українська російська англійська
Вантажопотік МТК України за 8 місяців поточного року збільшився на 2%
16.09.2013 | 14:27
Прес-служба Державної адміністрації залізничного транспорту

Міжнародні транспортні коридори (МТК) України залишаються основними транспортними вантажними коридорами, навіть за умов  зниження обсягів транзитних перевезень. За інформацією Головного комерційного управління Укрзалізниці, вантажопотік лініями МТК за вісім місяців 2013 р., порівняно з аналогічним періодом минулого року, збільшився на 2,678 млн. т, або на 2%. 

Збільшення вантажопотоку вдалося досягти переважно за рахунок експортних вантажів, що збільшилися на 4,039 млн. тонн (на 3,8%) по відношенню до минулорічного, при цьому імпортні перевезення зменшились на 1,174 млн. т (на 4,7%), а транзитні — на 0,187 млн. т (4,7%).

Проте інфраструктура практично всіх коридорів розрахована на пропуск значно більших вантажопотоків. Адже загальна довжина української мережі МТК становить 3 тис. 162 км (розгорнута довжина – 6 тис. 80 км). До її складу входять, головним чином, двоколійні (92,3%), електрифіковані (95,6%) магістралі, обладнані автоблокуванням (90%) з високою пропускною та провізною спроможністю. Це означає, що для розвитку транзиту не потрібно створювати нових внутрішніх коридорів або додаткових транспортних переходів в суміжні країни.

З метою запобігання падінню існуючих обсягів транзитних перевезень, а також залучення додаткових вантажів Укрзалізниця розробила та затвердила план заходів на 2013 рік. В рамках запланованих заходів для підтримки та модернізації інфраструктури дільниць міжнародних транспортних коридорів у першому півріччі виконано робіт на загальну суму майже 414 млн. грн. Більшість коштів спрямована на ремонтні роботи понад 300 км колії. На напрямках «критських» коридорів організовано рух прискорених контейнерних і контрейлерних поїздів з обмеженим навантаженням на вісь.

Для збереження транзитних обсягів перевезень вантажів у напрямку морських торговельних портів Україна запропонувала додатково включити до мережі МТК напрямок Росія (Валуйки) — порти Чорного моря: від прикордонної станції Тополі до Одеси, Миколаєва, Херсона, Севастополя, Феодосії та Керчі.

Перспективним є міжнародний проект будівництва ширококолійної залізничної лінії Кошице—Братислава—Відень (Євразійський залізничний коридор), в якому бере участь Україна. Проект передбачає реконструкцію існуючої залізничної інфраструктури на напрямку Львів—Чоп. Україна зі свого боку вже приступила до будівництва Бескидського тунелю.

Метою формування і розвитку міжнародних транспортних коридорів на території України є підвищення ефективності українських зовнішньоторговельних перевезень і забезпечення гарантії їх здійснення на основі міжнародних угод і домовленостей, зміцнення економічної безпеки країни, а також залучення на вітчизняні комунікації транзитних перевезень третіх країн і отримання за рахунок цього додаткових  валютних прибутків.

Довідково:

У 1994 році II Загальноєвропейська транспортна конференція, що відбулася на острові Крит (Греція), визначила 9 основних маршрутів МТК. Потім III Загальноєвропейська транспортна конференція (1997 рік) до 9 коридорів додала 4 загальноєвропейські транспортні зони.

Міжнародні транспортні коридори (МТК) — транспортні артерії, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації. Транспортні коридори виконують роль кровоносних судин у світових інтеграційних процесах. Чотири з десяти МТК — №3, №5, №7, №9 — проходять по території України.

№ 3 Берлін/Дрезден - Катовіце - Львів - Красне - Тернопіль - Жмеринка - Козятин - Київ;

№ 5 Трієст - Любляна - Загреб - Будапешт - Чоп – Львів; Братислава - Чоп - Львів;

№ 9 Александруполіс - Пловдив - Бухарест - Кишинів - Київ - Вітебськ - Санкт-Петербург, з відгалуженнями:

9- а Роздільна - Одеса, далі на Ізмаїл і по перспективній лінії на Рені, Румунію;

9- с   Ніжин - Хутір Михайлівський - Зерново - Москва

Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з коридором № 7 - водним по Дунаю.

Крім вищеназваних «критських коридорів», українськими фахівцями встановлена доцільність створення додаткових коридорів.

З метою забезпечення мінімальної відстані перевезень з Польщі, Скандинавських і Прибалтійських країн в порти Чорного моря, Україна і Польща погодили створення додаткового коридора «Балтійське море (Гданськ) – Чорне море (Одеса)» та  альтернативного коридора Європа-Азія, з використанням коридорів № 5 і 3, і далі від Фастова по маршруту Знам’янка - Дніпропетровськ - Донецьк - Червона Могила, через Волгоград, Астрахань, Макат, Бейнеу, в Туркменістан та Іран, що скоротить відстань перевезення вантажів з Європи на 700-1300 км, в порівнянні з північним напрямом – коридором № 2 (через Оренбург, Арись).

Окрім того організовані перевезення і реалізовуються заходи для їх зростання при експлуатації поромного сполучення Україна – Грузія, з використанням існуючого поромного комплексу в Іллічівську і нового в Поті. Спільно з діючою переправою Азербайджан (Баку) - Туркменістан (Туркменбаші) створено коридор ТРАСЕКА (Європа - Кавказ - Азія) найбільш короткий шлях в країни Закавказзя і Середньої Азії, який підтримується Європейською комісією і всіма зацікавленими країнами.

 

 

 

версія для друку