українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 10 квітня 2013 року
10.04.2013 | 10:24
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

Хочу почати з ніби прозаїчної, але абсолютно необхідної справи. Країну треба прибрати після зими.

В нашому домі – Україні – повинен бути порядок.

Сніг розтанув і виявилося, що за довгу зиму на наших вулицях, у дворах, на узбіччях доріг, у лісосмугах, парках накопичилося багато сміття. Обсяг роботи значний. Але все треба оперативно прибрати до пасхальних свят.

Переконаний, що ми всі вболіваємо за те, щоб всюди було красиво і чисто.

Тому вимагаю в першу чергу від керівників міністерств і відомств, державних організацій та підприємств, ректорів вузів: показати приклад  господарського, дбайливого ставлення до чистоти і порядку на своїх територіях. Доручаю найближчим часом провести дні довкілля і попрацювати до повного наведення чистоти і порядку. Також вимагаю від глав регіональних адміністрацій та переконливо прошу мерів міст і голів сільрад: як тільки дозволяє погода, організувати прибирання територій своїх громад. Залучайте до цього всі наявні сили.

Дуже важливо створити умови, щоб в наведенні порядку могли взяти участь всі громадяни і громадські організації, хто хоче і може. А саме: надати  їм необхідний інвентар, матеріали і  транспорт для вивезення сміття чи посадки дерев, квітів.

Ми всі знаємо, що у громадських активістів достатньо енергії, щоб серйозно включитися у такі проекти, як сезонне наведення порядку, а потім його підтримання. Їм лише потрібно допомогти зорганізуватися і, так би мовити, технічно озброїти.

Іще хочу привернути увагу, що до Дня Перемоги треба навести порядок у місцях воїнських поховань, біля пам’ятників. За це Уряд особливо спитає з відповідних керівників на місцях. Напередодні свят я направлю в регіони комісії, і ми спитаємо: хто як підготувався до великого свята нашого народу.

Також дорожники можуть уже на повну силу розпочати поточний ремонт автошляхів та вулиць. Ніяких відмовок і посилань на об’єктивні складнощі бути вже не може. Вимагаю, щоб Віце-прем’єр-міністр Вілкул Олександр особисто і вкрай жорстко контролював хід ремонтних робіт. Особливо – ремонт доріг комунальної власності, які викликають найбільше нарікань.

 

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Несприятливі погодні умови все частіше створюють ризики для нашого сільського господарства.

Негода може призводити до зниження врожайності в межах 10-15%. Безумовно, таких втрат необхідно уникати за рахунок технологій та організованого проведення робіт. Продуктивність сільського господарства повинна бути більш стійкою до впливу кліматичних факторів.

У зоні підвищеного ризику поточного року знаходяться багато сільгосппідприємств Рівненської, Волинської, Вінницької та ряду інших областей.

Основні весняно-польові роботи тут розпочнуться набагато пізніше, ніж зазвичай. Тому особливого значення набуває швидкість проведення робіт. Використовувати доведеться не кожен день – кожну годину. Грамотно маневрувати технікою, використовувати її надзвичайно інтенсивно. Це все питання організації, технічного сервісу і безперебійного постачання.

Доручаю Міністерству аграрної політики та продовольства запровадити щоденний моніторинг технічної сторони весняно-польових робіт і вчасно використовувати можливості державної підтримки та міжрегіональної кооперації.

У Житомирській області, де я побував минулого тижня, підтоплено близько 2 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. І хоча сходи озимих зернових в цілому в задовільному стані, зонам підтоплення треба приділити особливу увагу. Так,  необхідно убезпечити від води місця зберігання засобів захисту рослин, мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріальних ресурсів для весняних польових робіт.

На сьогодні з посіяних в Україні 8 мільйонів гектарів сходи озимих зернових отримано практично на ста відсотках засіяних площ. З них у доброму та задовільному стані - 92%, в слабкому та зрідженому - 8%. Обласні державні адміністрації повинні вести постійний моніторинг стану сільськогосподарських угідь, посівів озимих культур та ситуації на об'єктах господарювання в АПК.

Постраждалі регіони повинні бути забезпечені необхідною кількістю насіння з Державного резервного насіннєвого фонду. Страхові зобов'язання перед сільгоспвиробниками, які зазнають збитків внаслідок негоди, мають бути виконані безумовно і в повному обсязі - це пряма відповідальність Мінагрополітики та Міністерства фінансів.

Такі актуальні питання  сьогоднішнього дня.

Водночас ми хочемо надати істотного і тривалого поштовху розвитку нашого сільського господарства.

Вкотре звертаю увагу на те, що інтенсивний розвиток агропромислового виробництва і сільськогосподарського машинобудування були і є для нас пріоритетами. Їх розвитку Уряд завжди приділяв, а зараз тим більше приділяє значну увагу.

Оскільки саме в цій сфері є великий потенціал робочих місць, який швидко можна реалізувати. Президент України спеціально наголосив, що у програмі активізації економіки для нас найголовніше – збереження і створення робочих місць, кожне з яких – це добробут української родини, доходи бюджету і Пенсійного фонду.

Вчора я провів нараду щодо організації випуску вітчизняної сільськогосподарської техніки. Я хотів особисто довідатись про ставлення керівників підприємств до можливостей, які відкриває програма активізації економіки, почути їх ідеї та пропозиції: як організувати виконання програми у цій дуже важливій для нас галузі промисловості. І оцінити готовність реального сектору до того, щоб проекти уже найближчим часом працювали, щоб люди отримували заробіток.

Я переконався, що промисловці вітають і підтримують політику Уряду.

У найближчі 5 років ми плануємо збільшити виробництво зерна до 80 млн. тонн, технічних культур - до 15 мільйонів тонн.

Для виконання цього завдання  агрокомплексу України щороку потрібно системне оновлення майже 7,5 тисяч  зернозбиральних комбайнів, 35 тисяч тракторів різних типів, понад 2,5 тисяч посівних комплексів.

Треба визнати, що сьогодні рівень розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування не відповідає таким вимогам.

Вчора на нараді я звернув увагу учасників, що, наприклад, сільському господарству всього потрібно 400 тисяч тракторів. А Харківський тракторний завод зараз випускає лише 3 тисячі машин на рік. Такими темпами виробництва ми і за 100 років не забезпечимо потребу.

Тут очевидна необхідність активізації виробництва, і використати для цього потрібно всі інструменти: і бюджетне фінансування, і заохочення інвестицій, і державно-приватне партнерство. Податкові стимули ми вже створили. Пріоритети визначили в програмі активізації економіки. Тепер потрібна скоординована, предметна робота влади, підприємств і банків щодо конкретних проектів розвитку виробництва.

Насправді ми маємо потужний промисловий комплекс сільськогосподарського машинобудування: вітчизняні підприємства виготовляють трактори, зернозбиральні комбайни, ґрунтообробну, посівну, дощувальну техніку, сучасні доїльні комплекси, обладнання для харчової,  переробної промисловості тощо. Вітчизняними підприємствами розроблено та освоєно виробництво більше 3,5 тисяч найменувань машин, виробничих ліній та агрегатів.

В Україні більше 40 заводів, які дозволяють випускати складну сільгосптехніку. А в кооперації з ними працюють понад дві сотні підприємств інших галузей. Наприклад, у 90-му році машинобудування для агропромислового комплексу споживало 2 мільйони 300 тисяч тонн металу. Це співставно з тим, що вітчизняні металурги втратили зараз на зовнішніх ринках збуту.

Такі у нас потужності. Але вони морально застарілі і частково зношені.

Внаслідок цього вітчизняні виробники програють конкуренцію в умовах нашого відкритого ринку. Щороку зростає рівень імпорту сільськогосподарської техніки. За останні три роки його обсяги зросли з 607 мільйонів до 1 мільярда 300 млн. доларів США. Створюється враження щодо неконтрольованості цього процесу. Значна частина імпортованої техніки –  не нова, а така, що вже була у вживанні. Кому подякувати за те, що з 2008 року так бездумно був відкритий український ринок для «вчорашнього дня» техніки і технологій?

Коли я питаю у директорів заводів, скільки вони сьогодні випускають машин, чую у відповідь цифри, які не те, що країну – навіть великий сільськогосподарський район задовольнити не можуть.

Це треба припинити. Зробити вибір на користь вітчизняної, але якісної, сучасної техніки.

Тому, по-перше, гроші ми будемо вкладати у створення власних ефективних тракторів, комбайнів, сівалок тощо. При цьому підкреслюю, що ми не обіцяємо українським машинобудівникам тепличних умов. Обіцяємо і даємо стимули і підтримку для виграшу у конкурентному змаганні. Відкриваємо двері для провідних іноземних виробників для того, щоб виробництво вони організували в Україні. Вчора один з провідних експертів агропромислового комплексу підтвердив, що іноземні компанії готові працювати з українськими машинобудівниками. Будь ласка: з умовою поетапно довести рівень локалізації виробництва (тобто, використання українських потужностей, комплектуючих, сервісу – а отже, українських робочих місць) до понад 70%. Це нормальний рівень для міжнародної кооперації у виробництві складної техніки.

По-друге – де взяти необхідні гроші? Уряд створив кілька джерел фінансування.

З 29 листопада 2012 року в Україні істотно спрощена процедура інвестування у спільне виробництво інноваційної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на вітчизняних заводах. Як я вже зазначив, промислові інвестори відгукнулися на створені стимули, і сьогодні як кажуть, «на виході» проекти виробництва в Україні комбайнів і тракторів від світових лідерів сільгоспмашинобудування.

З метою зменшення фінансового навантаження на сільгосптоваровиробників для придбання сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва щорічно в Державному бюджеті України передбачаються видатки для технічного переоснащення агропромислового комплексу. Основним інструментом такої модернізації є фінансовий лізинг вітчизняної сільськогосподарської техніки.

Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 роки передбачені державні гарантії для організації виробництва передової сільгосптехніки на суму 1,5 мільярдів гривень в 2013 році, і 3,5 мільярдів гривень - У 2014 році.

Ми прийняли рішення про створення Земельного банку. Від рішення час переходити до практичної роботи. Уже поточного року банк повинен стати активним фактором аграрного ринку.

Все це – можливості. Інструменти для активізації індустрії машинобудування для агросектору. Їх треба максимально використати. Міністерство економіки, Міністерство промислової політики і Міністерство аграрної політики та продовольства зараз повинні розпочати практичну координацію виробничих планів, запуск проектів та їх виконання. Це дуже масштабна і «сконцентрована» у часі робота.

Доручаю її активізувати Першому віце-прем’єр-міністру України Сергію Геннадійовичу Арбузову.

 

Шановні колеги!

Щодо порядку денного. Сьогодні у нас багато питань. Але хотів би виділити пакет нормативних актів, які сприяють культурному розвитку і збереженню культурної та історичної спадщини.

Цей напрямок Президент України визначив як невід’ємну частину соціально-економічного розвитку держави.

Нагадаю, що держава готується відзначити двохсотріччя з дня народження Великого Кобзаря. В рамках великої державної програми святкування, зокрема у 2013 році, буде здійснено реконструкцію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва ХІХ сторіччя в колишньому маєтку Енгельгардта. А також оновлення експозиції музею Т.Г. Шевченка у селі Будище Звенигородського району Черкаської області.

Наступного року виповнюється 120 років з дня народження геніального українського кінорежисера Олександра Петровича Довженка. До цієї дати передбачено розширення площ літературно-меморіального музею митця, капітальний ремонт та технічне переоснащення кінотеатру імені Довженка, капітальний ремонт  гімназії імені Довженка в селищі міського типу Сосниця Чернігівської області.

Серед багатьох заходів широкої підготовки до святкування 70-річчя Великої Перемоги у місті Корюківці Чернігівської області буде споруджено Меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, які були знищені фашистськими окупантами.

Крім того, члени Уряду розглянуть Концепцію Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання на 2014–2018 роки.

Документ надзвичайно важливий. Ми не маємо права здавати позиції однієї з найбільш читаючих націй Європи. А ризик цього, на жаль, існує через недостатню якість, асортимент і обмежені тиражі  вітчизняної видавничої продукції. Нас серйозно турбує обмеження доступу громадян до книги як джерела знань та культури. Тому Концепція покликана усунути перешкоди до поширення української книги.

 

 

версія для друку