українська російська англійська
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 27 марта 2013 года
27.03.2013 | 10:26
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

22-24 березня Україна пережила справжнє стихійне лихо. Якщо у західних областях раніше випало до 40 сантиметрів снігу, то за лічені години у північних – до 50 сантиметрів, а в місті Києві – понад 60 сантиметрів, у Сумах – до 80 сантиметрів. Потужні снігопади накрили також Черкаську, Полтавську, Житомирську та Чернігівську області.

Такого практично тридобового безперервного снігопаду і на такій величезній території не бувало за всю історію метеорологічних спостережень. 

І наслідки, зрозуміло, були небачені. На автодороги, вулиці, дахи будівель впало до 50 тисяч тонн снігу на квадратний кілометр.

Масштаб зимової стихії змусив мобілізувати всі сили й засоби, які є в державі. Довелося запровадити заходи надзвичайного стану в Києві та області. Цілодобово працювали державний і регіональні штаби з ліквідації надзвичайної ситуації. Щоб забезпечити життєдіяльність населення, функціонування енергетики, соціально-побутової сфери та транспортного сполучення, щодоби в екстремальних умовах працювали понад 45 тисяч осіб та 6 тисяч одиниць техніки. І цих сил далеко не завжди вистачало.

Треба усвідомлювати, що одна справа розчистити автошляхи, де теж важко, але сніг можна просто згорнути на узбіччя, і зовсім інша справа – розчистити міські вулиці, закорковані транспортом, де сніг треба й прибрати, і вивезти. А такої маси снігу, яка впала на Київ, досі ніколи не було в жодному європейському мегаполісі. Кияни, які бачили репортажі з Європи, США, переконалися, що нічого подібного ніде не траплялось. Тому, думаю, з розумінням поставляться до того, що для прибирання місячної норми опадів з доріг, вулиць, прибудинкових територій, дахів недостатньо кількох діб. І на жаль, у ці дні наші люди будуть відчувати дискомфорт. Головне зараз – максимально швидко зробити все можливе, щоб скоріш повернутися до нормальних умов і ритму життя.

Стихія виразно виявила ключові проблеми столиці. Перш за все – це відсутність окружної дороги і нестача розв’язок, паркингів і мостів у місті. А також недостатня матеріально-технічна база комунальних служб. Це ще раз підтвердило, що зусилля з будівництв транспортної інфраструктури, які Уряд разом з київською владою здійснював в останні роки (зауважте – лише останні роки за всі двадцять років незалежності!) – абсолютно правильні і виправдані. Ми будували транспортні розвязки, лінії метрополітену, розширювали дороги. У 2012 році столиця за допомоги Уряду отримала 500 нових тролейбусів і автобусів, нові вагони метро, 76 машин швидкої допомоги.

Саме цю роботу треба посилювати й далі.

З ситуації, яка сталась, ми повинні зробити дуже серйозні висновки на майбутнє. Як кадрові, організаційні, так і технічні.

На перше місце треба поставити будівництво сучасної окружної дороги, яка дозволить розвантажити місто. Але одразу треба усвідомити, що окружна – це принаймні ще два нових мости. Хто не розуміє, яке це масштабне завдання, хай згадає, що за тридцять років в Києві був збудований лише один міст через Дніпро – це Дарницький міст. Важко, але цю проблему треба вирішувати. Також хочу відповісти окремим критикам, які вимагають взагалі заборонити в’їзд в столицю для фур. Треба розуміти, що в Київ щодоби завозяться десятки тисяч тон вантажів – товарів першої необхідності, продуктів харчування та ін.. Повністю закрити доступ фурам немислимо, оскільки це унеможливить постачання багатомільйонного міста. Отже, потрібні нові логістичні схеми.

По-друге, треба розвивати підземний громадський  транспорт і будувати тунельні розвязки.

По-третє, треба переозброїти комунальні служби. Придбати навантажувачі й необхідну «лінійку» вантажівок, а головне – дорожню мікротехніку, якої так бракує для прибирання дворів, проїздів, тротуарів. Давайте вдумаємося, що приблизно на тисячу квадратних кілометрів території Києва, на яку впали 50 мільйонів тонн снігу, є лише 150 снігоприбиральних машин! Тобто, по 333 тисячі тонн снігу на одну машину! Ось який масштаб необхідного переозброєння комунальних служб.

І, нарешті, треба, щоб керівники міських служб брали на себе відповідальність і виявляли більше ініціативи. На жаль, не всі продемонстрували фаховість і відповідальність. Тому кадрове рішення щодо окремих керівників міського господарства обґрунтоване й справедливе. А після завершення ліквідації наслідків стихії ми вимогливо розглянемо питання про відповідальність інших працівників і керівників.

Натомість я хочу щиро подякувати рятувальникам і дорожникам, комунальникам і військовим, працівникам органів внутрішніх справ і залізничникам, енергетикам, медикам і добровольцям – всім, хто цілодобово, в екстремальних умовах, за обов’язком або власним сумлінням організовано і мужньо протистояли стихії.

І зараз продовжують ліквідовувати її наслідки.

Але сьогодні очевидно, що стихія, яка принесла небачену масу снігу, висуває особливі вимоги до підготовки до повені.

Сніг скоро почне танути.

Це - загроза великої повені і можливого затоплення населених пунктів. І цю загрозу необхідно завчасно мінімізувати.

Тому вимагаю, щоб урядовий оперативний штаб під керівництвом Віце-прем’єр-міністра О.Вілкула та регіональні оперативні штаби продовжили роботу щодо остаточного проходу весняної води. Зараз роботу штабів треба зосередити на двох речах: максимально вивезти сніг з населених пунктів у безпечні місця і підготувати до негайного впровадження в потрібний момент заходів захисту населених пунктів від затоплення. Тобто, сконцентрувати у небезпечних місцях матеріали для створення водозахисних бар'єрів, зробити запаси продовольства і медикаментів, підготувати рятувальну та аварійну техніку і пальне для роботи в умовах затоплення, забезпечити – з запасом - життєдіяльність лікарень. Якщо потрібно – заздалегідь наблизити до районів ризику сили й засоби з тих регіонів, яким затоплення не загрожує.

Тому сьогодні першим питанням порядку денного Уряд розгляне доповідь голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Болотських щодо стану справ з підготовкою до повені. У першу чергу ми маємо почути чіткі відповіді: як виконуються доручення Президента України, який недавно присвятив цій проблемі спеціальну нараду. Як виконуються доручення Уряду. Нагадаю, що протягом останнього місяця Уряд щотижня розглядав інформацію Держслужби з надзвичайних ситуацій про те, як відбувається підготовка до повені. Але сьогодні треба визначитись, які додаткові заходи необхідно вжити в ситуації, яка склалась.

Рахунок іде на години. Повінь ми повинні зустріти з готовими регламентами дій усіх служб, адекватними реальній ситуації.

Водозливи та дренажні системи до 5 квітня мають бути повністю очищенні від усього що може заважати сходу води, місця, які може підтопити вода – максимально захищені.

Міненерговугілля, Мінрегіон, Держводагентство повинні забезпечити безперебійну роботу аварійно-захисних комплексів і експлуатаційну надійність гідротехнічних споруд і насосних станцій.

Я вимагаю граничної відповідальності та вимогливості керівників у цих питаннях. Але не у всіх поки що це бачу. Так, у Хмельницькій області не мають балансоутримувачів 1 тисяча 682 гідроспоруди. Крім того, на території області розташоване 51 водосховище та 2 тисячі 570 ставків, які становлять загрозу підтоплення або затоплення територій, населених пунктів та сільгоспугідь, розташованих уздовж їх водотоків.

Я питаю, чим займається і куди дивиться заступник глави обласної адміністрації, який відповідає за цю ділянку роботи?

Мені доповіли, що загрозлива ситуація склалася у Вижницькому, Кіцманському, Новоселецькому районах Чернівецької області. Власники ставків не слідкують за рівнями води і не проводять плавний скид води, що може спричинити перелив або руйнування захисних дамб. А влада у цих районах - тільки спостерігає і чекає: коли кликати рятувальників?

У межах Києва, Полтави, Черкас через замулення дна і захаращення сміттям утворюється штучний підпір, що не дозволяє забезпечити в повному обсязі відведення поверхневих вод з вулиць і шляхів міста.

За наявною інформацією Житомирська, Закарпатська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька області не готові до пропуску повені.

Вимагаю сьогодні ж підготувати кадрові висновки щодо відповідальних керівників названих регіонів і забезпечити, щоб зараз напрямком підготовки до повені займалися люди відповідальні і здатні енергійно виправити стан справ.

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Хочу звернути увагу на один факт: у деяких ЗМІ поширюється інформація, що певні комерційні структури, використовуючи тимчасові труднощі із завезенням продуктів харчування до торгівельних мереж, «тихою сапою» завищують роздрібні ціни на хліб, молоко, овочі. Така з дозволу сказати, «націнка на надзвичайну ситуацію», є просто аморальною.

Я вимагаю, у першу чергу від голів місцевих адміністрацій негайно нормалізувати ситуацію. Торгові мережі повинні нести свою частину соціальної відповідальності у складних обставинах.

Але найкращий, випробуваний спосіб нормалізації ситуації - організація ярмарків із продажу сільськогосподарської продукції.

Попит на овочі і фрукти збільшується. Їх дефіциту в країні немає. Тому все залежить від організації постачання.

На ярмарках продукти продаються за ціною виробників, на 10-15% нижче, ніж в торгівельних мережах. Це суттєво для наших людей.

З початку 2013 року, в Україні уже було проведено біля 14 тисяч продовольчих ярмарок за участю сільськогосподарських товаровиробників та обслуговуючих кооперативів, особистих селянських і фермерських господарств. Негода тимчасово припинила проведення ярмарків. Їх треба негайно відновити, як тільки дозволять умови.

Упродовж квітня – травня регіони попередньо передбачали провести близько 10 тис. продовольчих ярмарків. Чи достатньо цього? Не думаю, якщо в зимові місяці відбулось більше.

Тому доручаю Мінагрополітики разом з главами місцевих адміністрацій і мерами уточнити графіки проведення ярмарків. Причому від Мінагрополітики вимагаю взяти на себе роль міжрегіонального координатора, щоб оперативно формувати запити на постачання певної продукції з тих регіонів, де її достатньо, до тих, де попит не задовольняється.

Шановні колеги!

Щодо питань порядку денного.

У 2012 році посадові оклади працівників бюджетної сфери переглядалися шість разів поспіль. Ми продовжуємо таку політику.

На доручення Президента України, після тривалих консультацій з профспілками, сьогодні на розгляд Уряду виноситься рішення щодо чергового підвищення з 1 січня поточного року – підкреслюю це – розміру першого тарифного розряду ЄТС. Відповідно підвищаться всі посадові оклади працівників бюджетної сфери. Одночасно ми продовжуємо відновлення диференціації в оплаті праці працівників за 1-5 тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки. «Зрівнялівки» більше не буде.

У цілому підвищення отримають  майже 3,5 млн. працівників освіти, культури, охорони здоров’я, соціальної сфери та інших бюджетних галузей.

Хочу особливо звернути увагу усіх працівників бюджетної сфери, що вони отримають перерахунок за січень-березень цього року, виходячи із нових розмірів посадових окладів.

Наприклад, посадовий оклад провідного бібліотекаря та вчителя вищої категорії збільшиться приблизно на 167 гривень порівняно з окладом, встановленим раніше, лікаря-терапевта вищої категорії – на 179 гривень. 

А фактичне збільшення буде ще вищим, адже практично усі працівники бюджетної сфери мають надбавки і доплати до посадового окладу: за вислугу років (від 10 до 30%), за складність і напруженість у роботі (до 50%), за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад) (до 50%), за науковий ступінь (від 15% до 25%), за класне керівництво (до 20%), педагогічним працівникам 20% за престижність праці, бібліотечним працівникам за особливі умови роботи – 50% тощо.

Крім того, з метою підвищення рівня мотивації до праці працівників системи екстреної медичної допомоги з 1 жовтня 2013 року їм встановлюються дві надбавки: за особливі умови праці та за особливий характер праці - у розмірі до 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) кожна. Крім того раз на рік їм буде виплачуватися матеріальна допомога в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) для вирішення соціально-побутових питань.

Сьогодні також ми розглянемо доопрацьований на доручення Президента проект Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії”.

Законопроектом пропонується удосконалити порядок щорічного перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення заробітної плати, з якої призначена (перерахована) пенсія, на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20% зростання середньої заробітної плати порівняно з попереднім роком, але не менше росту інфляції. Це означатиме суттєве збільшення пенсій.

Прийняття законопроекту дозволить удосконалити порядок призначення та індексації пенсій, забезпечити соціальну справедливість: рівні умови індексації пенсій незалежно від закону, за яким вони призначені.

Реалізація такого механізму, у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, потребує в 2013 році видатків на суму 2 мільярди 141 мільйон гривень, які передбачені в бюджеті Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Уряд і в подальшому буде виконувати вимоги Президента із посилення соціального захисту громадян.

Дякую за увагу. У мене є пропозиція: у присутності ЗМІ розглянути перше питання – доповідь голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Михайла Болотських, а потім приступити до розгляду питань порядку денного.

 

версія для друку