДНК-аналізу з того часу зазнав значних змін: активно використовується найсучасніше обладнання (генетичні аналізатори, прилади для визначення якості та кількості отриманого ДНК в режимі реального часу тощо).

Зокрема, цьому питанню був присвячений міжнародний науково-практичний семінар «Ведення обліку генетичних ознак людини», який розпочав свою роботу 28 листопада. У заході взяли участь працівники ДНДЕКЦ МВС України, НДЕКЦ при ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, областях, представники Департаменту карного розшуку та Національної академії внутрішніх справ України, фахівці Головного, Київського міського, Дніпропетровського та Одеського обласних бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, а також іноземні фахівці з проведення молекулярно-генетичних досліджень.

За словами начальника Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Івана Красюка, молекулярно-генетичні лабораторії в Україні функціонують у восьми підрозділах Експертної служби МВС України, а також у чотирьох бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

На даний час одним із головних завдань взаємодії МОЗ та МВС є забезпечення формування та повноцінного функціонування центральної автоматизованої бази обліку генетичних ознак людини.

Окремо зупинився Іван Красюк і на міжнародній співпраці, яка наразі активно розвивається, як з експертно-криміналістичними установами країн СНД, так із іншими країнами ближнього й дальнього зарубіжжя.

Також варто зазначити, що з 2002 року ДНДЕКЦ є повноправним членом Європейської мережі криміналістичних наукових установ (ЄМКНУ, ENFSI) – організації, створеній у 1995 році, що нині об’єднує 63 провідні експертно-криміналістичні установи поліції (міліції) та юстиції 36 країн Європи.

Як зазначив Іван Красюк, семінар організовано з метою визначення шляхів вирішення проблемних питань, що зустрічаються при формуванні обліку генетичних ознак людини. Важливим є і вироблення стратегії міжвідомчої взаємодії, обміну позитивним досвідом з представниками іноземних країн (Росії, Білорусії, Нової Зеландії, Шотландії) та обговорення питань пов'язаних із проведенням молекулярно-генетичних експертиз у вищевказаних країнах. Також учасники заходу планують обговорити використання нових наборів та приладів при дослідженні об'єктів біологічного походження людини, шляхи подальшого розвитку напряму.

Загалом семінар триватиме упродовж трьох днів. За цей час учасники планують обмінятися позитивним досвідом із представниками іноземних держав та обговорити питання щодо організації проведення молекулярно-генетичних експертиз і ведення баз даних генетичних ознак людини в цих країнах.

 

версія для друку