українська російська англійська
Інтерв'ю Міністра оборони Павла Лебедєва газеті "Урядовий кур'єр" 30 серпня 2013 року

«Нова українська армія — мета реальна і економічно вигідна»

Певна річ, таке узвичаєне і масове для багатьох державних інституцій поняття, як відпускний період, у Збройних силах має свої і логіку, і специфіку — ратне ремесло канікул не визнає, тому бойова підготовка військ триває без поправок на курортні чи ще якісь сезони. В плановому, або, як кажуть в армії, штатному, режимі працюють підрозділи і служби, які під час бойового чергування дбають про надійне прикриття важливих державних об’єктів, тисячі військовослужбовців готуються до підсумкових навчань у масштабі всіх Збройних сил. І все це, так би мовити, на марші, в рамках започаткованих перетворень в українській армії.

Про плани і завдання Збройних сил в найближчій і віддаленій перспективі розповідає міністр оборони України Павло Лебедєв.

— Павле Валентиновичу, наприкінці травня уряд схвалив проект Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних cил України до 2017 року. З огляду на те, що виконання кількох подібних програм у минулі роки, відверто кажучи, зривалося, наскільки реалістичні для виконання головні її складові?

— Державна комплексна програма реформування і розвитку Збройних cил України до 2017 року — результат наполегливої роботи військових експертів, котрі вивчали кращий досвід країн, збройні сили яких уже пройшли через реформування. При її розробці було враховано тенденції розвитку сучасної збройної боротьби та наш багатий, накопичений за 20 років, досвід участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Принциповою відмінністю Державної комплексної програми від попередніх аналогічних документів є опора на реальні фінансові можливості держави і на більш ефективний менеджмент оборонних ресурсів. Загалом на виконання запланованих заходів передбачено 131,7 мільярда гривень. Я впевнений — це реалістичні цифри, щоб створити Збройні сили нового зразка: оптимальні за чисельністю, добре оснащені, якісно підготовлені, всебічно забезпечені та укомплектовані професіоналами, здатними швидко реагувати на реальні і потенційні загрози національній безпеці у воєнній сфері та спроможними брати участь у міжнародних заходах із підтримання миру і безпеки.

Сьогодні ми продовжуємо створювати умови для комплектування армії виключно військовослужбовцями за контрактом, і цей процес успішно триває. Одночасно проводяться заходи з відновлення боєздатності основних систем озброєння та військової техніки, вивільнення Збройних сил від виконання невластивих функцій та відчуження надлишкового військового майна. Значні зусилля направлені на продовження нарощування інтенсивності бойової підготовки Збройних сил та оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою. Вже прийнято на озброєння модернізовані літаки МіГ-29МУ, Л-39М1, радіолокаційну станцію РЛС «Малахіт», модернізований вертоліт Мі-24ПУ1, бронетранспортери БТР-4Е, БТР-70Ді, автоматичну гармату ЗТМ1, високоточний артилерійський снаряд «Квітник».

Водночас ми не забуваємо і про соціальний захист військовослужбовців. В цьому напрямі ведеться інтенсивна робота і ми вже маємо позитивні зрушення, зокрема щодо збільшення грошового утримання військовослужбовців та забезпечення їх житлом. Ми також забезпечимо соціальний захист осіб, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням.

— Але ж за всього бажання держава нині не може стовідсотково профінансувати всі потреби оборонного відомства. Як у нинішній ситуації приступати до такого масштабного реформування українського війська? Чи по кишені нам нова армія?

— Національні інтереси завжди є вирішальними при прийнятті того чи того державного рішення, спрямованого на реалізацію цілей Державної комплексної програми реформування Збройних сил. Проте жодна країна не здатна забезпечити їх без надійної ресурсної підтримкм. Сьогодні є чітке розуміння важливості цього на найвищому державному рівні. Хочу ще раз підкреслити, що ми маємо визначений ресурс у розмірі 131,7 мільярда гривень. Цей фінансовий показник погоджений на міжвідомчому рівні з усіма державними структурами, залученими до виконання завдань оборони держави.

Головне наше завдання — забезпечити ефективність використання коштів, що спрямовуються на реформування Збройних сил. У цьому контексті професіоналізація ЗСУ — об’єктивна необхідність як з військової, так і з економічної точки зору, бо контрактна служба, крім іншого, дає змогу не розпорошувати кошти на початковому навчанні солдатів-строковиків, а зосереджувати їх на підвищенні інтенсивності бойової підготовки та індивідуальної спроможності професійних військовослужбовців. Ситуація, коли солдати півроку вчаться, а півроку готуються до звільнення, залишиться у минулому. Для порівняння: бойовий потенціал, закладений, скажімо, в танку, використовується строковиками на 25—30%, а контрактниками — на 75—80%. Це також сприяє продовженню життєвого циклу озброєння та військової техніки. Військовослужбовці за контрактом більш ефективно використовують бойову техніку та зброю, отже зменшуються частота ремонту, строки та його вартість. Одне слово, нова, контрактна, армія — мета реальна, економічно вигідна і досяжна.

— З якими проблемами доводиться нині «розбиратися» міністру оборони?

— Одне із питань, на якому сьогодні зосереджена увага керівництва Міністерства оборони, — забезпечення умов для підвищення мотивації кращих представників молоді до військової служби за контрактом. Наразі проводиться низка заходів, які мають дати відчутний ефект уже в найближчій перспективі. Насамперед, це збільшення вдвічі грошового забезпечення військовослужбовців Військово-морських сил, Повітряних сил, Високомобільних десантних військ та Військ спеціального призначення. Це дасть змогу цієї осені не здійснювати призов строковиків до Військово-морських сил та ВДВ.

Одночасно підняти грошове забезпечення військовослужбовцям інших видів, родів військ (сил) неможливо, тому було прийнято рішення здійснити поетапне підвищення грошового забезпечення, щоквартально на 20%, починаючи з 1 квітня цього року по 1 липня наступного. Як наслідок, зарплата військовослужбовців має зрости вдвічі. Цьогорічний фонд грошового забезпечення становить 6654,2 мільйона гривень, що дасть змогу виплачувати грошове забезпечення з урахуванням передбаченого підвищення в повному обсязі. Таким чином, уже в жовтні цього року командир бригади Сухопутних військ отримає близько 5700 грн, командир батальйону — 5000 грн, командир роти — 4500 гривень, командир взводу — понад 3300 гривень.

Хочу підкреслити, що комплекс заходів з підвищення мотивації не обмежується лише збільшенням грошового забезпечення. Передбачається також удосконалення соціального пакета для військовослужбовців за контрактом, куди входить: отримання безкоштовної вищої освіти, право вибору місця проходження військової служби при укладанні першого контракту, належні умови для служби та відпочинку (встановлена тривалість службового часу, п’ятиденний робочий тиждень, вільне пересування територією України у вихідні, святкові та неробочі дні), забезпечення житлом тощо.

— Питання з питань — забезпечення житлом…

— На початок року на квартирному обліку в Збройних силах значилося 44,5 тисячі сімей, з яких 12,4 тисячі звільнені зі служби. Прагнучи комплексно розв’язати це питання, ми вже провели аудит незавершеного будівництва Міноборони з 2007 року. Проведено інвентаризацію та паспортизацію 168 об’єктів будівництва житла для військових. Усі вони поділені на чотири категорії. До першої увійшли ті, які готові на 80—90% та в подальшому добудовуватимуться за бюджетні кошти. Зокрема, йдеться про 9 об’єктів на 257 квартир, що максимально швидко можна добудувати та ввести в експлуатацію. Понад два десятки об’єктів завершимо з допомогою інвесторів, а об’єкти з низьким ступенем готовності, але на привабливих територіях, будуть передаватися приватним інвесторам з визначенням частки квартир Міноборони.

У 2013 році передбачено фінансування будівництва 153 квартир для військовослужбовців. Президент України—Верховний Головнокомандувач Збройних сил України особисто контролює питання будівництва житла для військовослужбовців.

Як будемо діяти? По-перше, проведено інвентаризацію військового майна, включаючи нерухомість та землі, на яких розташовуються вивільнені сьогодні військові містечка і бази. Планується позбутись таких містечок та надлишкового, не придатного для використання майна. Йдеться про 429 повністю вивільнених військових містечок з близько 7,5 тисячі будівель і споруд на земельних ділянках загальною площею понад 35,9 тисячі га. Ще 214 містечок вивільняться в процесі реформування ЗСУ. Така можливість була отримана після визначення порядку відчуження земельних ділянок, що вивільняються в процесі реформування ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого урядом у травні цього року.

Загалом протягом наступних 3—5 років плануємо від продажу нерухомого майна отримати від 6 до 9 млрд грн. Кошти будуть використані для будівництва житла та вирішення соціальних проблем військовослужбовців. Окрім цього, маємо надію на виділення додаткового ресурсу на будівництво житла в сумі 300 млн грн, що дасть змогу завершити будівництво та ввести в експлуатацію 1518 квартир загальною площею 100,5 тисячі квадратних метрів. Реалізація десятків тисяч найменувань іншого надлишкового майна, включаючи і понад 30 тисяч одиниць озброєння та військової техніки, буде здійснюватися через систему відкритих і публічних аукціонів, а отримані кошти будуть використані для будівництва житла військовослужбовців та вирішення інших соціальних проблем.

По-друге, для поповнення житлового фонду активно перебудовуємо під житло будівлі, що не використовуються у повсякденній діяльності війська. На реконструкцію цього року планується збільшення асигнувань на 100 млн грн. Загалом за роки незалежності побудовано майже 87,5 тисячі квартир для військових — близько 4 тисяч квартир щороку в кращі часи. Маємо наміри до 2017 р. звести рекордну кількість житла — понад 25 тис. квартир за 4 роки. Це при запланованих цього року в бюджеті Міноборони 12 млн грн на купівлю житла, що становитиме приблизно 60 квартир. Посилено роботу щодо усунення зловживань, перевіряється список «черговиків», після чого його опублікують на сайті відомства. Кожен зможе на сайті відслідковувати просування черги на отримання житла.

— У народі кажуть: великі гроші породжують і велику корупцію. На жаль, у цьому плані не є винятком і відомство, яке ви очолили 8 місяців тому. Як боротися з таким злом у специфічному армійському середовищі?

— Корупція — головний дестабілізуючий чинник проведення реформ у Збройних силах. Тому свою діяльність ми почали з напрацювання Плану дій щодо запобігання і протидії корупції на 2013 рік, який став фундаментом для роботи у цьому напрямку. Були відпрацьовані Переліки об’єктів контролю та підконтрольних суб’єктів (з розподілом за рівнями ризику), Перелік ризикових порушень фінансово-бюджетної дисципліни, типових помилок та ризикових сфер при прийнятті управлінських рішень тощо. Зазначені документи дозволили чітко сформулювати завдання, які були покладені на постійно діючу антикорупційну мобільну групу Міністерства оборони, створену у березні, яка наділена повноваженнями і ресурсами для оперативного реагування та розслідування схем та дій з ознаками корупційних. Керівник групи підпорядковується безпосередньо міністру оборони. Окрім того, покращено міжвідомчу взаємодію, за нашої ініціативи створено спільну з Генеральною прокуратурою комісію для співпраці та обміну оперативною інформацією.

У рамках цієї роботи, за оперативними даними, впродовж січня — червня цього року департаментом внутрішнього контролю та фінансового аудиту Міноборони проведено 567 ревізій, за результатами яких 293 особи притягнуто до дисциплінарної відповідальності, 12 осіб звільнено із займаних посад. Виявлено порушень фінансово-бюджетної та господарської дисципліни, що призвели до збитків у сумі 134,4 млн грн (це удвічі більше, ніж у І півріччі минулого року). При цьому відшкодовано 20,2 млн грн, (торік —9,9 млн), до правоохоронних органів передано матеріали 88 аудитів на суму втрат та збитків понад 122 млн грн. Запобігли чи усунули інші порушення фінансової дисципліни на суму 218,8 млн грн. Ці показники переконливо свідчать, що боротьба з корупцією дає змогу ефективно зберегти значний ресурс для реформування Збройних сил.

— Плануючи переоснащення війська, наскільки можна розраховувати на традиційно високотехнологічний (правда, кажуть, що це в минулому) вітчизняний військово-промисловий комплекс?

— Вітчизняна оборонна промисловість зберегла величезний науковий потенціал. Наші ракети влучають у цілі, а не падають на старті, наші танки «Оплот» є одними з кращих у світі, та й можливості для ремонту чи модернізації існуючих зразків озброєння та техніки маємо значні. Крім того, понад 160 підприємств державного концерну «Укроборонпром» володіють достатніми ресурсами та кваліфікованими спеціалістами для утримання позицій України у п’ятірці лідерів країн — світових експортерів зброї.

Триває вдосконалення нашого озброєння та військової техніки. Помітного прогресу вдалося досягти на шляху модернізації існуючих та створення нових зразків стрілецької зброї, а також нових систем для поглинання звуку і полум’я під час пострілу, нових засобів індивідуального захисту військовослужбовців. Уже маємо сучасні системи звукової локалізації пострілу для виявлення ворожих снайперів та артилерійських установок, новий артилерійський снаряд «Квітник», нові системи ураження броньованих цілей, сучасні тепловізорні приціли тощо. Не заздрю тому, хто вирішить спробувати на собі можливості такого «послабленого» ВПК.

— Якщо можна, розкажіть про конкретні найближчі плани щодо кожного виду ЗСУ, особливо Повітряних сил і флоту.

— При правильному виборі фінансових пріоритетів ми забезпечимо готовність до дій авіаційних ескадрилей літаків Су-27, МіГ-29 та Су-25 Повітряних сил, пар і ланок авіації Сухопутних військ. Нині модернізується та ремонтується основний склад парку бойових літаків винищувальної та штурмової авіації, навчально-бойових літаків МіГ-29, Су-25, Су-27, Л-39, вертольотів Мі-24, Мі-8МТ, зенітних ракетних комплексів Повітряних сил та протиповітряної оборони Сухопутних військ. Триває модернізація з подальшим відновленням технічного ресурсу артилерійського озброєння (РСЗВ БМ-21 «Град», СГ 2С-1 «Гвоздика»), відновлюється технічний стан існуючих бойових кораблів та катерів. До 2017 р. заплановано ввести до складу Військово-морських сил перший із серії чотирьох нових бойових кораблів вітчизняного виробництва проекту 58250 — корвет «Володимир Великий», а також до десяти бронекатерів типу «Гюрза». Також тривають роботи над проектом оперативно-тактичного ракетного комплексу та зі створення нового транспортного літака Ан-70. На сьогодні завершуються державні випробування, літак уже виконав понад 650 польотів, після чого Ан-70 буде прийнятий на озброєння Збройних сил України.

Заплановано придбання сучасних зразків озброєння і військової техніки для оснащення Сил спеціальних операцій, у тому числі й іноземного виробництва. Щодо технічного переоснащення системи управління Збройними силами планується розробити та ввести в експлуатацію основні базові елементи Єдиної автоматизованої системи управління Збройними силами, прийняти на озброєння комплекси засобів автоматизації вітчизняної розробки та виробництва для оснащення пунктів управління протиповітряної оборони і авіації Повітряних сил, протиповітряної оборони Сухопутних військ, ракетних і артилерійських підрозділів, перевести стаціонарну компоненту системи зв’язку та окремі з’єднання Збройних сил на новітні цифрові засоби зв’язку.

У подальшому передбачається проведення планових заходів з підтримання справності та технічної придатності озброєння і військової техніки, що не підлягають виведенню з бойового складу в найближчі десять років, завершення робіт з продовження строків придатності боєприпасів. Це дасть змогу на довгострокову перспективу забезпечити боєздатність озброєння та військової техніки і мати у складі Збройних сил України технічно справними до 100% їх зразків.

— Україна — позаблокова держава. Тим більше, наші воїни активно залучаються до заходів міжнародного військового співробітництва, беруть участь у багатьох міжнародних навчаннях серій «COMBINED ENDEAVOR», «VIKING», «LOGEX», «Сі Бриз», «Рапід Трайдент» та інших. Як виглядають на тлі сучасних іноземних армій наші вояки?

— Україна бере активну участь у діяльності провідних міжнародних та регіональних безпекових організацій. Тому є логічним залучення Збройних сил України до міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під проводом ООН, НАТО та ЄС. На сьогодні в різних куточках планети 668 наших військовослужбовців виконують завдання з підтримання миру і безпеки в таких операціях та місіях. Активна позиція України у сфері регіональної безпеки та стабільності є свідченням її зацікавленості у поглибленні практичної співпраці з міжнародними та регіональними безпековими організаціями, що в свою чергу сприяє не тільки покращенню іміджу держави, а й має позитивний вплив на процеси перетворень у секторі безпеки і оборони. Фахова допомога, яку ми отримуємо від країн—членів НАТО та ЄС при залученні до міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, а також у ході багатонаціональних навчань, направлена на досягнення взаємосумісності підрозділів Збройних сил України з відповідними структурами союзників. Враховуючи курс на європейську інтеграцію нашої держави, розвиток такого співробітництва є важливим.

Діяльність України як держави-миротворця розпочалася в 1992 році з першої місії нашого миротворчого контингенту у складі Миротворчих сил ООН в зонах конфліктів на території колишньої Югославії. З того часу близько 39 тисяч військовослужбовців ЗСУ отримали досвід участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під проводом ООН, НАТО та ЄС, регіональних структур безпеки. Багатьох з них неодноразово відзначали іноземними нагородами за проявлені при цьому відвагу та мужність. Визнанням успіху операцій за участі українських миротворців є стабільне зростання авторитету Збройних сил України на міжнародній арені. Разом з цим, зважаючи на офіційні запрошення від ООН та НАТО відповідно до чинного законодавства України, в Міноборони опрацьовуються питання розширення участі Збройних cил України в операціях з підтримання миру і безпеки. Йдеться про додаткове залучення 93 військовослужбовців, чотирьох вертольотів Мі-8 та 14 одиниць автомобільної (спеціальної) техніки до складу Місії ООН зі стабілізації ситуації в Демократичній Республіці Конго. Також опрацьовується питання залучення частини 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН в Ліберії (40 військовослужбовців та 3 вертольоти Мі-24) для виконання завдань у складі операції ООН у Кот-д’Івуарі. Пізніше, а саме в липні 2014 року, до складу цієї місії планується направити окремий вертолітний підрозділ загальною чисельністю до 150 осіб. Також на 2014 рік планується направлення двох офіцерів до складу словацького контингенту Сил ООН з підтримання миру на Кіпрі та 20 осіб до складу інтегрованої багатопрофільної Місії ООН у Малі.

Цього року та протягом наступного планується залучення фрегата «Гетьман Сагайдачний» з вертольотом Ка-27 та оглядовою групою до операції під проводом НАТО «Океанський щит» та під проводом ЄС «Аталанта». В той же час буде збільшено загальну кількість наших військовослужбовців у складі Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан до 60 військовослужбовців. Певна річ, участь у заходах міжнародного військового співробітництва та миротворча діяльність є тестом чи навіть випробуванням для вітчизняних Збройних сил, перевіркою їх підготовки та психологічної стійкості. Водночас, участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки — це свого роду військова академія, адже знання та досвід, отримані під час участі в них, є безцінними для професійного розвитку українського війська.

Олександр БІТТНЕР, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Павло ЛЕБЕДЄВ. Народився 1962 р. у Краснодарському краї РФ. З 1984 р. після закінчення Ярославського вищого військово-фінансового училища служив у Чернівецькому гарнізоні начальником фінансової служби батальйону, полку, заст. начальника фінансової служби дивізії. З 1993 р. очолював асоціацію «Мета», ТОВ «Легтех», ВАТ «Престиж-Інтер», з 1994 р. — депутат Чернівецької міськради. На рубежі століть був фінансовим директором ДАК «Титан» в АР Крим, згодом очолював спостережні ради ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» і ВАТ «Дніпровагонмаш», був президентом промислово-інвестиційної групи транспортного машинобудування «Інтер Кар Груп». У 2006 — 2012 рр. — президент Фонду соціально-економічного розвитку Севастополя, народний депутат України V, VI і VII скликань. Заслужений економіст України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Одружений, батько п’ятьох дочок.

У грудні 2012 р. Указом Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних сил України Віктора Януковича призначений міністром оборони України. 

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pavlo-lebedyev-nova-ukrayinska-armiya-meta-realna-/

 

версія для друку