українська російська англійська
Доклад Премьер-министра Украины Николая Азарова на расширенном заседании Правительства 27 февраля 2013 года
27.02.2013 | 11:28
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановний Вікторе Федоровичу!

Шановний Володимире Васильовичу,

учасники розширеного засідання Уряду!

 

На доручення Президента України Уряд розробив Програму активізації економічного розвитку на 2013-2014 роки.

На основі аналізу соціально-економічних процесів за часи існування незалежної України, а також поточного стану і тенденцій світової економіки Глава держави поставив завдання: фактично розпочати нову соціально-економічну політику.

І альтернативи цьому немає. Чому? Не тільки тому, що в світі продовжується небачена криза, готових рецептів подолання якої немає ні у кого.

Головне, що ми маємо справу не з тимчасовими проблемами, які виникли раптово і з часом владнаються.

Ми маємо справу з системними проблемами, які накопичувались у ході трансформації України на державу з ринковою економікою і не знаходили розв’язання.

Понад два десятиліття держава прожила в умовах відкладених реформ.

 

 

Зрештою, це призвело до поглиблення технологічної відсталості і закріплення сировинної спеціалізації української економіки.

Роками Україна поступово згортала виробництво готової продукції з високою доданою вартістю.

Як ви бачите на слайді, частка продукції переробної промисловості, і агропромислового комплексу скоротилася більше, ніж вдвічі.

А машинобудування – в чотири рази.

Вказані чинники обумовили високу вразливість національної економіки до будь-яких зовнішніх потрясінь. Змінюється кон’юнктура на зовнішніх ринках – і економіка України коливається залежно від цього.

 

 

Водночас, як видно з наступного слайду, практично нічого не робилося, щоб спрямувати розвиток держави інноваційним шляхом.

В п’ять разів скоротилась питома вага середньо та високотехнологічних сфер виробництва в загальному обсязі вкладень по промисловості. І при цьому ми продовжуємо витрачати гроші на утримання господарства, яке неактуальне з огляду на попит ринку.

 

 

Треба також визнати факт, що у нас не було жодного періоду скільки-небудь тривалого стабільного розвитку та політичної стабільності. Погляньте на ці «гірки» розвитку держави з 1991 року з їх глибокими падіннями. А за кожним провалом – значні соціальні втрати наших людей.

 

 

Починаючи з 1990 року, Україна втратила значну частину свого потенціалу, коли інші держави присвятили цей час нарощенню власної конкурентоспроможності і економічної могутності.

Це добре видно з цього слайду.

Не високими щорічними темпами, але надійно обсяг ВВП країн Європейського Союзу (зелена лінія) збільшився протягом останніх 20 років в середньому на 40%.

А Російської Федерації (червона лінія) – на 16%. Росія фактично подолала втрати дев’яностих років.   

Україні ж вдалося відновити тільки близько 70% від обсягів ВВП 1990 року.

Ми постійно латали те, що отримали у спадок від радянських часів. Яскравий приклад такого стану речей – наші дороги.

Жодних можливостей жодної держави не вистачить на безкінечне підтримання у робочому стані зношеної і застарілої інфраструктури.

Двадцять років країна витрачала ресурси лише на виживання, не  роблячи серйозних кроків назустріч новій якості життя, новій сучасній економіці, новим можливостям розвитку.

Так сталося насамперед через політичну нестабільність і відсутність волі до системних змін.

І тільки у 2010 році, коли народ України на демократичних виборах віддав рішучу перевагу програмі реформ, підтримавши Віктора Федоровича Януковича, країна отримала реальний шанс змінитися.

І зміни відбуваються. Не так швидко, як хочеться. Важко і з помилками. Але сьогодні країна вже не та, якою була після економічного колапсу 2008-2009 років.

Під керівництвом Президента ми реалізували перший етап кардинальних перетворень. Реформи стали незворотними.

І водночас стало очевидним: економічне зростання в рамках тієї економіки, яку ми маємо, вичерпане.

Тільки нова якість економіки дозволить Україні розвиватись і вирішувати соціальні проблеми.

Від динаміки нових напрямків зростання економіки напряму залежить головне наше завдання – зростання рівня життя громадян України.

 

 

Тому розроблена Урядом Програма активізації економічного зростання заснована на концентрації ресурсів та перетворень на напрямках, які дадуть найбільшу віддачу:

-              зменшення імпортозалежності;

-              формування на внутрішньому ринку додаткового попиту, особливо на вітчизняні товари традиційного експорту;

-              стимулювання експорту, в тому числі через підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Безумовно, цього ми не можемо досягти без структурної перебудови та модернізації економіки, розвитку науки та технологій, стимулювання створення нових високотехнологічних виробництв.

Чітко визначені пріоритети, а також реалістичний розрахунок ресурсного забезпечення виконання Програми, дозволить більш ефективно використовувати наявні ресурси.

Ключовий принцип, закладений у Програму, полягає у максимально ефективному управлінні фінансовими  ресурсами і повній прозорості прийняття управлінських рішень.

Ми здійснюємо перехід на нові принципи кредитування.

У цьому – головна новація Програми.

Більш детально про основні положення програми.

Безумовно, на першому плані – підвищення конкурентоспроможності економіки та покращення інвестиційного клімату.

Найбільшого значення повинні мати системні заходи, пов'язані зі  забезпеченням макроекономічної стабільності та створенням сприятливих умов для бізнесу.

Це наш пріоритет у будь-яких умовах, у тому числі, і в кризових. Пріоритет, який ми послідовно реалізуємо.

На нинішньому етапі перше і головне – одночасно з продовженням дерегуляції, суттєво зменшити втручання контролюючих органів у господарську діяльність. Найближчим часом до парламенту буде подано відповідний законопроект.

Інший напрямок роботи - зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва.

Новим інструментом реалізації інвестиційної політики стане створення Банку розвитку, як банку першого рівня.

Зазначений банк буде на поворотній основі забезпечувати фінансовими ресурсами комерційні банки, які, у свою чергу, будуть видавати довгострокові кредити на виконання проектів модернізації виробництва у реальному секторі економіки.

Наступний крок – це підтримка малого та середнього підприємництва. Програма передбачає пряму бюджетну підтримку таких підприємств і одночасно створює умови, щоб малий бізнес  отримував замовлення під час реалізації заходів програми з імпортозаміщення, енергозбереження, будівництва і т.д.

Тобто ми продовжимо створення сприятливого інвестиційного і бізнес-клімату.

Пріоритетом програми є підтримка національного товаровиробника та реалізація політики імпортозаміщення.

Ми пропонуємо застосувати низку механізмів державної підтримки підприємств базових галузей та підприємств, які мають значний потенціал імпортозаміщення. Це насамперед машинобудування, нафтохімічна промисловість, легка промисловість, сільськогосподарське виробництво, фармацевтична галузь.

 

 

У цьому контексті значний потенціал розвитку має наш агропромисловий комплекс, здатний не тільки забезпечити продовольчу безпеку держави, але й значно наростити експортний потенціал.

З метою вирішення системних проблем галузі у Програмі визначено ряд першочергових завдань щодо розвитку агропромислового комплексу, серед яких:

ü      відновлення виробництва вітчизняного технологічного устаткування, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільгосптехніки;

ü      подолання техніко-технологічного відставання аграрного сектору;

ü      розбудова інфраструктури збуту аграрної продукції;

ü      удосконалення механізмів державної підтримки галузі машинобудування для АПК (реалізація сільгосптехніки за допомогою механізму фінансового лізингу та за рахунок часткової компенсації її вартості).

На цьому слайді наочно продемонстровано який ефект має дати реалізація програми для агропромислового комплексу.

Ми вважаємо, що Україна має всі можливості не тільки закріпити свої традиційні конкурентні переваги, наприклад, у металургійної промисловості або хімії, але й повинна суттєво підвищити роль високотехнологічних секторів і робити це не у майбутньому, а вже зараз.

Зазначу, що в останні роки частка іноземних інвестицій в середні та високі технології склала тільки 2%. Тобто розвиток цієї сфери має бути предметом нашої особливої уваги.

Акцент у програмі зроблено на активізації наукових та науково-технічних досліджень і розробок, з урахуванням потреб економіки та використанням механізму впровадження виробничих інновацій.

Зокрема, буде застосовано широкий спектр механізмів державної підтримки: від підтримки підприємств-виробників на умовах кредитування до запровадження державного замовлення продукції. Мова про новітні розробки у сфері біотехнологій, нових матеріалів, медичного обладнання тощо.

Так, сьогодні питання випуску медичного обладнання вітчизняного виробництва є одним з пріоритетів державної політики імпортозаміщення.

Наприклад, ми плануємо запустити серійне виробництво гамма камер для радіонуклідної діагностики. На даний час потреба внутрішнього ринку складає близько 300 гамма-камер, які вдвічі дешевше зарубіжних. 

Буде створене вітчизняне виробництво сканерів на основі кардіомагнітної діагностики уражень серця, які при тих же технічних характеристиках коштують у 6 разів менше за світові аналоги.

Інший приклад – у результаті розробки та впровадження механізму трансферу технологій виробництва вакцин - вдасться провести заміщення п’яти імунобіологічних препаратів іноземного виробництва, що застосовуються у медичній практиці. Відсоток імпортозаміщення становитиме на початковому етапі 30% (від всіх імунобіологічних препаратів, що ввозяться та використовуються в Україні).

Це не просто приклади, які демонструють можливості вітчизняного виробника – це основа для підвищення доступності медичної допомоги та якості діагностики.

 

Серед пріоритетних галузей ми також виділили автомобілебудування, авіабудування, суднобудування, машинобудування для сільського господарства, ракето-космічну та ІТ-галузь.

Так, із використанням механізму державно-приватного партнерства передбачається забезпечити:

- створення авіаційних газотурбінних двигунів АІ-28 нового покоління та проведення технічного переоснащення виробничих потужностей підприємств літакобудування;

- виробництво у кооперації з іноземними партнерами нових зразків космічної техніки;

- відновлення діяльності підприємств суднобудування та виконання заходів з підготовки серійного виробництва корабля класу «Корвет».

Запровадження системи стимулів для придбання вітчизняних літаків не тільки створить попит на продукцію вітчизняного авіабудування, а й збереже не менше 5 тис. робочих місць в авіаційній промисловості та суміжних галузях.

Завдяки заходам, які будуть реалізовані на підприємствах авіабудування, поставлена задача довести серійне виробництво літаків в Україні до 20 одиниць на рік.

Шановні колеги!

Ресурс внутрішнього споживання, зношеність «всього і вся», як не дивно, не тільки проблема, але й на нинішньому етапі - головний ресурс розвитку економіки.

Так, сьогодні в Україні 97% флоту має вік понад 20 років, а вік 70% суден - перевищує 30 років. Виробничі потужності у машинобудуванні зношені на понад 70%.

За оцінками експертів внутрішня потреба держави на оновлення та модернізацію виробництва складає понад 300 млн. тонн металопродукції.

Тобто, металургійний комплекс України має всі можливості отримати замовлення на багато років вперед.

Тому держава з одного боку - створює стимули для додаткового внутрішнього споживання та спрямовує державні кошти на здешевлення придбання та держзамовлення для нарощення обсягів вітчизняного виробництва, а з іншого – стимулює оновлення основних фондів.

Завдання з модернізації та технічного переоснащення поставили перед собою також ряд великих системоутворюючих підприємств чорної металургії, і держава буде їх підтримувати.

Як я вже зазначав, проведення структурних реформ у стратегічних секторах економіки – завдання державної ваги.

Адже гальмування цього процесу в попередні роки позначилося на  конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Суттєва увага приділятиметься будівництву та модернізації об’єктів паливно-енергетичного комплексу. Зокрема програма передбачає:

- реконструкцію відкритих розподільчих споруд Запорізької, Хмельницької та Рівненської АЕС;

- продовження ресурсу атомних станцій та підвищення рівня безпеки блоків АЕС;

- будівництво першої черги Дністровської гідроелектростанції;

- добудову Ташлицької гідроелектростанції;

- реконструкцію блоків ряду ТЕС і т.д.

Безумовно, буде продовжено реалізацію проекту модернізації та реконструкції магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, проведено комплекс геологорозвідувальних робіт з метою приросту промислових запасів вуглеводнів.

Буде реалізовано ряд проектів, спрямованих на розбудову транспортних коридорів відповідно до транзитного потенціалу України. 

Ми поставили задачу вдвічі збільшити обсяги будівництва, реконструкції та ремонту доріг і безумовно потрібно залучити до цього приватні інвестиції.

З метою забезпечення розвитку судноплавства на внутрішніх водних шляхах і забезпечення їх безпечної експлуатації, планується подальша реалізація проекту «Створення глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море».

У рамках реалізації заходів щодо оновлення рухомого складу міського електричного й автомобільного транспорту буде закуплена значна кількість автобусів та міського електричного транспорту вітчизняного виробництва (або спільного виробництва зі ступенем локалізації не менше 80%).

Це не тільки дозволить завантажити вітчизняних виробників та зекономити енергоресурси, але й поліпшить комфортність і безпеку пасажирських перевезень.

Для оновлення рухомого складу залізничного транспорту протягом 2013-2014 років заплановано придбати у вітчизняних виробників кілька тисяч вантажних та пасажирських вагонів, електропотяги і т.д.

 

 

Надзвичайно велика увага приділяється в програмі вирішенню проблем в житлово-комунальному господарстві, стан якого з одного боку – викликає справедливе обурення людей, а з іншого – через значну енергозатратність та втрати в мережах – чинить тиск на вартість цих послуг.

Тому основну увагу буде спрямовано на оновленні мереж, зменшенні енергоспоживання та енерговитрат.

Зокрема, у програмі передбачено:

- реконструкцію 450 км та капітальний ремонт 110 км водопровідних та каналізаційних мереж;

- реконструкцію 131 та капітальний ремонт 15 насосних станцій;

- реконструкцію 590 км тепломереж та майже 300 котелень.

- термомодернізацію 2,1 тис. будинків;

- ремонт майже 13 тис. житлових будинків, в т.ч. ветхих та аварійних;

- ремонт внутрішньо будинкових мереж 8,5 тис. будинків.

Безумовним пріоритетом є просування вітчизняної продукції на зовнішніх ринках.

У цьому році ми пропонуємо застосувати низку механізмів державної підтримки, у тому числі:

-          запровадження державного страхування ризиків експортерів;

-          підтримки підприємств-експортерів на умовах кредитування;

-          а також широке використання дипломатичних можливостей держави для просування продукції національних виробників на зовнішні ринки.

Варто відзначити, що у рамках програми збільшиться експорт космічної техніки на 20%.

 

 

Очікується, що реалізація заходів програми за 2013-2014 роки дозволить переорієнтувати вітчизняних виробників металопрокату на внутрішній ринок.

Прогнозований попит на цю продукцію за рахунок реалізації заходів програми дозволить повністю компенсувати навіть втрати від скорочення експорту.

На слайді наглядно продемонстровано на які напрямки будуть використані найбільші обсяги металопрокату

З точки зору енергоефективності, в результаті виконання заходів цієї програми очікується:

- зниження рівня енергоємності ВВП на 1,5-3% щороку;

- збільшення до кінця 2014 року частки енергоносіїв, отриманих з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, до 8%;

- зменшення споживання енергоресурсів на приблизно 10,% млн. тонн умовного палива.

Програма має надзвичайно важливе соціальне значення.

Наприклад, заходи, які запропоновані для активізації будівництва житла не тільки створять попит на будівельні матеріали, метал та хімічні вироби, а й дозволять зробити суттєвий крок до вирішення житлової проблеми: за 2 роки за нашими підрахунками 46 тисяч сімей зможуть отримати відповідну підтримку держави.

Ми не тільки даємо роботу будівельникам та стимулюємо попит на будівельні матеріали, а й розблокуємо проблему приватизації житлових приміщень у гуртожитках.

Держава профінансує заходи, пов'язані із прийняттям у комунальну власність гуртожитків. Після цього люди одержать можливість приватизувати своє житло.

Реалізація програма дозволить не тільки зберегти людям роботу, а й створити десятки тисяч робочих місць.

Шановні колеги!

Фінансовий ресурс, який може бути задіяний для реалізації програми є безпрецедентним в сучасній український історії.

Сумарна оцінка програми складає приблизно 380 млрд. грн. Джерелами фінансування програми є:

-              державний та місцеві бюджети,

-              кошти міжнародних фінансових організацій;

-              новий механізм державних гарантій, який запроваджено з цього року;

-              та, безумовно, підкреслюю, приватні інвестиції та власні кошти підприємств, для залучення яких ми створюємо стимули.

Кожна інвестована гривня повинна дати мультиплікативний ефект, щоб ланцюгова реакція позитивних результатів сприяла розширенню внутрішнього ринку та стимулювала зростання виробництва та реалізації продукції у стратегічних секторах економіки.

Тому на першому місці під час впровадження програми буде забезпечення високої якості техніко-економічного обґрунтування проектів. Завдяки цьому виконання зазначеної Програми дасть змогу надолужити втрачені під час кризи обсяги виробництва продукції та послуг і завершити період посткризового відновлення економіки України.

Програма розрахована на:

-              одержання приросту виробництва валового внутрішнього продукту країни на рівні не менш ніж 3% щорічно:

-          зростання виробництва по ключовим галузям, в тому числі по тим, які втратили позиції у 2012 році. 

Наприклад, зростання обсягів виробництва машинобудівної продукції планується на рівні 10% у 2014 році, вітчизняної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку на 25%, ІТ-сектор зросте на 35%. Приріст у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів прогнозується у поточному році на рівні 1,5%, а в хімічній та нафтохімічній промисловості на 1,8%.

Реалізація Програми дозволить нам наростити обсяги виробництва експорто-орієнтованої продукції приблизно на 3 млрд. дол. США у 2013 році і значно збільшити в 2014 році.

Шановні колеги!

Головним завданням політики Уряду є здійснення структурної перебудови національної економіки, подолання технологічної відсталості країни.

По суті, наша програма – це технологічна карта виконання Національного плану дій, ініційованого Президентом України.

Лише на цій основі можна забезпечити стале економічне зростання, надати перспективу розвитку існуючим підприємствам і надійні можливості для створення нових виробництв, досягти відчутних змін у якості життя для кожного громадянина України – у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту.

Попереду у нас багато роботи.

Але іншого курсу у нас немає.

І ми повинні використати цей історичний шанс.

Дякую за увагу.

 

 

 

версія для друку