українська російська англійська
Виступ Миколи Азарова у Верховній Раді 13 грудня 2012 року
13.12.2012 | 14:55
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ

Шановний головуючий!

Шановні народні депутати!

Шановні громадяни!

 

Хочу привітати Вас з початком роботи першої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Цьому складу парламенту доведеться приймати чимало масштабних рішень у дуже непростих і невизначених умовах.

В чому особлива відповідальність поточного моменту? Кризові явища в світовій економіці продовжують поглиблюватись. Всупереч сподіванням на поступове відновлення економічного зростання в країнах-лідерах, цього не сталося. Загальмувалося зростання і в країнах, які розвиваються.

Це означає, що принаймні у найближчі роки можливості для експорту української продукції будуть звужені, а доступні фінансові ресурси на зовнішніх ринках - обмежені.

Якщо ми не хочемо жити під диктовку кризи, новому Уряду разом з новим парламентом належить вирішувати нагальні питання розвитку, покладаючись на власні сили, на внутрішній потенціал. І Україна має вийти з цієї кризи з більш сильною і стійкою до зовнішніх потрясінь економікою.

Саме така ідеологія покладена в основу програмних завдань, розроблених Президентом України для нового Уряду.

Україна має небагато часу для завершення системних перетворень і здійснення докорінної модернізації економіки, промисловості, ключових суспільних інститутів.

За два з половиною роки здійснено рішучі кроки. Водночас необхідно визнати: для того, щоб досягти безумовного і відчутного для громадянина підвищення якості життя, темпи перетворень мають бути прискорені.

Чого чекають від нас люди? Простих речей: стабільних цін, прогнозованого валютного курсу, збереження робочих місць, своєчасних виплат та підвищення заробітної плати, пенсій, стипендій.

Але ці прості речі не з’являються автоматично. Вони вимагають важкої та професійної роботи законодавчої і виконавчої влади і прийняття іноді складних рішень.

Ми уважно аналізуємо антикризові заходи, які застосовують країни ЄС. Переважно вони полягають у значному скороченні соціальних видатків бюджету та збільшенні оподаткування. Окремі держави йдуть на безпрецедентні крокі. Уряд Італії, наприклад, прийняв рішення збільшити ПДВ до 23%, запровадити податок на комунальні послуги і збільшити пенсійний вік до 66 років. Уряд Іспанії на 6% збільшив ставку оподаткування доходів підприємств. 

Я відповідально заявляю: Україна не піде таким шляхом. Наші громадяни ще не мають таких доходів, як громадяни Євросоюзу. А тому ми не збираємося перекладати тягар кризи на плечі простих громадян. Так само як ми не перекладали його в умовах різкого збільшення ціни на газ.

Також вважаю абсолютно неприйнятним збільшення податкового навантаження на національного виробника.

У важких економічних умовах забезпечити зростання економіки можливо лише при взаєморозумінні між владою, суспільством і бізнесом.

Шановні колеги!

Новий Уряд буде продовжувати реалізацію програми економічних реформ та нової соціальної політики Президента України.

Заходи державної політики будуть мати єдину мету: істотно підвищити рівень життя громадян України та соціальні гарантії держави для громадян. Цього можливо досягти лише на міцному економічному фундаменті. У найближчі роки ми повинні максимально мобілізувати весь внутрішній потенціал і забезпечити зростання національної економіки.

У період, що минув після кризи 2008-2009 років, зроблено чимало для зниження чутливості нашої економіки до зовнішніх шоків. Але маємо визнати: за умов, які складаються, цього недостатньо.

Економіка України зберігає виражену експортоорієнтовану і сировинну спеціалізацію, а тому залишається вразливою до зовнішньої кон’юнктури.

Отже, потрібно застосувати нові стимули для внутрішнього реінвестування в галузі з високою доданою вартістю, для активного впровадження політики імпортозаміщення, диверсифікації та зниження енергоємності виробництва. Треба здійснити зміни в структурі експорту на користь продукції з глибокою переробкою та застосуванням нових технологічних рішень.

Наші зусилля будуть сконцентровані на:

стимулюванні розвитку внутрішнього ринку;

зменшенні залежності України від зовнішньої економічної кон'юнктури;

посиленні конкурентних переваг та підтримці вітчизняного експорту на зовнішніх ринках.

Саме тому пріоритетами діяльності нового Уряду стануть:

- розширення і зміцнення економічних свобод, а отже, максимальна дерегуляція бізнесу та зменшення втручання контролюючих і правоохоронних органів в роботу підприємств а також підвищення відповідальності за немотивоване втручання;

  - прискорення роботи із створення умов для чесної і вільної конкуренції, захисту прав власності,

-  зміцнення справедливої судової системи.

- запровадження антикорупційних механізмів на всіх рівнях системи державного управління.

У першу чергу будуть здійснюватися заходи, спрямовані на стимулювання внутрішнього попиту на продукцію вітчизняного виробництва, збільшення зайнятості, а саме:

-  розвиток внутрішнього виробництва із застосуванням широкого спектру економічних інструментів: прямої бюджетної підтримки, податкових стимулів, здешевлення кредитування, державних гарантій;

- реалізація інфраструктурних проектів як бази для розвитку виробничого та транзитного потенціалу та покращення соціальної інфраструктури, яка безпосередньо впливає на якість життя людей;

- сприяння створенню передової інфраструктури агропромислового комплексу і соціальної інфраструктури в сільській місцевості;

  - посилення енергетичної незалежності України, збільшення  власного видобутку енергоносіїв, диверсифікація постачань енергоносіїв;

- впровадження енергоефективних технологій, стимулювання інвестицій в модернізацію газотранспортної системи, нафтопереробних потужностей, житлово-комунального господарства т.і.

Буде зроблено акцент на посиленні захисту національного товаровиробника від недобросовісної конкуренції чи зростаючого імпорту. Крім того, ми запровадимо механізм державної фінансової підтримки експорту (страхування, кредитування, гарантування), в тому числі шляхом створення відповідної державної фінансової установи.

Бюджетні ресурси розвитку будуть концентруватися на підтримці пріоритетних інноваційних проектів, спрямованих на розвиток внутрішнього виробництва і нарощування експорту інноваційних товарів та послуг.

Кілька конкретних прикладів.

Частка імпортної сировини та комплектуючих, які використовуються у вітчизняному виробництві, перевищує 60% загального обсягу імпорту. Тому головне завдання – ефективно використати вже створену систему стимулів для технологічної перебудови нашого виробництва з метою заміни або зменшення частки імпортної сировини та комплектуючих у виробництві вітчизняних товарів.

Наприклад, необхідно відродити вітчизняне сільгоспмашинобудування. На законодавчому рівні вже затверджена система стимулів для технологічного оновлення підприємств з виробництва сільськогосподарської техніки. Також для таких підприємств буде розширено державну допомогу. Крім того, ми плануємо створити виробництво сучасної складної сільськогосподарської техніки за участю провідних іноземних фірм та запровадити стимули для придбання такої техніки.

 

Поставлено за мету за п’ять років налагодити виробництво сільгосптехніки та обладнання для АПК, у тому числі таких, які зараз не виробляються в Україні з тим, щоб довести частку вітчизняного сегменту до 60%.

Не менш важливо оновити вітчизняною технікою парк залізниці - вантажний та пасажирський – більш ніж на 13 тис. одиниць, а також пасажирських автобусів – майже на 7 тис.

Критичною проблемою є перенасичення українського споживчого ринку імпортною побутовою технікою та товарами легкої промисловості.

За І півріччя 2012 року у торговій мережі було реалізовано імпортних товарів тривалого користування та легкої промисловості у 8,5 та 5 разів більше, ніж таких же товарів вітчизняного виробництва. Безперечно, що таке співвідношення не може нас влаштовувати і повинно бути кардинально змінено у найкоротший термін.

Ми можемо скоротити в півтора рази частку імпортної продукції машинобудування у структурі кінцевого споживання населенням. Це важливо не тільки з точки зору покращення торгівельного балансу, а й для збільшення кількості високооплачуваних робочих місць у вітчизняних високотехнологічних галузях.

Завдяки вже прийнятим законодавчім стимулам і заходам у нас є всі підстави для того, щоб до 2015 року вдвічі збільшити експорт продукції індустрії програмного забезпечення.

Нам потрібна нова енергетична стратегія, реалізація якої дозволить вдвічі скоротити енерговитратність економіки до 2020 року. Водночас це забезпечить повну енергетичну незалежність України.

Можна назвати ще чимало напрямів активізації внутрішнього потенціалу економіки України. Але, насамперед, нам потрібно ефективно скористатися тими умовами та можливостями, які вже створені.

Зрозуміло, що така складна за обсягом та змістом робота потребує потужної законодавчої підтримки. Серед першочергових законопроектів є:

- Зміни до Закону України “Про здійснення державних закупівель”, які дозволять більше залучати вітчизняного виробника до процедури державних закупівель. Наприклад, одним із кваліфікаційних критеріїв стане наявність власних виробничих потужностей  або центрів обслуговування на території України.

- Проект Закону України "Про державний банк розвитку", який нарешті має створити належні умови для реалізації довгострокових інвестиційних та інноваційних проектів у пріоритетних сферах економіки.

- Удосконалений Закон України «Про вищу освіту» має забезпечити модернізацію вищої освіти, її адаптацію до європейських стандартів, приведення нормативної бази вищої освіти у відповідність до завдань інноваційного розвитку економіки.

- Нова редакція Закону про інноваційну діяльність є надзвичайно важливим елементом реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю.

- Не менш важливим є прийняття Закону України “Про внутрішню торгівлю”. З одного боку, він потрібен, щоб навести порядок у торгівельній діяльності, а з іншого – щоб забезпечити захист вітчизняного виробника і споживача.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні громадяни!

Я глибоко переконаний, що для всіх, хто зібрався в цій залі, інтереси народу України – понад усе.

У нас разом один порядок денний: розвиток країни. Альтернативи цьому немає. Кожен з нас обіцяв це народу України під час виборів.

Виборчі змагання завершені. Усі політичні сили сказали виборцям все, що бажали. І отримали той результат, який є.

Тепер час усвідомити: на нас лежить відповідальність за ефективність роботи влади. Країні потрібні дієздатний парламент і дієздатний Уряд. Продовжувати протистояння в сьогоднішній ситуації – шлях в нікуди.

У світі кожен бореться за власне виживання. Україна має бути сильною в цій конкуренції. Отже, нам потрібно докласти максимум зусиль та напружити всі сили - щоб разом протистояти зовнішнім викликам.

Ми можемо і повинні з ким завгодно і скільки завгодно гостро дискутувати всередині країни. Але із зовнішнім світом повинні спілкуватися однією мовою: мовою захисту національних інтересів.

Як й інші держави, свій шанс на розвиток ми не можемо подарувати. І не маємо права змарнувати його через чвари і деструктивну політичну позицію – «чим гірше, тим краще».

Тому я офіційно пропоную опозиції зібратися за столом переговорів і неупереджено, конструктивно, виходячи виключно з національних інтересів, проаналізувати всі питання, які є критичними для соціально-економічного розвитку держави.

Ми повинні обговорити і нашу позицію щодо покращення умов приєднання до Світової організації торгівлі, і щодо взаємодії з Митним союзом. Нам потрібно знайти компроміси у співробітництві з Міжнародним валютним фондом.

Маємо завершити реформування судової системи, виборчого законодавства за рекомендаціями ЄС. А також забезпечити виконання погодженого з ЄС Порядку денного асоціації – для підписання Угоди про асоціацію, включаючи всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським союзом.

Нам потрібно визначитися щодо законодавчого забезпечення і концентрації ресурсів на інфраструктурних проектах та на розвитку внутрішнього ринку.

Тому сьогодні нам потрібні абсолютно всі прагматичні державники, всі ефективні професіонали, під якими б політичними прапорами вони не стояли. Треба усвідомити, що в цьому залі ми не вороги. Ми опоненти, але всі ми хочемо найкращого Україні.

Я глибоко переконаний, що Україну чекає добре майбутнє. Кожна політична сила повинна все для цього зробити, і діяти так, щоб об’єднати народ України навколо завдань національного розвитку.

Дякую за увагу.

версія для друку