українська російська англійська
Експерти-криміналісти обговорили проблеми використання унікального методу ДНК-аналізу
28.02.2013 | 15:35
Прес-служба Міністерства внутрішніх справ

Про перспективи використання в Україні молекулярно-генетичних досліджень, завдяки яким вдається зі стовідсотковою вірогідністю ідентифікувати особи злочинців та доводити їхню причетність до вчинення злочинів і труднощі, пов’язані зі створенням Національної бази генетичних ознак людини - йшлося сьогодні у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України (ДНДЕКЦ) під час «круглого столу» за участю представників Генеральної прокуратури, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції, Служби безпеки, Національної академії медичних наук та очільників зацікавлених структурних підрозділів правоохоронного відомства.

Розпочинаючи роботу зібрання, Перший заступник начальника головного слідчого управління МВС України Олександр Гончаров наголосив на тому, що з набуттям чинності нового Кримінального процесуального кодексу України відбулася, насамперед, демократизація процесу досудових розслідувань.

«Робота правоохоронців направлена на максимальне забезпечення людям прав і свобод, що гарантує їм головний документ держави – Конституція. При цьому значно зросла роль слідчих підрозділів, представники яких відтепер несуть відповідальність за об’єктивність і повноту досудових розслідувань, у тому числі й щодо розшуку злочинців. Лібералізація процесу розслідування, а також значне розширення прав та повноважень сторони захисту, зумовлюють необхідність підняття на якісно новий рівень криміналістичних методів, що застосовуються для розшуку злочинців», - сказав він.

За його словами, впродовж минулого року правоохоронцям удалося досягти певного зменшення, як загального рівня злочинності, так і вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. При цьому кількість нерозкритих злодіянь, на жаль, залишається достатньо високою. Для їх ефективного розкриття одним із найбільш дієвих методів є ДНК-аналіз. Саме цей метод дозволяє зі стовідсотковою вірогідністю ідентифікувати особу злочинця та ефективно доводити його причетність до вчинення протиправних дій.

Як приклад доповідач навів серійні вбивства і зґвалтування на Київщині у 2006-2009 роках. «Специфікою цих жорстоких злочинів була повна відсутність слідової інформації, окрім біологічного походження. Проведені молекулярно-генетичні експертизи дозволили працівникам міліції об’єднати ці злочини, і в подальшому за результатами відпрацювання широкого кола підозрюваних осіб (майже 600 чоловік), вдалося встановити особу злочинця. Шляхом проведення молекулярно-генетичних експертиз розкриті серійні вбивства та зґвалтування, скоєні пологівським маніяком Ткачем на Запоріжжі та Дніпропетровщині. Завдяки застосування методу ДНК-аналізу встановлена та доведена причетність зловмисників до скоєння терористичних актів у Дніпропетровську в квітні минулого року. У подібний спосіб розкриті й інші не менш резонансні злочини», - зазначив Олександр Гончаров.

Про актуальність унікального методу ДНК-аналізу свідчить і те, що з його допомогою можна було б ефективніше розшукувати безвісти зниклих осіб та встановлювати особи невпізнаних трупів, ідентифікувати жертв авто і авіа катастроф. Для цього варто подбати, насамперед, про нормативно-правову та матеріально-технічну бази.

«Створення вкрай необхідної для правоохоронних органів єдиної Національної бази обліку генетичних ознак людини стримується через відсутність чіткого законодавчого врегулювання цього питання та недостатню кількість і потужність наявних ДНК-лабораторій. Відтак прошу учасників заходу проявити державницький підхід і в межах своєї компетенції максимально сприяти схваленню Концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій та створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання їх в оперативно-службовій діяльності ОВС на 2014-2020 роки. Маючи цей важливий документ, ми зможемо вирішити й технічні деталі», - підсумував Олександр Гончаров.

Про застосування методу молекулярно-генетичної ідентифікації та загалом досягнення фахівців Експертної служби правоохоронного відомства у цій царині розповів т.в.о. начальника ДНДЕКЦ Дмитро Жидков.

За його словами, використовувати ДНК-аналіз міліцейські експерти розпочали ще в 1994 році. Однак його новим етапом розвитку стало впровадження у 1999 році першого в Україні генетичного аналізатора. З 2005 по 2012 роки силами та коштом експертів-правоохоронців створено 8 регіональних ДНК-лабораторій, п’ять з яких відкриті лише впродовж останніх трьох років. Працівники служби також навчалися у сучасних молекулярно-генетичних лабораторіях США та російської Федерації. Завдяки цьому в ДНДЕКЦ запроваджено експертне дослідження мітохондріальної ДНК. (Дослідження ДНК-профілів сильно пошкоджених кісткових матеріалів та установлення спорідненості за материнською лінією – брати, сестри, онуки тощо).

«Попри неперевершені досягнення фахівців служби актуальною проблемою служби, на жаль, залишається постійно зростаюча кількість призначених ДНК-експертиз. Наразі можливості існуючих лабораторій не задовольняють потреби МВС у розкритті та розслідуванні тяжких і резонансних злочинів. Законодавчо не врегульовано і генотипування певних категорій осіб для створення ДНК-обліку. Проблемою є й повільне наповнення бази – її масив на сьогодні складається лише з 8 тис. ДНК-профілів осіб, які підозрювалися або обвинувачувались у вчиненні злочинів», - зазначив Дмитро Жидков.

Під час «круглого столу» йшлося і про можливі шляхи вирішення проблем використання можливостей ДНК-аналізу в протидії злочинності та виконання соціальних функцій, приміром, розшуку безвісти зниклих осіб.

На думку заступника начальника ДНДЕКЦ полковника міліції Володимира Вартузова головними проблемами в цій царині є недостатня кількість ДНК-лабораторій в експертних підрозділах МВС, МОЗ та їх цілковита відсутність у підрозділах СБУ недостатня координація діяльності ДНК-лабораторій різних відомств, зокрема щодо розподілу їх функцій та визначення механізму формування єдиного обліку генетичних ознак людини.

«Вирішувати проблеми передбачається, насамперед, шляхом нормативно-правового врегулювання питань щодо використання ДНК-технолологій в діяльності ОВС. Для цього ефективним рішенням було би схвалення концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій та створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання в оперативно-службовій діяльності ОВС на 2014-2020 роки», - сказав Володимир Вартузов.

Доповідач наголосив на очікуваних результатах виконання зазначеного документа. «Передовсім, в рамках Програми пропонуватиметься додатково створити 7 ДНК-лабораторій в експертних установах МВС, 5 подібних установ працюватимуть в системі МОЗ та 4 лабораторій - в складі СБУ. Загалом виконання Програми сприятиме створеню єдиної інформаційної системи – Національної бази даних генетичних однак людини, що в свою чергу сприятиме кардинальному покращанню судово-експертного супроводження розкриття та розслідування злочинів методом ДНК-аналізу», - зазначив Володимир Вартузов.

Під час «круглого столу» учасники заходу жваво обговорили Концепцію Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій.

 

версія для друку