українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 5 червня 2013 року
05.06.2013 | 10:22
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

 

Минулої п’ятниці у Мінську відбулось засідання глав урядів держав СНД. Під час нього, на доручення Президента України, було підписано Меморандум про поглиблення взаємодії між Євразійською економічною комісією і Україною.

Таким чином, ми реалізували достатньо довгий і складний переговорний процес щодо формату відносин України з Митним союзом Росії, Білорусі й Казахстану.

Митний союз – це нова реалія традиційного для України ринку. Надзвичайно важливого ринку, на який припадає приблизно 40% або 63 мільярди доларів зовнішнього товарообігу нашої держави. У країни Митного союзу ми постачаємо труби, залізничні рейки, вагони, космічну техніку, електротехнічні вироби, авіаційні двигуни, сільськогосподарську продукцію тощо.

Якщо завтра (умовно) цей ринок закриється для України, скажіть: нам що, закривати підприємства, конструкторські бюро, наукові інститути, звільняти людей? Це доля мільйонів людей, українських сімей!

Я звертаюсь до політиків, які виступають проти співпраці з Євразійським економічним об’єднанням: ви візьмете на себе відповідальність за неминуче в разі припинення співробітництва безробіття, зменшення розміру пенсій, соціальний регрес? Чи може, нам хтось компенсує такі величезні втрати? Куди ви штовхаєте Україну?

Тому коли лунають заяви певних політиків, що ринок СНД нам нецікавий, я просто вражаюсь безвідповідальності і, власне, абсурдності таких заяв. Ми не можемо ігнорувати, а тим більше втрачати жодного ринку, особливо такого, де українські товари безумовно конкурентоздатні, користуються попитом на роки вперед. Ринок Європейського Союзу, до якого ми наполегливо прагнемо увійти, має інші переваги й інші вимоги. До них треба певний час підтягатися, переозброюючи нашу промисловість за допомогою цього ж європейського ринку. Це економічна стратегія України, і протиставляти ці два ринки двох митних союзів ми просто не маємо права.

Три роки Уряд наполегливо працює над пошуком нових ринків, веде переговори про створення зон вільної торгівлі з Канадою, Ізраїлем, Туреччиною, Сербією, Сінгапуром, В’єтнамом тощо.

В умовах світової рецесії ринок Митного союзу (країни якого, навпаки, продовжують економічний розвиток) і для України відкриває можливості економічного розвитку.

Більше того, сьогодні саме на ринок СНД замкнена левова частка коопераційних, виробничих зв’язків українських компаній а також культурних і гуманітарних зв’язків наших людей. На цьому ринку треба ефективно працювати і зміцнювати свої позиції. Насправді цього ж чекають партнери українських компаній в Росії, Білорусі і Казахстані.

А як працювати, якщо тобі невідомо, як будуть мінятися правила роботи?

Достатньо згадати, яких втрат ми зазнали, коли минулого року був введений так званий утилізаційний збір на ввезення до Митного союзу автомобільної техніки. Україна була поставлена перед фактом і не могла навіть висловити свої аргументи до прийняття рішення. У результаті українські автовиробники скоротили виробництво вантажних автомобілів майже на 50%, легкових – на 61,2%. Йшлося навіть про те, щоб повністю зупинити автомобільні заводи і звільнити всіх робітників. Ми змушені були вжити симетричних заходів для захисту вітчизняного автопрому.

Врешті, можна спитати: і кому на користь пішло таке протистояння?

З підписанням Меморандуму Україна отримала можливість брати участь в засіданнях усіх робочих органів Євразійської економічної комісії, знайомитися з проектами документів і виступати зі своєю думкою щодо рішень, які обговорюються.

Таким чином, ми будемо знати про ті процеси, які відбуваються у Митному союзі, на стадії підготовки рішень. І, відповідно, пропонувати оптимальні для всіх сторін підходи, а також превентивно будувати власну економічну політику.

Хочу зазначити, що Меморандум є рамковим документом і абсолютно не суперечить міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна. Він розширює наші можливості співробітництва, і тому цим треба ефективно скористатися.

Меморандум також передбачає стратегічну можливість отримання нашою державою статусу спостерігача в новому міжнародному об’єднанні - Євразійському економічному союзі, який почне функціонувати з 1 січня 2015 року.

Кабінет Міністрів України створив Групу високого рівня з питань поглиблення співробітництва з Митним союзом та державами-учасницями Єдиного економічного простору а також Міжвідомчу експертну групу з розробки рекомендацій та механізмів щодо поглиблення співробітництва України з Митним союзом і Єдиним економічним простором.

Наше завдання визначитись – до яких угод, виходячи з національних інтересів України, вигідно приєднатися.

Експертна група проаналізувала 95 із 118 угод, які діють у Митному союзі. Факторний аналіз ефектів співпраці з країнами Митного союзу свідчить, що  буде забезпечене прискорення економічного розвитку, активізація використання транзитного потенціалу, створення нових робочих місць.

У першу чергу експерти опрацьовують комплекс заходів, спрямованих на зниження технічних бар’єрів і забезпечення доступу вітчизняної продукції на митну територію країн Митного союзу. Україна виступає ініціатором таких заходів, оскільки вони дають нам покращення торговельного балансу, розширення коопераційних зв’язків, створення додаткових робочих місць.

Серед підписаних нами документів, хотів би відзначити кілька особливо важливих, спрямованих на інноваційне співробітництво держав СНД:

- про хід реалізації у 2012  році Міждержавної програми інноваційного співробітництва держав – учасниць СНД на період до 2020 року;

- про Перелік пілотних міждержавних інноваційних проектів Міждержавної програми інноваційного співробітництва держав – учасниць СНД на період до 2020 року".

Інноваційному співробітництву України з нашими партнерами в СНД ми не дарма приділяємо таку велику увагу.

У Мінську, під час форуму ділових людей СНД я сказав: в Україні зараз практично щотижня відкриваються нові виробництва, обладнані за останнім словом техніки. Це чудово. Але я привертаю увагу до того, чиє це слово. У більшості випадків - не наше, а західних розробників. А що це означає? Що там уже пішли далі, а ми консервуємо передовий, але не випереджальний технологічний рівень.

Виходити на рівень розвинених економік світу можна тільки завдяки власним науковим відкриттям, які втілюються у власні революційні технології, що впроваджуються у виробництво власних унікальних товарних пропозицій.

Потенціал виробничої і  технологічної кооперації в СНД дозволяє досягти успіху у багатьох галузях економіки, де наукові колективи, виробники і маркетингові рішення мають лідерські позиції: від аерокосмічної галузі до ядерних технологій та нанотехнологій.

Тому ми вітаємо, що було розроблено, узгоджено і прийнято пакет з одинадцяти міждержавних інноваційних проектів Міждержавної програми інноваційного співробітництва держав - учасниць СНД на період до 2020 року.

Тут і створення дослідницьких технологій і технологічних ліній з виготовлення алмазних пластин для новітнього ріжучого і бурового інструменту; і розвиток інфраструктури суперкомп'ютерних центрів в інтересах інноваційного розвитку держав - учасниць СНД; і створення апаратно-програмного комплексу управління міжнародними транспортними коридорами, що проходять територіями держав - учасниць СНД. І новітні тест-системи для серологічного аналізу гепатиту тощо.

Такі проекти наповнюють реальним змістом декларації про науково-технічне і економічне співробітництво. Тому їм треба приділити першочергову увагу.

Доручаю Держінформнауки, Володимиру Петровичу Семиноженку, розробити урядовий план реалізації проектів, до яких приєднується Україна, внести його на розгляд Уряду, і далі організувати контроль виконання цього плану. 

Шановні колеги!

Перший день літа 2013 року для мешканців Одеси та Одеської області став страшним випробуванням. На місто і околиці обрушився сильний ураган. Шквальний вітер сягав 31 м на секунду. Синоптики відзначають, що цей шторм був найсильнішим за останні тридцять років.

Вітер зривав балкони та дахи старих будинків, ламав стовпи, дерева – біля трьох тисяч дерев! - рвав дроти електромереж. На жаль, постраждали близько 50 осіб. Один чоловік загинув від удару електрострумом. 

Ураган завдав шкоди 261 населеному пункту Одеської області.

Я чудово розумію, як зараз важко одеситам: стихійне лихо на кілька днів порушило нормальне функціонування міста. Перед відповідними службами поставлено завдання: якнайшвидше подолати наслідки лиха. Прошу лише з розумінням поставитися до того, що ліквідація таких масштабних руйнувань потребує часу.

Хочу відзначити в цій ситуації чітку злагоджену роботу нашої служби із надзвичайних ситуацій, військових та добровольців-волонтерів. Люди приходили на допомогу професіоналам, розчищаючи завали і ліквідуючи пошкодження. Уряд, по-перше, вдячний за продовження такої злагодженої роботи служб і громадських організацій, по-друге, буде швидко і предметно реагувати на звернення щодо того, що ще треба зробити.

У понеділок я доручив Міністерству фінансів оперативно виділити кошти на ремонт двох тролейбусних маршрутів в Одесі, заміну обірваних дротів. А також до четверга завершити підрахунок основних збитків та профінансувати відповідні роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха. Наступного тижня Уряд заслухає звіт про реалізацію намічених заходів.

Звертаю увагу ще на одну загрозу. Службі з надзвичайних ситуацій треба бути максимально готовою до можливого негативного розвитку подій в басейнах кількох українських річок.

Унаслідок тривалих дощів та повені в сусідніх європейських країнах, відбулися зміни у гідрологічній ситуації. Підйом рівнів води до 50 см відмічається у басейнах річок Прут, Тиса, Дністер. Значна кількість опадів у західному регіоні збільшила затоплення у Волинській, Рівненській, Львівській областях (р. Прип’ять, р. Західний Буг). Значні опади продовжуються, в басейнах Сяну, Дністра і Прута очікується ріст рівнів води. Повторюю: треба бути готовими до протидії екстремальному розвитку ситуації.

Мобілізаційні плани та регламенти дій всіх необхідних служб були відпрацьовані ще навесні, коли ми готувалися до водопілля. Сьогодні Державна служба з надзвичайних ситуацій знову повинна бути готова ввести в дію такі плани, негайно сконцентрувати сили і засоби в районах ризику.

Шановні члени Уряду!

Уже рік в Україні на ініціативу Президента України діє пілотний проект державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування гіпертонічної хвороби.

За цей час ціни на ліки від гіпертонії знизилися на 12%, а споживання зросло на 17% - адже ліки стали доступними більшому числу пацієнтів. І вже забулися апокаліптичні прогнози певних ділків, що регулювання призведе до дефіциту ліків.

Реальне покращення стану справ у цій сфері на власному досвіді відчули мільйони людей. Отже, ми на правильному шляху.

Глава держави вимагає від Уряду розширити практику застосування державного регулювання цін на життєво необхідні ліки. Очевидні підстави для цього є.

Так, порівняльний аналіз цін на певні лікарські засоби для лікування онкологічних захворювань, туберкульозу і СНІДу засвідчив, що в Україні вони у рази вищі, ніж в Європі.

Наприклад, генерик-онкопрепарат Доцетактин коштує 160 доларів за ампулу, а в Європі – учетверо дешевше. Скажіть, маємо ми право закупати за бюджетні кошти препарат за такою ціною? Адже це фактично означає: на три чверті зменшити кількість пацієнтів, які отримають життєво необхідний препарат!

Ми щороку збільшуємо суми бюджетних коштів на закупівлю препаратів, а якість і доступність лікування залишаються недостатніми. Настав час принципово змінити ситуацію.

Доручаю Міністерству охорони здоров’я розробити наступний етап програми державного регулювання цін на лікарські засоби: щодо препаратів для лікування онкологічних захворювань, туберкульозу і СНІДу. Це найбільш соціально значимі захворювання, і в їх лікуванні треба навести порядок.

У проекті треба передбачити створення національних протоколів лікування зазначених захворювань, відповідних рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зорієнтувати нашу систему охорони здоров’я на оригінальні брендовані препарати, ціноутворення на які прозоре і стабільне.

Тоді ми зможемо запровадити референтні ціни на препарати, які використовуються в більшості країн, і видалити з українського ринку препарати з недоведеною ефективністю та якістю, прибрати спекулятивно дорогі генерики тощо.

Наголошую, що зволікати з реалізацією цього проекту і спостерігати, як важкохворі пацієнти щодня переплачують за продовження свого життя, категорично не можна. Проект має бути запроваджений максимум у четвертому кварталі поточного року. Досвід і у нас, і у сусідніх країнах є, його треба рішуче застосувати.

Щодо питань порядку денного.

Як не прикро, але інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності у всьому світі. Для успішної боротьби з інфекційними недугами в Україні  запроваджена та діє Загальнодержавна програма з імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб. Сьогодні ми створюємо міжвідомчу робочу групу для визначення шляхів модернізації вітчизняної системи імунопрофілактики населення та забезпечення пропаганди профілактичних щеплень.

Також Кабінет Міністрів схвалить Концепцію державної політики у сфері захисту прав споживачів, яка спрямована як на забезпечення належного рівня такого захисту, так і на ефективне запобігання появі на українському ринку небезпечних, фальсифікованих товарів, або товарів неналежної якості.

Уряд продовжує приймати рішення, спрямовані на зменшення тиску контролюючих органів на суб’єктів господарювання.

Буде розглянуто проект постанови, яким запроваджується  декларативний принцип відповідності вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Для початку господарської діяльності не потрібно буде дозволу – лише декларація.

І тільки підприємства з високим ступенем ризику разом з декларацією будуть подавати позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану.

Дякую за увагу.

 

 

версія для друку