українська російська англійська
Інтерв'ю Голови Державної архівної служби України О. П. Гінзбург інформагентству УКРІНФОРМ від 2 квітня 2013 року

Архіви повинні передусім виховувати патріотизм і любов до своєї країни - Ольга Гінзбург

 

Діяльність  архівних  служб завжди актуалізована, оскільки архівами послуговуються і звичайні громадяни, і установи, і науковці тощо. Відтак державна політика у сфері архівної справи та діловодства повсякчас вимагає вдосконалення, якісних змін, особливо тепер, коли на зміну паперовому суспільству приходить інформаційне з новітніми носіями.

Про сучасну роль архівів, їх призначення,  проблеми  кореспондент УКРІНФОРМу веде розмову  з Головою Державної архівної служби України Ольгою Гінзбург.

 

- Ольго Петрівно, у зв'язу з євроінтеграційними процесами часто говорять про недотримання європейських норм відкритості архівів в Україні. Наскільки є українські архіви відкритими?

 

-Справді, багато хто говорить про те, що в Україні закриті архіви. Це неправда. На сьогодні, в архівах менше відсотка документів, які засекречені. Ми не можемо, наприклад, показати всім бажаючим справи репресованих. Найперше, це моральний аспект, адже за цими справами, як правило, дуже трагічні долі людей. Скажімо, там дуже багато доносів один на одного...На широкий загал такі документи не можна показувати, адже нині живуть внуки і правнуки потерпілих і донощиків, ми не вправі ущемляти їхні права на приватне життя. Їх можуть отримати тільки близькі родичі репресованих. В будь-якій країні є речі, які можна виносити на обговорення, а є ті, що залишаються секретом держави. Зауважу, що найбільш відкриті архіви тільки в Україні. Жодна країна світу, не відкрилась так як ми. Я б архіви так не відкривала, але  ми виконуємо постанови Уряду і Верховної Ради, проте, на мою думку, архіви мають бути більш закритими.

 

-Які документи найчастіше шукають звичайні громадяни?

 

-Звертаються тисячі  людей до  обласних та міських архівів  для отримання найрізноманітніших довідок.  В читальні зали приходить теж багато людей. Ми навіть в деяких архівах, наприклад, в архіві історичному, чи архіві громадських об'єднань  встановлюємо чергу, в яку люди записуються. Наші громадяни стали більше цікавитись своїм родоводом,  своїми предками. Багато ми видавали довідок про остарбайтерів, які працювали в Німеччині, про репресованих, про євреїв, що під час війни загинули. Немало  запитів щодо документів про землю, майно. Соціальні довідки ми видаємо безплатно.  Це інформація про те, які люди мали нагороди, про місце роботи тощо. Часто звертаються в наші архіви іноземці, які вивчають нашу історію, пишуть наукові праці. Окремі цікавляться, наприклад, переміщеннями цінностей, які потрапили в Україну, для того щоб повернути їх в свою країну.

 

- Коли ми говоримо про архіви, то, передусім, маємо на увазі належні умови зберігання, спеціальні режими утримання приміщень... 

- На жаль, сьогодні проблеми з цим мають окремі архіви, що знаходяться у пристосованих приміщеннях. В обласному архіві Києва, наприклад, в зв'язку з таненням снігу, вода в архівних приміщеннях піднімається до рівня підлоги, люди її вичерпують. Якщо вода підніметься на 10 сантиметрів вище, вона піде вже під стелажі... Звісно, про які належні умови зберігання можна вести розмову?! Для того, щоб зберігати документ,  мусимо підтримувати  температуру не нижче 10 градусів, вологість має бути теж відповідною. Мусить стояти пожежна сигналізація. Проблеми накопичувались роками, а вирішувати їх треба невідкладно. Зрештою, вже запланована реконструкція корпусів Укрдержархіву. У цьому проекті визначене фінансування, експертиза проведена Міністерством регіонального будівництва, все погоджено. Цю постанову виносимо на засідання Кабінету Міністрів.

 

-Будівництво двох нових корпусів Укрдержархіву триває вже більше п'яти років, на якій стадії воно зараз і яким буде цей новий комплекс?

 

-Вже завершили дах,  ще залишилися комунікації. Це моя особиста мрія, вибудувати корпуси  і піти на заслужений відпочинок. Думаю, до президентських виборів  зможемо відкрити нові корпуси Державного архіву. Вони вкрай треба, бо вже нема жодного вільного квадратного метра для документів.  Наразі ми потребуємо близько 43 мільйонів гривень,  щоб завершити комунікації та зовнішні роботи. Внутрішні роботи теж  дуже дорогі, бо включають в себе систему пожежогасіння, сигналізацію, вентиляцію, стелажі та багато іншого. У новій будівлі у нас буде і читальний зал, і буфет, і приймальня для відвідувачів. Буде створено всі умови для того, щоб наша архівна система була не гіршою ніж в інших країнах. Як в кожній родині, є сімейний архів, де зберігаються документи, це і акти на землю чи квартиру, свідоцтва про народження чи смерть. Так і в державі є свій архів, де зберігається акт про незалежність, акт про наші надра та води. В нових корпусах розміститься історичний архів, частина архіву вищих органів влади, фотоархів та новий електронний архів.

 

-Ви б не могли детальніше розказати про електронний архів? З якими проблемами стикається Укрдержархів на шляху його створення? І чи нема можливості підробки документу при використанні електронного архіву?

 

-Архівів із зберіганням документів лише в електронному вигляді зараз немає в жодній країні, йде дубляж документу паперового. Електронному архіву наразі три роки. Ми робимо копії, оцифровуємо документи і даємо їх на використання, щоб не чіпати оригінал.  В нас є інструкція про електронний документообіг. Проблема в тім, що на сьогодні ми не маємо площ та серверів для зберігання електронного архіву. На це треба близько 1,5 мільйона гривень. До нас поступають електронні документи, і ми частково маємо можливість їх зберігати, вибіркову документацію. Щодо підробок, то на пострадянському просторі у всіх одне питання: як захистити підпис і оригінал документу. В архіві Австрії навіть не змогли збагнути нашої турботи, бо там підробка документів - це величезна відповідальність. Наша ментальність, нема остраху перед законом. Зараз працюємо над тим, щоб  подібних випадків не допустити.

 

 

-Пані Ольго, пропри повсякденну діяльність які цікаві проекти реалізовує Укрдержархів?

-Хочемо відновити два дуже важливих проекти, це мартиролог  політичних репресій, який ми розпочали ще 2010 року. Крім того, до 70-ти річчя Перемоги готуємо мартиролог про українців, які загинули у Великій Вітчизняній війні. Це полегшить пошук загиблих для їх родичів. Якщо Верховна Рада прийме постанову, розпочнемо проект копіювання документів про голод в Україні 33-го року. Зараз я їду в Польщу, де збираюся відновити спільний проект з поляками. Буду в Освенцімі, де  спільно з Міністерством культури  плануємо зробити пам'ятний куточок про загиблих українців у цьому концтаборі. Підбираємо матеріали і зараз домовлятимемося з Посольством як краще це організувати. Взагалі ми дуже тісно співпрацюємо із багатьма країнами, маємо більше 25 договорів. Хочеться відмітити роботу з російським архівом, ось, наприклад, до друку йде наш спільний проект «Гетьман Скоропадський». Зараз  завершили «Щоденники Довженка», презентували їх і у нас, і в Росії. Спільно з росіянами готуємося до святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка,  випускатимемо альбом, плануємо велику кількість виставок. Деякі документи будуть показані вперше, це буде грандіозна робота.

 

Ольга Чернишова,

УКРІНФОРМ

 

версія для друку