українська російська англійська
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 6 февраля 2013 года
06.02.2013 | 10:40
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

 

Сьогодні, як ніколи, нашими дорогами проїхати складно, а інколи просто неможливо. Нинішня зима остаточно «доконала» багато кілометрів шляхів і вулиць. І водії, і пішоходи обурені станом дорожнього покриття.

За останні роки ми збудували чимало першокласних доріг, які витримують великі механічні навантаження і надзвичайні погодні умови. У 2011 та 2012 роках введені в експлуатацію майже 4 тисячі кілометрів автодоріг, які, впевнений, будуть слугувати довго. Фактично, ми вперше запровадили абсолютно новий, європейський стандарт доріг. Цю планку треба тримати.

Але водночас руйнується дорожнє покриття на міських вулицях, комунальних дорогах, на старих автомобільних шляхах загального користування. Як кажуть, “без сліз” неможливо дивитися на автомобільну дорогу КиївОдеса, на ділянку дороги Хмельницький – Чернівці тощо. Або спробуйте, наприклад, проїхати від Сум до Києва.

  Не краща ситуація з дорогами комунальної власності. Як приклад: кільцева дорога навколо Києва.

Жоден обласний центр не може похвалитися гарними дорогами.

Минулого року в країні було 20 106 об'єктів з будівництва, ремонту та утримання вулиць та доріг комунальної власності, які потребували негайного усунення пошкоджень. А скільки їх стане після цієї зими? Уявляєте собі, який масштаб робіт і які фінанси на це потрібні?

Так, треба визнати, що погодні умови зими 2012-2013 років видалися дуже складними, незвичними. Кількість днів з опадами уже становить 42 доби – вдвічі більше, ніж протягом всієї зими минулого і позаминулого років. Кількість переходів середньодобової температури через 0 градусів за Цельсієм становить 24 доби, тоді як впродовж всієї минулорічної зими – 11 діб. Зрозуміло, що така кількість циклів замерзання-розмерзання плюс важкий транспорт вдарили по всіх слабких місцях дорожнього покриття.

Але чому у нас така кількість слабких місць? Адже наші люди добросовісно фінансують утримання дорожнього господарства, зокрема, коли сплачують акцизний збір у вартості пального. І мають право користуватися пристойними дорогами.

Але у 2012 році було недостатньо виділено субвенції на розбудову та утримання мережі доріг комунальної власності, місцева влада не мобілізувала можливі ресурси, а виділені кошти використовувалися не завжди ефективно.

Кошти розпорошувались на велику кількість об’єктів. Тому майже ніде не вдалося досягти помітного покращення. А на значній кількості об’єктів роботи взагалі не були завершені.

У повному обсязі субвенція була використана лише у Дніпропетровській області.

На рівні 92-98% – у Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Миколаївській та Хмельницькій областях.

Лише на 60-70% – у Одеській, Чернігівській, Закарпатській областях.

Найгіршій стан справ у Тернопільській області, де субвенція була використана лише на 30%.

Хіба це робота, я питаю? Якими ж можуть бути дороги, якщо місцеві керівники неспроможні навіть використати ті ресурси, які надає держава?

Ми не такі багаті, щоб будувати і утримувати погані автошляхи.

Зараз треба сконцентрувати ресурси і зусилля на негайному відновленні покриття у найбільш проблемних місцях.

Доручаю Віце-прем’єр-міністру Вілкулу взяти під особистий контроль організацію невідкладного ремонту та підготовку до планових ремонтів автошляхів. Треба разом з Міністерством фінансів розглянути стан справ у регіонах і терміново надати допомогу там, де місцевих сил недостатньо. А разом з Укравтодором розробити оптимальний план-графік ремонту доріг державного значення.

Ще наприкінці січня я провів нараду з питань утримання доріг у зимовий період. За результатами доручив збільшити фінансовий ресурс на утримання доріг загального користування. У першу чергу, виходячи з погодних умов -  на придбання посипних матеріалів, паливо і т.д. За січень Укравтодор отримав 417  мільйонів гривень бюджетного фінансування. У тому числі 120 мільйонів гривень – за рахунок наближення видатків з кінця року.

А за великим рахунком, потрібно принаймні 2 мільярди гривень. Тому треба сконцентрувати всі можливі ресурси, не розпорошувати їх, шукати місцеві резерви.

Нагадую, що за рішенням місцевих громад на потреби дорожнього господарства можуть направлятися кошти субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Є можливість залучати фонд регіонального розвитку. Крім того, потрібно ширше використовувати резерви наповнення бюджету розвитку територіальних громад, який згідно зі статтею 71 Бюджетного кодексу є джерелом видатків на розвиток дорожнього господарства.

Тобто і в Укравтодора, і на місцях є потенційні можливості для розгортання робіт з відновлення пошкодженого дорожнього покриття, а також для облаштування доріг і вулиць в населених пунктах.

Зрозуміло, що зараз несприятливі умови для повноцінного ремонту дорожнього покриття. Але принаймні ліквідувати небезпечні ділянки і якісно підготуватися до планових ремонтів, розпочати їх як тільки дозволять погодні умови – необхідно.

Можна також оптимізувати дорожній рух. Продумати схеми і графіки руху великотоннажного транспорту – щоб максимально зберігати наші дороги. Цим повинні зайнятися Міністерство внутрішніх справ разом з Укравтодором та місцевими адміністраціями. Водночас треба прискорити впровадження систем автоматичного контролю за перевантаженням важкого транспорту.

Ресурсів, на превеликий жаль, у нас небагато - порівняно з потребами модернізації дорожнього господарства. Тим більше: використовувати їх треба «прицільно» і якісно.

Тому, крім іншого, я доручаю Державній фінансовій інспекції прискіпливо проаналізувати використання коштів державного бюджету і місцевих бюджетів на розвиток і утримання дорожнього господарства. Будемо робити принципові висновки, щоб не повторювати помилок і порушень.

Місцеві державні адміністрації повинні до 1 березня завершити формування переліку об’єктів будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності. Без цього використання бюджетних коштів неможливе.

А Мінінфраструктури та Мінрегіон повинні взяти це на контроль.

У мене є питання і до Укравтодору. Чому досі - а сьогодні вже 6 лютого - на затвердження Уряду не поданий перелік об’єктів дорожнього господарства, фінансування робіт на яких буде здійснюватися в поточному році?

Даю на цю роботу тиждень.

Шановні колеги!

До весни треба ретельно підготуватись також з огляду на те, що створюється дуже напружена гідрологічна ситуація.

У верхів’ях Дніпра накопичилося багато снігу. А зима ж іще не закінчилась. Синоптики передбачають ще мінімум шість тижнів зимової погоди.

Балканський циклон принесе вже найближчими днями мокрий сніг і зливи в західні, південно-західні і північно-західні області України. Водночас у центральних і північних регіонах теж буде сніжна й дощова погода.

Отже, може бути сильна повінь.

Власне, уже зараз ми побачили, що може статися. Днями в Ужгороді були підтоплені 42 подвір’я, в Іршавському районі - 10 дворів та 10 гектарів сільгоспугідь, у Мукачівському районі - 3 домогосподарства.

Що ж сталося? Елементарна безгосподарність та недбалість. Дренажні системи і стічна каналізація виявились засміченими та забитими. Я розумію, на будівництво доріг потрібні великі кошти. А тут що потрібно, крім відповідального ставлення до виконання своїх безпосередніх обов’язків?

Недбалість у цій справі очевидно загрожує значними матеріальними збитками.

Тому, по-перше, доручаю Міністру регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Темнику Геннадію Павловичу за участю Держслужби з надзвичайних ситуацій провести селекторну нараду з регіонами і поставити комунальникам чіткі завдання з підготовки до сходу води. І проконтролювати потім виконання на місцях. Щоб все, що треба, було розчищене, відремонтоване.

По-друге, Службі з надзвичайних ситуацій, Міністерству оборони, Мінрегіону, Міністерству інфраструктури, Міністерству охорони здоров’я, під головуванням Віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула наказую створити міжвідомчий оперативний штаб з підготовки заходів протидії повені. Треба також підготувати розгортання таких же штабів в регіонах, де складуться ризики масштабної повені.

Що треба зробити вже зараз?

- Здійснити моделювання ситуацій і розробити регламенти дій всіх служб.

- Розробити заходи з інформування населення щодо можливих загроз та дій під час них, зокрема, про плани евакуації населення.

- Підготувати техніку, плавальні, рятувальні засоби і бригади медичних працівників до дій в умовах повені.

- Створити запаси матеріалів для зведення водозахисних споруд, зведення тимчасових дамб для води.

Я хочу, щоб всі усвідомили: чітке виконання поставлених завдань має високу ціну: треба захистити майно, а найголовніше - життя людей.

Починаючи з наступного тижня Уряд буде регулярно слухати оперативні звіти Держслужби з надзвичайних ситуацій про те, як складається ситуація і виконуються підготовчі роботи.

Шановні члени Уряду!

Учора я побував у великому супермаркеті в центрі Києва. Великому, але звичайному - якщо говорити про асортимент, ціни, організацію торгівлі.

Я хотів на власні очі побачити і з’ясувати ті, взагалі-то прості речі, які ми хочемо врегулювати законом про внутрішню торгівлю.

У першу чергу цікавили: асортимент овочів і фруктів, ціни, наявність соціальних продуктів, чи не підвищуються ціни на них, і який відсоток вітчизняні продукти харчування займають на полицях магазинів.

У цілому інформація про рівень цін, яку отримує Уряд, відповідає дійсності. Отже, ми контролюємо ситуацію. Але розслаблятися не можна, як свідчать недавні спроби абсолютно необґрунтованого підвищення цін на хліб в кількох регіонах.

З дозволу сказати, причинами цього підвищення, поглибленим вивченням ціноутворення на підприємствах, що вирішили погратися з цінами на такий соціально чутливий продукт, як хліб, - цими причинами зараз займаються відповідні фахівці державних органів. Зокрема, я доручив здійснити ретельну перевірку «Київхліба».

Я ще раз наголошую, що підстав підвищувати ціни на соціальні, підкреслюю, сорти хліба, на масові сорти – немає. Натомість є необмежена можливість користуватись дешевим борошном з державних резервів. За період з липня 2012 р. по  січень 2013 р. регіони взяли у Аграрного фонду близько 40 тисяч тонн, що не перевищує 10% попередньо заявленої ними потреби. Чому вже вкотре складається така ситуація – доручаю з'ясувати Міністру аграрної політики і продовольства Присяжнюку.

У той же час є стабільність цін на овочі, фрукти, молоко. А також достатній вибір цих продуктів на полицях. Не можна не визнати, що політика Уряду щодо будівництва овочесховищ, оптових ринків, підтримки молочного тваринництва дають плоди. Працівники торгівлі відзначають, що нарешті серед зими мають якісну, добре збережену вітчизняну продукцію. І її достатньо. Немає колишніх дефіцитів.

До речі, один дуже емоційний покупець, з яким я спілкувався, все закликав: «Миколо Яновичу! Робіть щось, бо немає вітчизняних товарів у магазинах!». Але ж: щодо продуктів харчування – це вже не так. Вітчизняна продукція зайняла належне місце в торгових залах. Ось щодо промислових товарів – тут ще багато спільної роботи попереду, це правда.

У цілому я переконався, що закон про внутрішню торгівлю дуже актуальний і потрібний. Він потрібен і покупцям, і виробникам. Та і торговим закладам, щоб цивілізувати врешті-решт цю сферу, насправді також потрібний цей закон. Ми повинні створити сучасні правила торгівлі  дати підприємствам торгівлі стимули і підтримку задля модернізації, покращення якості обслуговування.

Доручаю Міністру економічного розвитку і торгівлі Прасолову прискорити розробку і внесення на розгляд Уряду законопроекту про внутрішню торгівлю.

Наприкінці не можу не згадати про один казус. Вчора весь Інтернет був заповнений повідомленнями, що до приїзду Прем’єр-міністра у супермаркеті спеціально знизили ціни. Я почав розпитувати продавців, а головне – покупців. Не підтверджується така інформація.

Я пожартував, що якби від мого приїзду залежало зниження цін, я обов’язково щодня навідувався би до різних магазинів.

Дякую за увагу.

версія для друку