українська російська англійська
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 13 марта 2013 года
13.03.2013 | 10:30
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановні члени Кабінету міністрів!

Шановні запрошені!

 

Вчора країна урочисто відзначала 150-річчя з дня народження великого вченого, мислителя планетарного масштабу Володимира Івановича Вернадського.

Учасники урочистих зборів Національної академії наук, еліта української науки, одностайно відзначали, що постать Вернадського – першого Президента Національної академії наук, засновника багатьох нових напрямів у сучасній світовій науці – і сьогодні підносить авторитет України як держави видатних наукових і культурних досягнень. Україна посідає 25 місце серед країн з найвищим рівнем наукової та інженерної думки.

Це справді наше національне багатство. Це свідчення того, що Україна може й повинна бути успішною.

Тому я був просто вражений тим, що такій непересічній події, як ювілей академіка Вернадського, який відзначається на державному рівні, не знайшлося місця в ефірі національних телеканалів і на шпальтах газет.

Можливо, сталися інші події, з’явилися новини, які відсунули, перекрили ювілей світового звучання? Ні. В ефірі – усе та ж скандальність, скепсис і дріб’язковість.

Шановні співвітчизники, давайте разом задумаємось: що відбувається? Чому нам не дають пишатися тим, чим Україна безумовно може пишатися? Наші люди мають право на об’єктивну інформацію. Чому нашу увагу відволікають на те, що для розвитку країни, для впевненості і гордості людини нічого не дає? Чому національні ЗМІ не бажають розділити з суспільством гордість за свого видатного співвітчизника? А де, до речі, були націонал-патріоти, де їх позиція?

Такого не повинно бути! Нам всім треба задуматись: як припинити штучну ескалацію негативних настроїв, які насправді дуже сильно стримують розвиток держави, розвиток особистості в цій державі. 

Шановні колеги!

Коли під час вчорашнього телевізійного інтерв’ю журналісти в черговий підняли тему поганого стану наших доріг, я задумався: а коли дороги в Україні були гарними? Я водій з сорокарічним стажем, сам за кермом проїхав всю Україну, і бачив більшість наших доріг, прокладених переважно після війни. Навіть кращі з них були збудовані за досить примітивними технологіями. Наприклад, всі знають трасу на Сімферополь, Одеську трасу. Колись вони були кращими в країні. А зараз? Ми їх латаємо й латаємо.

Тому я абсолютно впевнено можу сказати, що сучасні автомагістралі європейського класу в Україні ми почали будувати лише в останні три роки.

Порівняйте: шість десятиріч і три роки.

Ми тільки на початку якісних перетворень нашої інфраструктури. Але головне, що з цього шляху ми вже не звернемо. Це частина стратегії розвитку України. Це великий багаторічний національний проект.

Якщо хочете, якісні дороги і взагалі розвинена інфраструктура – це абсолютно необхідна опора для програми активізації економічного розвитку, яка сьогодні є пріоритетом політики Уряду.

За оцінками експертів, через незадовільний стан доріг Україна втрачає щорічно до 4% ВВП, а це майже 50 мільярдів гривень. Нехай прямі втрати менші, але все одно це неприйнятно для країни, яка всі можливі ресурси концентрує на розвитку. Тому Уряд чітко усвідомлює: нам потрібні дороги, які гарантовано експлуатуються десятиріччями, а не від сезону до сезону. Ми не настільки багаті, щоб будувати «тимчасові шляхи». Тільки так можна виконати надзвичайний обсяг робіт, який є в Україні: докорінно модернізувати 170 тисяч кілометрів автошляхів.

Україна є дуже важливим транспортним коридором між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю. Навіть такі дороги, які вже існують, перевізники експлуатують, як кажуть, «на повну». За часи незалежності, навантаження на вісь вантажівок, які їздять Україною, зросли майже вдвічі проти тих, на які розраховані старі дороги: з 6 до 12 тонн. А інтенсивність руху збільшилася на порядок. Саме це, плюс екстремальні умови нинішньої зими і недостатній ремонт минулого року, призвели до надзвичайних руйнувань.

Цьогоріч пошкоджено 43 тис. км доріг загального користування. Четверта частина! Площа руйнувань - 2,7 млн. квадратних метрів. І руйнування, як це не прикро, продовжується. Ось які масштаби робіт!

Уряд вживає невідкладних заходів для аварійного ремонту доріг. Роботи виконуються за рахунок наближення фінансування. Ремонт за поганої погоди – це вимушене рішення, щоб забезпечити безпеку руху. І він не замінить планового капітального ремонту. На нього тепер треба шукати додаткові кошти.

Сьогодні відремонтовано 540 тис. квадратних метрів на 12 тисячах кілометрів доріг загального користування. Працює щодня від 300 до 500 бригад та до 40 асфальтобетонних заводів в залежності від погодних умов.

А іще ж є автодороги комунальної власності, вулиці у містах і селах. Їх повинна ремонтувати місцева влада. І тут також потрібні величезні кошти. А також матеріальні ресурси. За прогнозною оцінкою - до 700 тисяч тонн асфальтобетону, 35 тисяч тонн бітуму. А також пісок, щебінь. Потрібні техніка, фахівці, проекти.

А тепер давайте замислимось: що таке 500 бригад на 170 тисяч кілометрів? Це одна бригада на 340 кілометрів автошляхів. Зрозуміло, що цього абсолютно недостатньо. Потрібно збільшувати кількість робітників, техніки, асфальтобетонних заводів на порядок! Тому зараз доводиться зосереджуватися лише на самих проблемних ділянках. А інші? По них також щодня їздять люди, і вони справедливо обурені розбитими шляхами.

Треба сконцентрувати всі можливі ресурси і держави, і місцевої влади, знайти додаткові кошти, людей, техніку, щоб прискорити ремонт і завершити невідкладну частину ремонту до травня.

Але в кожному виклику є й можливість. Дорожнє будівництво – це стабільні робочі місця і завантаження вітчизняних виробництв.

Наприклад, минулого року українські дорожники імпортували з Росії, Білорусі та Казахстану більше 300 тисяч тонн бітуму. Це – 2 мільярди гривень мінусу у зовнішньоторговому балансі. Таким чином, очевидне завдання: організувати випуск всього необхідного для дорожнього будівництва на вітчизняних підприємствах. Адже це виробнича програма на кілька десятків років, і просто нерозумно такі обсяги виробництва віддавати комусь.

Тому час підійти до проблеми будівництва автомагістралей комплексно і системно. Будемо знаходити кошти і для соціального захисту, і для будівництва автомагістралей, які поставлять Україну в один ряд з розвиненими країнами Європи.

Доручаю Віце-прем’єр-міністру Вілкулу Олександру Юрійовичу прискорити створення довгострокової програми будівництва автодоріг з чітко визначеними пріоритетами, етапами, сучасними вимогами до класу і якості дорі, а також з розрахунками ресурсного забезпечення такого будівництва.

Програма повинна передбачати: по-перше, заходи щодо збереження існуючої мережі за рахунок планових ремонтів; по-друге, підвищені нормативи якості ремонту і гарантійні умови для будівельників, по-третє, будівництво нових магістралей для ефективного використання транзитного потенціалу країни, по-четверте, реформування державного управління галуззю. У першу чергу йдеться про те, що необхідно розділити функції проектування, будівництва і приймання в експлуатацію автодоріг. Монополія самого «Укравтодору» у цій галузі недоречна.

Віце-прем’єр-міністру Бойку Юрію Анатолійовичу разом з Міністром промислової політики Короленком Михайлом Костянтиновичем та Міністром інфраструктури Козаком Володимиром Васильовичем доручаю почати розробку термінових заходів а також довготермінової програми випуску на вітчизняних підприємствах якісного бітуму, високотехнологічних зміцнюючих матеріалів, дренажних і мостових конструкцій, інших матеріалів а також шляхобудівної техніки.

Шановні колеги!

Для масштабної модернізації автодоріг необхідно щонайменше 500 мільярдів гривень. Це – більше річного бюджету України. Тому нам необхідно створити нову модель фінансування, яка дозволить вкладати у будівництво і ремонт автомагістралей принаймні по 50 мільярдів гривень щорічно протягом десяти років. 

У нас є досвід залучення кредитів міжнародних фінансових організацій – Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку. Але цього недостатньо. Крім того, кредити треба повертати.

Таким чином, прийшов час залучити ресурс державно-приватного партнерства або концесії. Таким шляхом пройшли багато країн. Із 60 тисяч кілометрів європейських магістралей половина збудована із залученням приватних інвестицій.

Згідно з дослідженнями Світового банку, у період з 1990 по 2011 роки у 84 країнах при будівництві доріг було реалізовано 707 проектів на умовах державно-приватного партнерства.

Законодавча база для будівництва доріг на нових умовах в Україні створена. Це закони про концесії, про концесії на будівництво та експлуатацію доріг, рамковий закон про державно-приватне партнерство.

Безумовно, є ризики. Крім того, сьогодні світовий фінансовий ринок неактивний для таких інвестицій. Усе це треба ретельно зважити, прорахувати. Але чекати, склавши руки, просто неможливо.

Доручаю Міністру фінансів Колобову Юрію Володимировичу разом з Міністром економічного розвитку та торгівлі Прасоловим Ігорем Миколайовичем і Міністром інфраструктури Козаком Володимиром Васильовичем почати розробку практичних механізмів використання державно-приватного партнерства і концесії в будівництві автомагістралей. А також підготувати пропозиції щодо апробації такого механізму на пілотних проектах уже найближчим часом.

Причому в цій сфері напрацювання державної політики треба одразу починати за участю громадськості й бізнесу, щоб мінімізувати ризики прорахунків.

Шановні члени Кабінету міністрів!

Хоча весна й не поспішає до більшості регіонів України, на Півдні та в Криму вже у розпалі весняно-польові роботи.

Наближається до завершення посівна в Криму: засіяно 94% від наміченого. Продовжують сівбу аграрії Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької та Донецької областей.

За даними регіонів, стан озимих зернових оцінюється як добрий та задовільний на 91% площ, слабкий та зріджений – на 8%.

Міндобривами та насінням аграрії забезпечені повністю.

Тобто, посівні роботи почалися організовано, і вони належно забезпечені.

Водночас хочу звернути увагу на проблему, яка уже виразно постала перед землеробством в Україні. Останніми роками спостерігається стійка тенденція збільшення середніх температур у цілому по Україні і особливо на Півдні. За попередніми оцінками метеорологів літо 2013 року теж буде спекотним.

Фактично, зернове виробництво поступово пересувається на північ. Тому, щоб не втратити наш хлібний Південь, ми повинні відновити на новому рівні систему зрошуваного землеробства. Систему, яка була розвинутою, охоплювала велику територію, але яку помилково, щоб не сказати навіть злочинно, покинули і фактично просто зруйнували за останні десятиліття.

В ухваленій Урядом Державній програмі активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки передбачено протягом найближчих двох років відновити зрошення на одному мільйоні гектарів на Херсонщині, Миколаївщині та, звичайно, Криму. У той час як на сьогодні зрошується тільки 400 тисяч гектарів. Отже, загальна площа зрошуваних земель у 2015 році повинна становити до 1,4 мільйона гектарів. Завдяки цьому валове виробництво сільгосппродукції на Півдні може зрости на 27 мільярдів доларів на рік.

Відповідно до Державної програми активізації розвитку економіки передбачено спрямувати 2 мільярда доларів під державні гарантії на відновлення та модернізацію системи зрошення на Півдні України. Нещодавно Президент України Віктор Янукович зазначив, що держава обов’язково підтримає програму відновлення зрошувальних систем на Херсонщині та Криму. Альтернативи інтенсивному зрошуваному землеробству на Півдні немає.

Тим більше, що ця програма стимулюватиме також розвиток промисловості: отримають замовлення виробники труб, компресорної техніки. Буде створено додатково тисячі нових робочих місць одразу в кількох галузях. А отже, це позитивно вплине на зростання рівня добробуту громадян України.

Збільшення обсягів виробництва зерна дозволить інтенсивно розвивати тваринництво. Це в першу чергу важливий фактор росту добробуту українських громадян. Нам вдалося подолати негативну тенденцію скорочення виробництва м’яса та збільшити його на 3,4%. Уже в 2012 році споживання м’яса і м’ясопродуктів збільшилось, за даними Мінекономрозвитку, на 1 кілограм

Завдяки зваженій державній підтримці вдалося наростити поголів’я худоби в усіх категоріях господарств. Щодо показників у тваринництві на початок року, то станом на останній місяць зими поголів’я великої рогатої худоби становило 4,7 мільйона голів, збільшившись на 4,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також на 3,7% зросло поголів’я свиней, його налічувалося 7,5 мільйона голів. Однак найбільше зростання відбулося у птахівництві – на 7,8%, до 206,4 мільйона голів.

І ми будемо продовжувати системно працювати в цьому напрямку.

Шановні члени Уряду!

На виконання нових соціальних ініціатив Президента України, сьогодні ми розглянемо проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, яким передбачається удосконалити призначення та виплату державної допомоги на дітей-інвалідів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, над якими встановлено опіку чи піклування.

Це особливо важливо з огляду на те, що Глава держави наполягає на збільшенні розміру соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Особливо ж тих, які мають інвалідність.

На сьогодні під опікою, піклуванням виховується понад 63 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Діти-інваліди зараз отримують, як і інші діти зазначеної категорії, державну допомогу на рівні двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Прийняття закону дозволить збільшити розмір соціальної допомоги на дітей-інвалідів, які перебувають під опікою чи піклуванням, до трьох прожиткових мінімумів.

Також сьогодні Уряд розглядатиме план заходів із виконання у 2013 році Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”, спрямований на забезпечення функціонування цілісної системи захисту прав дітей в Україні - відповідно до вимог Конвенції ООН про права дитини.

Реалізація у 2013 році плану заходів з виконання Загальнодержавної програми, дозволить здійснити заходи з охорони дитинства у сферах охорони здоров’я, освіти, культури, сприятиме формуванню здорового способу життя та духовному розвитку дітей.

Усього в пакеті нормативних актів соціального спрямування сьогодні Уряд розгляне 12 документів. Це – послідовна реалізація нової соціальної політики Президента України, в якій обов’язково побачить себе кожен українець, який потребує допомоги.

Шановні колеги!

І насамкінець. Жіноча збірна України з шахів вперше виборола фінальну перемогу на командному Чемпіонаті світу з шахів в Астані. Ось цей, без перебільшення, «золотий» склад української команди: Ганна Ушеніна, Катерина Лагно, Марія Музичук, Наталія Жукова та Інна Гапоненко.

Друге місце виборола збірна Китаю, третє – росіянки.

Щиро поздоровляю наших спортсменок з цією визначною перемогою. Україна пишається вами! Ви – гордість України.

Нагадую новому Міністру молоді і спорту України: такі перемоги всіх наших чарівних спортсменок повинні бути гідно відзначені державою.

Дякую за увагу!

версія для друку