українська російська англійська
Р.Богатирьова: Оптимізація лікувальних установ має відбуватися з урахуванням інтересів пацієнтів та медиків
27.03.2013 | 16:33
Прес-служба Міністерства охорони здоров'я

При всій необхідності реструктуризації мережі медичних закладів підхід до цього процесу має бути дуже виваженим, індивідуальним, здійснюватися на основі прозорих та зрозумілих критеріїв, що обов'язково враховують інтереси пацієнта, можливість його транспортування до місця надання медичної допомоги. На цьому наголосила Міністр охорони здоров'я України Раїса Богатирьова на брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

За її словами, питання необхідності реформування вітчизняної системи охорони здоров'я не є предметом для дискусій. «Віддзеркаленням незадовільного стану галузі, яка занепадала протягом десятиліть без будь-якого опору з боку державних мужів, стали низькі показники здоров'я громадян України. До речі, 70% з них, згідно з результатами соціологічних досліджень, що були проведені ще у 2010 році, погоджувалися з нагальністю перетворень у медичній сфері», - повідомила Р.Богатирьова.

Але перший рік впровадження реформи довів, що модернізація української медицини, є величезним організаційно-фінансовим викликом для держави, наголосила вона. При цьому Міністр зауважила, що Україна успадкувала лікарняну інфраструктуру з радянських часів, і за роки незалежності вона майже не змінювалася.

Р.Богатирьова зазначила, що до початку реформ надлишкова кількість лікарняних ліжок в українських лікарнях становила 94 на 10 000 населення, що в 1,5 раза більше за середню кількість ліжок в країнах Євросоюзу. При цьому рівень і тривалість госпіталізації в Україні перевищував середні по Європі. 45% дільничних лікарень працювали не як стаціонарні медичні заклади, а переважно як притулки для бідних, літніх та самотніх людей, хоча цим мали б опікуватися соціальні служби. Кадрові і фінансові ресурси були розпорошеними, адже 36% усіх лікарень мали до 40 ліжок.

Крім того, через демографічні зміни деякі лікарні, насамперед у сільській місцевості, залишалися недовантаженими. Систематичне недофінансування таких лікарень оберталося аварійним станом їхніх приміщень, нестачею обладнання та медикаментів, що призводило до зниження якості медичної допомоги в цих закладах. Постало питання необхідності сконцентрувати кадрові та фінансові ресурси, які при їхній постійній нестачі розпорошені між великою кількістю лікарень, у найбільш ефективних медичних закладах.

«Саме тому одним з ключових напрямків першого етапу модернізації медичної галузі було визначено оптимізацію мережі закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу», - наголосила Р.Богатирьова та додала, що оптимізація лікувальних установ спрямована на концентрацію кадрових і фінансових ресурсів там, де вони застосовуються найбільш ефективно. «Ті фінанси, які звільняються після закриття неефективних лікарень, йдуть на оновлення медичного обладнання в працюючих установах, поліпшення забезпечення їх медикаментами, підвищення заробітної плати медикам», - сказала Міністр.

Раїса Богатирьова підкреслила, що при всій необхідності реструктуризації мережі медичних закладів підхід до цього процесу має бути дуже виваженим, індивідуальним, здійснюватися на основі прозорих та зрозумілих критеріїв, що обов'язково враховують інтереси пацієнта, можливість його транспортування до місця надання медичної допомоги.

«Також повинні бути захищені інтереси медичних працівників, які мають розуміти, яким чином складатимуться їхні професійні кар'єри і в якому медичному закладі вони працюватимуть після того, як відбудуться зміни. На жаль, ці рекомендації та застереження були почуті не всіма представниками влади на місцях. У наслідок чого почали виникати протестні настрої серед людей, незадоволених такими реформами», - сказала Міністр.

Натомість, в Методичних рекомендаціях щодо модернізації мережі закладів охорони здоров'я первинної ланки, розроблених Міністерством охорони здоров'я України для керівників місцевих органів влади та медичних установ, враховуючи соціальне значення реформи медичної галузі, були визначені найважливіші принципи її проведення:

- при трансформації медичних установ має бути збережено або збільшено рівень доходів працівників, що беруть участь у наданні ПМД;

- жоден із реально функціонуючих закладів охорони здоров'я медичних установ не має бути закритим, допустима лише реорганізація та/або перепрофілювання з урахуванням потреб населення ;

- медичний та допоміжний персонал повинен бути забезпечений робочими місцями.

Отже, йдеться про перепрофілювання лікарень: дільнична лікарня, наприклад, може перетворитися або в амбулаторію сімейної медицини, або в лікарню відновного лікування, або в інший заклад, а коли справа дійде до створення госпітальних округів, деякі центральні районні лікарні можуть бути перетворенні у лікарні планового лікування тощо», - наголосила Раїса Богатирьова.

 

версія для друку