українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 13 лютого 2013 року
13.02.2013 | 10:39
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ

Шановні члени Кабінету міністрів!

Шановні присутні!

Ризики, які виникли перед світовою і нашою економікою, змушують Уряд енергійно розробляти нову економічну політику. Буквально вчора я говорив про це із місією Міжнародного валютного фонду. Треба сказати, що у нас відбувся значний прогрес щодо взаємного розуміння того, що конкретна ситуація України вимагає не тільки типових, а й нестандартних рішень. І це відображено у заяві місії МВФ.

Сьогодні Уряд розробляє рішення, які забезпечать скорочення дефіциту бюджету та дефіциту рахунку поточних операцій, збільшення валютних резервів, а також збереження, а головне - створення нових робочих місць.

Саме на такі результати націлена Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Завдання, які ми плануємо вирішити за допомогою цієї програми, відомі: організувати ефективний поштовх найбільш перспективним і сучасним галузям вітчизняної економіки. І, спираючись на динаміку цих «локомотивів зростання», здійснити структурну перебудову вітчизняної економіки.

Один з таких локомотивів для нас – ІТ-галузь. Учора я обговорював з учасниками ринку наступні кроки з активізації цієї найбільш перспективної сфери вітчизняної економіки. Індустрія програмного забезпечення сьогодні демонструє просто рекордні темпи розвитку.

Уряд послідовно приділяє значну увагу цій галузі. Близько року тому були розроблені і прийняті Закони про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції та особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції.

Звільнення від податку на додану вартість та запровадження п’ятивідсоткового податку на прибуток дозволили нашим ІТ-компаніям зберегти свої позиції на світовому ринку програмного забезпечення. Однак мало відстояти свої позиції, потрібен конкурентний поштовх.

Уряд, разом з групою народних депутатів, які активно включилися у пошуки стимулів для галузі, знайшли таку можливість у зниженні ставок оподаткування доходів фізичних осіб та при відрахуванні соціальних внесків, спеціально для ІТ-галузі.

У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції».

Бізнес в IT-галузі базується насамперед на інтелектуальному ресурсі. Заробітна плата – основна стаття витрат. Тому навантаження соціальних внесків саме для цієї галузі є надмірним, змушує шукати схеми оптимізації оподаткування. Таким чином, бюджет і Пенсійний фонд не отримують справедливу частку від роботи галузі.

В інших країнах цю колізію усунули саме завдяки особливим режимам оподаткування.

Очікується, що після зниження податкового навантаження, IT-компанії будуть відмовлятися від використання «сірих» схем, це дозволить їм створювати нові «легальні» робочі місця і активніше залучати кваліфіковані інвестиції. Галузь отримає можливості виконувати масштабні міжнародні проекти «під ключ», а не працювати на підряді у світових грандів програмного забезпечення.

Кожен наступний рік кількість легальних робочих місць буде збільшуватися на 35-40%, а темпи зростання галузі досягнуть 40-45%.

Головне ж, що збільшення частки IT-індустрії у валовому внутрішньому продукті країни - це шлях структурної модернізації нашої економіки і активізації економічного розвитку в умовах світової кризи. Цілком реально, що в 2015 році цей сектор економіки може складати не менше 10% ВВП. Таким чином, ми знизимо вразливість української економіки, традиційних сировинних галузей до зовнішніх ризиків.

Прошу Першого віце-прем'єра Арбузова Сергія Геннадійовича взяти питання проходження цього законопроекту під свій особистий контроль.

Водночас я вже зараз поставив завдання збільшити державне замовлення на навчання спеціалістів ІТ-галузі у наших вузах. При збереженні існуючих темпів зростання, у 2015 році може знадобитися як мінімум 100 тисяч кваліфікованих фахівців для нових робочих місць. За кращих наших програмістів уже на випускних курсах борються транснаціональні корпорації. Зокрема, за планами ЄС до 2018 року буде створено для програмістів додатково 700 тисяч робочих місць. Виникає закономірне питання – за рахунок кого і за рахунок яких країн? Ми ж, в свою чергу, повинні створити такі умови, щоб молодим людям не треба було виїжджати за кордон або працювати на аутсорсингових контрактах.

На це я звертаю особливу увагу Міністра освіти і науки, молоді та спорту Д.Табачника.

Шановні колеги!

Велике і, треба сказати, обґрунтоване занепокоєння громадян викликає стан справ у сфері охорони здоров’я. Власне, саме це стало підставою для перетворень, які здійснює Уряд. Абсолютно необхідних перетворень. Але це велика, тривала, багатогранна робота. Під час неї відкривається глибина і масштабність проблем.

Так, чи можна вважати нормальним, коли на полиці наших аптек потрапляють недоброякісні препарати, з непідтвердженою лікувальною дією? Коли наших людей змушують за великі гроші купувати ліки невідомого походження з невідомими ефектами?

Особливо нас турбує, що під час лікування важких захворювань використовуються переважно дорогі імпортні ліки. Це знижує доступність лікування.

Щоб вирішити цю проблему, Уряд працює в різних напрямках. Перш за все ми підтримуємо розвиток вітчизняного фармацевтичного виробництва. Минулого року в Україні були запроваджені європейські стандарти виробництва ліків – GMP. І тепер ми відповідально можемо стверджувати, що вітчизняні ліки мають належну якість, відповідну лікувальну дію. А за ціною препарати вітчизняного виробництва набагато дешевші. Цей напрямок ми будемо посилювати. Адже досі наш ринок на 80% заповнений імпортними ліками.

Водночас треба зауважити, що на українському ринку зареєстровані приблизно14 тисяч найменувань препаратів. Наприклад, у сусідній Угорщині приблизно в два рази менше. І ця кількість забезпечує абсолютно всі сфери лікування. Тобто, надмірна кількість зареєстрованих препаратів – аж ніяк не питання охорони здоров’я.

Очевидно, що в інтересах пацієнтів треба було вжити заходів для наведення порядку на фармацевтичному ринку. Тому і було прийнято закон про ліцензування імпортних ліків, який запроваджує загальноприйняту європейську практику відповідальності за якість ліків. Спробуйте без ліцензії завезти ліки на ринок навіть в межах Європейського Союзу! Ніхто не дозволить!

Вимога одна: у нашу країну мають потрапляти тільки препаратикі реально використовуються у світовій медичній практиці, і за ціною, яка співставна з ціною у сусідніх країнах. Ось головні принципи, які закладені в заходи з наведення порядку на фармацевтичному ринку. До речі, закон пройшов максимальне обговорення з громадськістю, лікарями, учасниками ринку.

Після прийняття закону про ліцензування імпортних ліків пройшло сім місяців. Достатньо часу, щоб виконати всю роботу із впровадження його в дію.

Однак, певні ділки фармацевтичного ринку разом із недобросовісними чиновниками зробили все, щоб зірвати дію норм цього закону.

На минулому засіданні Уряд розглянув стан справ із впровадженням системи ліцензування. Ми вирішили, що будемо запроваджувати цю систему у кілька етапів. На першому етапі, протягом півроку, передбачено виключно заявний принцип ліцензування. Тобто, ліцензія видаватиметься просто на заяву імпортера. Тому спекуляції щодо можливого дефіциту, припинення постачання ліків треба розцінювати як саботаж і безпідставні спекуляції. Які до того ж, аморальні щодо стурбованих пацієнтів і нашого суспільства.

Міністерство охорони здоров’я, Держлікслужба, інші органи, включаючи правоохоронні, повинні підключитися до впровадження системи ліцензування і оперативно реагувати на проблеми. Попереджаю про персональну відповідальність посадових осіб в першу чергу за забезпечення прав пацієнтів на доступне якісне лікування.

Здоров’я людей – головне для нас. Нікому не дозволено спекулювати на цій темі. А тим більше – не виконувати вимог закону.

Я знаю, що вчора Держлікслужба провела детальні консультації з учасниками фармацевтичного ринку, пояснила правила роботи, і всі питання щодо ліцензування зняті.

Але залишається ще одне питання. Я доручив Віце-прем’єр-міністру Грищенку Костянтину Івановичу розібратися: хто саме несе персональну відповідальність за зволікання із впровадженням норм Закону щодо ліцензування імпорту лікарських засобів і як саме кваліфікувати дії цих посадових осіб. А також, хто несе персональну відповідальність за те, що протягом півроку не було забезпечене впровадження Закону про швидку і екстрену медичну допомогу. Прошу сьогодні доповісти про ваші висновки мені особисто, Костянтине Івановичу.

Я чітко заявляю: на фармацевтичному ринку будуть встановлені цивілізовані правила, які мають забезпечити населення усім необхідним асортиментом сучасних лікарських засобів належної якості та за доступною ціною. Якщо ж хтось у цьому не зацікавлений – то нехай зробить сам висновки.

Шановні члени Кабінету міністрів!

Минулого тижня відбувався активний і визначальний для України діалог з Європейським Союзом на політичному рівні.

4-6 лютого Україну відвідали члени моніторингової місії Європейського Парламенту: колишній Президент ЄС Пет Кокс та колишній Президент Польщі Алєксандр Кваснєвський.

Визнанням важливої ролі цієї місії, яка була створена за ініціативою Президента Європарламенту Мартіна Шульца, стало рішення про продовження її мандату.

7 лютого я і члени Кабінету Міністрів також мали можливість у відвертій атмосфері обмінятися думками щодо євроінтеграційного прогресу України із Комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле.

Ми погодили достатньо напружений графік роботи, дотримання якого надасть можливість підписати Угоду про асоціацію з ЄС у листопаді 2013 року, а також забезпечити умови для запровадження безвізового режиму з ЄС.

Угода про Асоціацію має стати дорожньою картою співробітництва з ЄС, яку ми розглядаємо як комплексну програму масштабних перетворень всередині України.

У нас зі стороною ЄС є спільне розуміння, що необхідно повною мірою використати політичний календар, зокрема Саміт у лютому та засідання Ради з питань співробітництва у червні, щоб досягти поставленої цілі. 

Більше того, вже у травні Сторона ЄС очікує побачити результати того, що нами зроблено у контексті опрацювання висновків Ради ЄС з питань зовнішніх справ щодо України від 10 грудня 2012 року.

З метою посилення комунікації між Сторонами ми домовились вести спільну роботу у рамках груп політичного та експертного рівня з українських питань, створених Високим Представником, Віце-президентом Європейської Комісії Кетрін Ештон і Комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле.

Важливим елементом такої роботи має стати можливість оперативного реагування на виконання Україною Плану дій Асоціації.

Відповідальність за те, як ми просуваємося на європейському інтеграційному шляху, лежить на кожному членові Уряду, і тому кожен з нас просто зобов’язаний працювати максимально ефективно.

Шановні колеги!

І наприкінці – про приємне. На чемпіонаті світу з біатлону в чеському місті Нове-Місце блискуче виступили українки. Олена Підгрушна виграла спринтерську гонку, а Вікторія Семеренко зайняла в ній третє місце.

Підгрушна, до того ж, потім завоювала ще одну медаль. Вона стала другою в історії після Олени Зубрилової біатлоністкою з України, яка виграла світову першість.

Крім того, вдруге на п'єдесталі пошани чемпіонату світу опинилися відразу дві українки. Я від щирого серця вітаю наших прекрасних спортсменок з такою чудовою перемогою. Бажаю нашим чарівним дівчатам щастя, здоров’я, а головне – подальших перемог для себе і для України.

До речі, нагадаю: 24 січня 2013 року в Україні утворено Державний центр олімпійської підготовки з біатлону, який забезпечить наступні спортивні досягнення українських атлетів.

Дякую за увагу.

версія для друку