українська російська англійська
Підсумки реалізації Закону "Про екстрену медичну допомогу" за результатами першого кварталу
11.04.2013 | 11:46
Прес-служба Міністерства охорони здоров'я

У Міністерстві охорони здоров’я України відбулася нарада фахівців з питань впровадження Закону України «Про екстрену медичну допомогу», а також реалізації Національного проекту «Вчасна допомога». За результатами зустрічі пройшов брифінг на тему: «Реалізація Закону про екстрену медичну допомогу у регіонах. Актуальні питання».

У заході взяли участь Володимир Юрченко – директор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф МОЗ; Михайло Стрельников – начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ; Віктор Лисак – директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА; Олексій Навроцький – керівник Національного проекту «Вчасна допомога».

Під час брифінгу фахівці підсумували роботу, виконану Міністерством та регіонами протягом першого кварталу 2013 року, з того часу, як закон «Про екстрену медичну допомогу» вступив у силу. Як зазначив Володимир Юрченко, на сьогодні можна констатувати: в усіх регіонах України центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф створено та зареєстровано, їхні штати затверджено. Також сесіями обласних рад ухвалено бюджети всіх центрів на розвиток екстреної медичної допомоги на 2013 рік, закуплено медикаменти до кінця року, крім того, усі території забезпечили свої транспортні засоби – санітарні автомобілі – паливно-мастильними матеріалами.

«Основним питанням, яким ми займаємось зараз, є початок впровадження Національного проекту «Вчасна допомога» і реалізація розпорядження КМУ №203 про маршрутизацію викликів на номер 103. Це саме той механізм, який нам дасть можливість отримати виклик з будь-якого населеного пункту області до єдиної диспетчерської, яка далі пере направить його на відповідну територію», - повідомив Володимир Юрченко.

Усі регіони України активно розбудовують систему екстреної медичної допомоги. Віктор Лисак зауважив: «Ми мали деякі питання: як створити єдину систему, прийняти кадри, розподілити їх, передбачити певний ресурс на це. Ми думали, як реалізувати єдину систему, радилися із фахівцями і дійшли висновку, що єдина система екстреної медичної допомоги медицини катастроф повинна мати чітку вертикаль управління. Тобто це єдиний юридичний орган, який управляє усією системою на території Полтавської області. Тож сьогодні система екстреної медичної допомоги на території нашої області – це єдина структура, до якої входить чотири зональних станції екстреної медичної допомоги, які підпорядковані центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф. Сьогодні ця система функціонує, розроблений кошторис, усі бригади швидкої допомоги повністю забезпечені ліками, автомобілі – паливно-мастильними матеріалами. Таким чином, навіть у перехідний період бригади швидкої допомоги працюють повною мірою».

Підтримав колегу і Михайло Стрельников, який зазначив, що протягом трьох місяців дії Закону «Про екстрену медичну допомогу», серйозних нарікань на роботу системи немає, і новації, що запроваджуються, жодним чином не шкодять пацієнтам.

«МОЗ проводить моніторинг, яким відстежуються питання виконання викликів та дзвінків на «гарячу лініюю» у всіх регіонах країни. Так, за три місяці цього року на «гарячу лінію» не стільки із скаргами, скільки із уточнюючими запитаннями, зателефонувало 2056 осіб – як громадян, так і медичних працівників; усіма бригадами швидкої допомоги, що працюють на території України, обслуговано 2 млн. 639 тис. 618 викликів. При цьому виконання нормативу прибуття, який встановлений відповідною постановою КМУ, у межах 10 хвилин в містах виконується на 86,7%, в межах 20 хвилин в сільській місцевості – на 84,9%», - повідомив Михайло Стрельников.

Робота, яка проводиться фахівцями Міністерства з метою ефективної реалізації Закону, не залишає поза увагою і самих медиків. Так, вже затверджено два нормативні акти: спільним наказом МОЗ і Міносоцполітики виокремлено професію «лікар медицини невідкладних станів» та «фельдшер медицини невідкладних станів», чого досі не було в історії України; а постановою КМУ № 199 від 27. 03.2013 передбачено збільшення з 1 жовтня 2013 року заробітної плати працівникам екстреної медичної допомоги за рахунок надбавок (за особливі умови та характер праці) – на 40%.

«Ми можемо констатувати, що всі регіони чітко розуміють своє завдання і реалізують ту ідею, яка покладена в основу закону. Йдеться про централізацію усього наявного ресурсу, його ефективність та підконтрольність. Є розуміння, що для того, аби бригади ефективно працювали, вони мають бути забезпечені автотранспортом, медикаментами, спецодягом. І це вже зроблено. Але варто пам’ятати, що без організації єдиної оперативної диспетчерської служби, без гарантійного прийняття виклику та його супроводу і виконання, система не запрацює ефективно», - впевнений Михайло Стрельников.

За словами Олексія Навроцького, говорячи про систему, необхідно пам’ятати, що йдеться про абсолютно сучасну, що відповідає усім світовим стандартам, модель управління екстреною медичною допомогою і безпосередньо її телекомунікаційну складову.

«Коли ця система буде побудована, то кожен регіон матиме єдину регіональну оперативну диспетчерську екстреної медичної допомоги. Таким чином, уся диспетчеризація цього процесу і повністю всі процеси будуть відбуватися централізовано. Але варто зазначити, що це складні сучасні телекомунікаційні технології, і система подібної складності ніколи не реалізовувалась в Україні. На сьогодні закінчено перший етап – проектування побудови цієї телекомунікаційної системи на всій території України. Йдеться про побудову програмно-апаратного комплексу, який дасть нам можливість принципово по-новому контролювати процеси і розбудовувати систему екстреної медичної допомоги. Це серйозне технічне рішення, дуже складний набір обладнання, яке буде функціонувати в кожному з регіонів. Тобто ми говоримо не тільки про GPS-навігацію, а про всю систему у комплексі», - повідомив Олексій Навроцький.

 

 

 

версія для друку