українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 7 серпня 2013 року
07.08.2013 | 10:35
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

Поточного тижня завершується збирання ранніх зернових та зернобобових культур на всій території України. Цього року жнива відбулись раніше і швидше,  ніж зазвичай. І при цьому пройшли ритмічно, були повністю забезпечені технікою, необхідними матеріалами тощо.

Пішло в минуле, коли жнива перетворювались на «битву за врожай», створювались штаби, щоб рятувати ситуацію, а Уряд приймав термінові рішення про забезпечення пальним або технікою. Натомість за останні роки ми створили систему, яка діє без ручного управління, і Міністерство аграрної політики та продовольства завчасно ринковими інструментами забезпечує всі сезонні роботи у сільському господарстві.

Аграрії вже зібрали понад 30 мільйонів тонн зерна. Пшениці намолочено майже 22 мільйона тонн,  ячменю – більше 7 мільйонів тонн, жита -  понад 600 тисяч тонн.

Я щиро вітаю і дякую хліборобам Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей,  в кожній з яких зібрано понад 2 мільйонів тонн зерна. А також аграріїв Миколаївської, Донецької, Вінницької, Кіровоградської та Полтавської областей, де зібрано понад 1,5 мільйона тонн зерна, і аграріїв Черкаської, Херсонської, Хмельницької, Сумської та Київської областей, де  намолочено більше 1 мільйона тонн зерна.

Всього ж ми очікуємо виробництво зернових після доробки обсягом понад 57 мільйонів тонн. Це на 11 мільйонів тонн більше, ніж минулого року. Причому принаймні 75% зерна буде продовольчої кондиції.

Що це означає? Ми повністю забезпечимо потребу внутрішнього ринку, продовольчу безпеку і цінову стабільність протягом маркетингового року. Внутрішнє споживання очікується на рівні 28,4 мільйона тонн, отже біля 28 мільйонів тонн становить цьогорічний експортний потенціал зернової галузі.

Державні закупівлі зафіксували ціни на зернові на прийнятному для сільгоспвиробників рівні і уже сьогодні створили гарантії стабільних цін на хліб та хлібопродукти. Держава через Аграрний фонд авансувала товаровиробникам за форвардними закупівлями майже мільярд гривень під зобов’язання поставки до державних запасів понад 1 мільйона тонн зерна. Ще 1,3 мільйона тонн зернових законтрактувала Державна продовольча зернова корпорація. Активно іде формування регіональних запасів зерна.

Таким чином, сьогодні як ніколи актуальна народна мудрість: «Не той врожай, що у полі, а той, що у коморі». На перший план виходять питання транспортування, зберігання та експорту зерна. Тут треба максимально скоротити витрати учасників ринку і прибрати будь-які перепони та затримки. Опрацювати такий великий врожай – це дуже напружена робота, в якій важлива максимальна координація і простота процесів.

Натомість виявляється, що Міністерство доходів і зборів ініціювало таку процедуру видачі сертифіката виробника, яка вимагає численних довідок та погоджень. Це абсолютно зайва перепона. Є й інші «гальма» в логістичному ланцюгу. Їх треба негайно прибрати. Уряд створив міжвідомчу комісію, яка оперативно розглядає питання спрощення транспортування зерна. Доручаю Міністерству економічного розвитку і торгівлі, яке координує діяльність цієї комісії, разом з Міністерством доходів і зборів, Міністерством інфраструктури і Міністерством аграрної політики та продовольства протягом тижня розробити і подати на розгляд Уряду комплексний механізм спрощення логістики і зменшення витрат на ринку зерна.

Ще одне завдання для міжвідомчої комісії: розробити єдиний порядок заготівлі зернових до регіональних резервів. Ми уже цілком спокійно можемо запровадити систему, яка визначає норматив регіональних запасів, терміни їх створення. А також дозволяє запровадити механізми міжрегіональної координації у тих випадках, як от цього року в Автономній республіці Крим і Херсонській області, де через несприятливі погодні умови врожайність у 1,5 - 2 рази менша за середню.

Звертаю також увагу Міністерства аграрної політики та продовольства і Мінекономрозвитку на те, що останнім часом складається дещо негативна тенденція на ринку м’яса. Сьогодні закупівельна ціна на молодняк великої рогатої худоби становить 14 гривень 35 копійок за кілограм живої ваги. А в Івано-Франківській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій областях ледве сягає 12 гривень. Порівняно з минулим роком зниження закупівельної ціни уже становить понад 12%. Але це, до речі, не позначилося на зниженні роздрібних цін: як завжди перекупники цинічно наживаються на споживачах і виробниках.

Отже, штучно створюються умови, коли господарствам буде невигідно догодовувати молодняк до кондиційної ваги. І це за стабільних цін на корми! Ми ж не будемо спостерігати, як поголів’я, нарощене такими зусиллями, піде під ніж? Треба терміново втручатися. Є всі можливості виправити ситуацію.

Тому доручаю негайно проаналізувати баланс виробництва і споживання яловичини. З чого виробляють м’ясні вироби? Із дешевих імпортних субпродуктів? Звідки вони приходять, якої якості? Ми не дозволимо «скидати» в Україну те, від чого відмовляються Євросоюз або Росія. Все треба ретельно перевірити.

Мінагрополітики спільно з Міндоходів повинні посилити контроль за імпортом м’яса, виключити потрапляння на український ринок небезпечної і неякісної продукції. З іншого боку, Держспоживінспекція (Сергій Орєхов) повинна контролювати дотримання державних стандартів у виробництві м’ясних продуктів.

Водночас доручаю Мінагрополітики і Мінекономрозвитку розробити заходи стимулювання експорту продукції тваринницької галузі. Довготермінові заходи. Оскільки суттєве розширення кормової бази, якого ми досягли, відкриває гарні перспективи збільшення експорту м’яса та м’ясопродуктів.

 

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Центральне питання роботи Уряду сьогодні – підготовка проекту Державного бюджету України на 2014 рік.

Бюджетний процес відбувається дуже складно. З одного боку, негативні впливи світової рецесії продовжують позначатися на нашій експортоорієнтованій економіці. З іншого – блокування роботи Верховної Ради зірвало графік бюджетного процесу. Так, Уряд не отримав висновки і зауваження законодавців до Бюджетної резолюції.

І в цих непростих умовах ми зобов’язані розробити і вчасно прийняти збалансований бюджет. Макроекономічна стабільність – це головне досягнення Уряду протягом трьох років роботи. Саме вона дозволяла нам забезпечувати збільшення соціальних стандартів та економічний розвиток на тлі економічної і соціальної кризи в ряді сусідніх країн. Зазначу, що це підтверджується і динамікою першого півріччя поточного року: оборот роздрібної торгівлі збільшився на понад 11 відсотків під впливом зростання реальної заробітної плати на 10 відсотків та практично нульової інфляції.

Отже, права на помилку ми не маємо. Виважену, збалансовану бюджетну політику ми продовжимо і наступного року. На це спрямовані соціальні ініціативи Президента, Національний план дій та Програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.

Перш за все Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом з Національним банком мають дати обґрунтований, надійний прогноз макроекономічних показників.

  З огляду на те, що перспективи розвитку світової економіки у 2014 році знову невизначені, треба максимально убезпечити вітчизняну економіку від зовнішніх впливів. Головним чинником росту має бути розширення внутрішнього попиту за рахунок виконання програми активізації економіки і зростання розмірів заробітної плати, пенсій, інших соціальних стандартів. На цьому наполягає Глава держави.

У першу чергу проект бюджету має бути спрямований на підтримку вітчизняного виробника. В цьому році Уряд розпочав виконання Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Все це послідовно треба продовжити і у наступному році.

У 2014 році реальний сектор економіки отримає зниження ставок податків: ПДВ – з 18% податку на прибуток підприємств до 16%.

Тому необхідно передбачити компенсатори можливих тимчасових втрат бюджету.

Зокрема, визначитися з переліком об’єктів, що пропонуються  до приватизації. Доручаю Фонду державного майна разом з іншими міністерствами та відомствами  провести відповідну роботу.

Під час підготовки проекту Державного бюджету на 2014 рік необхідно вирішити завдання Президента щодо зміщення акценту бюджетної політики на регіони, забезпечити збільшення питомої ваги видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни. Тому необхідно опрацювати як питання децентралізації видатків, так і  передачі місцевим органам влади повноважень  разом з фінансовим ресурсом. Також необхідно провести консультації з всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування.

Мінфіну слід врахувати додаткову потребу на фінансування видатків, що передбачаються у зв’язку з підвищенням соціального захисту ветеранів війни та військовослужбовців, наданням безоплатної правової допомоги громадянам, посиленням матеріальної підтримки сімей, в яких виховуються діти, над якими встановлено опіку, наданням адресної допомоги молодим працівникам, які направлені на роботу в селах і селищах та інші.  

У проекті Державного бюджету на наступний рік будуть враховані у повному обсязі видатки на виконання соціальних ініціатив Президента України, зокрема: забезпечення економічно обґрунтованого підвищення мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника I тарифного розряду, підвищення рівня соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Також у проекті державного бюджету на наступний рік повинні бути передбачені видатки на забезпечення житлом дітей, позбавлених батьківського піклування.

Особливої уваги потребує питання збільшення пенсійних виплат.

У проекті державного бюджету на 2014 рік повинні бути враховані кошти на поліпшення оздоровлення ветеранів та інвалідів, дітей та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Я вимагаю активізувати роботу над проектом Державного бюджету. Завдання – вже 21 серпня розглянути його перший варіант.

 

Шановні члени Уряду!

Літнє затишшя окремі чиновники в регіонах використали для того, щоб спробувати «тихою сапою» підвищити тарифи на послуги ЖКГ. У кількох містах і містечках семи регіонів, де тарифи визначає місцева влада, відбулись такі спроби. Причому цинічні спроби. В одному випадку тариф на водопостачання забажали збільшити на 70%, тариф на послуги з водовідведення - на 98%. В іншому - тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій спробували підняти втричі. І так далі. Де совість у місцевих чиновників і комунальників? Чим може бути обґрунтований такий стрибок тарифів? Вони що, електроенергію купують у Великобританії, а зарплати виплачують як в Норвегії?

І відповідні облдержадміністрації, і Мінрегіонбуд повинні були одразу ж закликати ініціаторів таких абсурдних планів до порядку!

Уряд не дозволить такого знущання з людей. Ніде і нікому не дозволено задовольняти адміністративні чи комерційні апетити за рахунок наших людей.

Доручаю Віце-прем’єр-міністру Олександру Вілкулу та Міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Темнику негайно проаналізувати всі спроби необґрунтованого підвищення тарифів. Використати всі законні можливості, щоб припинити такі спроби. Аж до кадрових висновків щодо керівників, які не здатні навести лад на своїй території.

А взагалі-то, Олександре Юрійовичу Вілкул, ми повинні виключити навіть можливість появи економічно необґрунтованих тарифів. Адже головні складові  тарифів – ціна на газ, електроенергію, розміри посадових окладів тощо – знаходяться в сфері державного регулювання. І ми цілком можемо забезпечити прозорий і повністю зрозумілий людям механізм тарифоутворення.

Тому доручаю Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та національним комісіям з регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг ретельно проаналізувати собівартість тарифів – як базову, так і з врахуванням особливостей регіонів. Щоб у нас була повністю обґрунтована «координатна сітка» вартості комунальних послуг.

Чому іще це саме зараз актуально? Зараз повним ходом іде підготовка до опалювального сезону. Крім звичних речей: створення запасів палива, реконструкції аварійних об’єктів та ділянок тепломереж і мереж водопостачання тощо я вимагаю, щоб підготовка відбувалась і у плані зменшення собівартості послуг з водо- і теплопостачання. Резерви тут величезні. Їх треба знайти і повною мірою задіяти до початку опалювального сезону. Ми не дозволимо перекладати чиюсь чиновницьку безгосподарність на людей!

А люди повинні бути впевнені, що жодних підстав для підвищення тарифів немає. І тому ніякого підвищення ні в поточному, ні в наступному році Уряд не допустить.

 

Шановні члени Уряду!

Окремо хочу зупинитись на одному питанні надзвичайної ваги. Вчора на одному з найбільших хімічних підприємств України – концерні «Стирол» у Горлівці Донецької області сталась аварія. На жаль, є жертви і постраждалі.

Від імені Уряду висловлюю глибокі співчуття сім’ям загиблих і постраждалих працівників. Одразу запевняю, що Уряд надасть їм всю необхідну допомогу: матеріальну, в лікуванні тощо.

Аварія засвідчила, наскільки більше уваги і зусиль потребують питання безпеки на наших, на жаль, застарілих виробництвах.

Президент України гостро відреагував на надзвичайну подію і  взяв питання ліквідації аварії під особистий контроль. Глава держави вимагає від Уряду, по-перше, щоб була надана абсолютно вся необхідна допомога постраждалим. І сьогодні Міністр соціальної політики Наталя Королевська після засідання Уряду вилітає до Горлівки для вирішення цих питань.

По-друге – необхідно підвищити рівень безпеки праці та технологічної безпеки виробництва. Тому доручаю Міністру промислової політики Михайлу Короленку у п’ятницю відвідати Горлівський хімкомбінат.

Ці питання Уряд розгляне на спеціальному розширеному засіданні.

Хочу також повідомити, що аварія на «Стиролі» повністю ліквідована. Постійний моніторинг санітарно-екологічної ситуації свідчить, що жодної небезпеки для людей на підприємстві і в місті не існує.

На місці працює урядова комісія. Вчора до Горлівки прибули Віце-прем’єр-міністр Бойко і Міністр екології та природних ресурсів Проскуряков. Міністр сьогодні доповість Уряду про перші результати роботи урядової комісії, хід розслідування причин аварії, а також дасть брифінг для ЗМІ.

 

Шановні колеги! Щодо питань порядку денного.

Уряд розгляне проект технічних регламентів, розроблених на основі сучасних стандартів і вимог ЄС, щодо інформування про клас енергоспоживання холодильників, морозильників, пральних машин тощо. Запровадження в Україні такого енергетичного маркування надасть можливість українському споживачу свідомо обирати клас енергоефективності побутової техніки.

Я вже неодноразово зазначав - одним із дієвих напрямків підвищення ефективності аграрного виробництва є технічне і технологічне оновлення галузі. Тому сьогодні члени Уряду заслухають ініційовані Мінагрополітики зміни до Державної цільової програми реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі, які мають закласти базу для відродження вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.

У «соціально-гуманітарному» блоці ми приймемо рішення щодо збільшення з 1 січня 2014 року розмірів грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, мотоколясок для інвалідів та дітей-інвалідів, а також на їх транспортне обслуговування.

Також ми затвердимо План заходів з відзначення Дня партизанської слави. Крім того, з метою відзначення у наступному році Року  учасників бойових дій на території інших держав,   ми затверджуємо склад Організаційного комітету з підготовки і проведення заходів з вшанування подвигу воїнів-інтернаціоналістів.

Ще одне питання, яке ми сьогодні обговоримо.

 Уже багато років населення України «годують» різного роду біологічно активними добавками. Окремі недобросовісні продавці позиціонують  їх як лікарські засоби. Розрахунок простий – людина   віддасть останні копійки за надію на одужання. Наслідок прогнозований – втрачається час, кошти і головне - здоров’я наших людей.

Тому сьогодні ми розглянемо пропозицію МОЗ щодо запровадження системи контролю та оцінки цієї продукції   з точки зору  ефективності та дієвості. Простіше кажучи: чи має препарат ті властивості, які обіцяють їх виробники та продавці.

Люди повинні знати що їм пропонують в якості ліків. На цій проблемі потрібно поставити крапку.

Дякую за увагу. Які є пропозиції до порядку денного?

 

 

версія для друку