українська російська англійська
Вперше за 20 років держава звернула серйозну увагу на власний кінематограф
11.04.2013 | 09:40
Прес-служба Державного агентства з питань кіно

Національне кіно має творитися не всупереч державній політиці, а завдяки їй. Про це заявила Голова Державного агентства України з питань кіно Катерина Копилова на прес-конференції, присвяченій стратегіям розвитку вітчизняного кінематографу.

Катерина Копилова акцентувала, що у 2011 році держава вперше звернула серйозну увагу на власний кінематограф як на потужну складову гуманітарної політики. У 2011-му, внаслідок адміністративної реформи, розпочатої Президентом України Віктором Януковичем, було створено окремий орган у системі центральних органів виконавчої влади, що відповідає за реалізацію державної політики у сфері кінематографії – Державне агентство України з питань кіно.

Але перші позитивні зміни почалися вже у 2010-му, коли було суттєво збільшено державне фінансування галузі: у 2009 р. воно складало лише 5,1млн грн., у 2010 р. – 31,1 млн. грн., у 2011 р. – 110,0 млн. грн.

У 2012 р. обсяг призначень за бюджетною програмою «Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка ДП «Національний центр Олександра Довженка» становив  163090,0 тис. грн., з них на виконання державного замовлення – 113 090,0 тис. грн., на фінансову підтримку  – 50 000,0 тис. грн.

Держбюджетом України на 2013 р. передбачено видатки на виробництво та розповсюдження фільмів у сумі 141, 387 млн. грн. Сума коштів на виробництво кінопроектів запуску 2013 року, що плануються до включення до Програми на 2013/2014 роки, складає 71,7 млн. грн. видатків 2013 року.

«Перші два роки ми створювали міцний фундамент для повноцінного функціонування та подальшої модернізації галузі, – повідомила Голова Держкіно, -- і сьогодні ми вже готові до її реформування».

Катерина Копилова нагадала про податкові канікули, введені для національної кіноіндустрії  у 2011-му строком на пть років. До 1 січня 2016 р. від сплати ПДВ звільняються операції з поставки національних фільмів виробниками цих фільмів, поставки робіт і послуг з виробництва цих фільмів та операції поставки послуг з демонстрування національних фільмів, а також дублювання українською мовою іноземних фільмів. Крім того, звільняються від оподаткування суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані на користь резидентів для цільового використання  з  метою  виробництва  національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів, але не більше 10% оподатковуваного прибутку  за попередній податковий рік.

Від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів звільнено державні кіностудії та підприємства. 

Одним із найбільш конструктивних заходів, здійснених Держкіно з метою кількісного та якісного збільшення національного кінопродукту стали зміни у самому підході до відбору кінопроектів, що претендують на державне фінансування або державну підтримку.

«Держкіно започаткувало проведення конкурсу на отримання державного фінансування за новими вимогами, -- сказала Катерина Копилова. – Тобто наразі проект оцінюється загалом, разом з його маркетинговою складовою, продюсерським баченням. Новий конкурс працює за вимогами продюсерського підходу до кіновиробництва - від початку створення фільму до просування його до глядача. Основне  досягнення при цьому – відкритість і демократичність процедури проведення конкурсу». Головна мета цих змін – необхідність формування векторів розвитку українського кінематографу. Результатами конкурсів мають стати режисерські дебюти (для формування нового покоління українських кінематографістів, фільми з високим глядацьким потенціалом та фільми спільного виробництва для участі України у європейських програмах).

Збільшення державного фінансування та нова процедура відбору кінопроектів вже дали перші суттєві досягнення: в Україні почало зніматися більше фільмів – різноманітних за видами та жанрами.

Голова Держкіно повідомила, що у цьому році  планується завершення «більше 10 повнометражних картин, 27 анімаційних та 39 документальних». Серед повнометражних стрічок, які буде завершено у 2013-му – переможці першого конкурсного відбору, що відбувся у вересні 2011 року: "Діамантовий хрест», «Кобзарі», "Брати", "Ломбард", "Параджанов", два дитячих фільми – музична ігрова картина «Трубач» та «Іван Сила», де прототипом головного героя став українець Іван Фірцан, якого у 1928 році було визнано найсильнішою людиною планети. Крім того, закінчується робота над двома повнометражними дебютами – «Такі красиві люди» та «Прокляте місто».

Що стосується реформування структури кіногалузі, то Держкіно вже визначило основні напрями, за якими мають відбутися кардинальні зміни.

У першу чергу це стосується нормативно-правової бази. Держкіно розробляється низка пропозицій щодо законодавчого врегулювання питання фінансування кіновиробництва за державної фінансової підтримки, процедури державно-приватного партнерства у виробництві, розповсюдженні і демонструванні національних фільмів. 

Наразі актуальна необхідність розробки пакетів законопроектів та підзаконних актів, що чітко врегулюють відносини між державою та продюсером-виконавцем при наданні державного фінансування. Необхідно чітко визначати статус продюсера-виконавця в Україні, що в свою чергу сприятиме в пошуках потенційного інвестора, розробити єдину форму електронного кошторису виробництва, що повністю корегуватиметься з нормативною базою, та сформулювати правила надання фінансової підтримки розповсюдження національного фільму.

Особливу увагу необхідно приділити реформі державних кінопідприємств. В умовах продюсерської системи їхня робота ускладнюється через застарілу матеріально-технічну базу та відсутність стратегії розвитку. «Саме тому сьогодні назріла потреба широкого громадського обговорення цього болючого питання і формування плану реформ державних кінопідприємств та виведення їх зі стану стагнації», -- підкреслила Катерина Копилова.

Критичним залишається і питання кінопрокатної мережі. З 490 районних центрів тільки 106 мають діючі  кінотеатри. Через поганий, а іноді й аварійний стан приміщень та застаріле обладнання, кінопоказ у цих кінотеатрах стає практично неможливим, що призводить до їх масової ліквідації та перепрофілювання. «Тому доцільно опрацювати питання щодо створення базових кінотеатрів для забезпечення показу вітчизняних фільмів на базі існуючих обласних прокатних організацій та часткового підпорядкування їх Держкіно. З розрахунку 1 кінозал на 20 тисяч глядачів – потрібно приблизно 3 тисячі кінозалів», -- наголосила Голова Держкіно.

Агентство з питань кіно також розробляє програму реформування вітчизняної кіноосвіти та наголошує на необхідності формування спеціального збору на розвиток та підтримку національної кінематографії.

 

версія для друку