українська російська англійська
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 26 сентября 2013 года
26.09.2013 | 10:35
ДЕПАРТАМЕНТ ИНФОРМАЦИИ И КОММУНИКАЦИЙ С ОБЩЕСТВЕННОСТЬЮ СЕКРЕТАРИАТА КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

 

Вчора представницька урядова делегація України на чолі з Прем'єр-міністром на запрошення Уряду Республіки Казахстан взяла участь у першому засіданні Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав Урядів.

Таким чином, реально почала працювати формула відносин України і Митного Союзу, ініційована нашим Президентом України Віктором Януковичем - "3+1".

Україна бере участь в роботі Євразійської економічної комісії у якості спостерігача, що стало можливим завдяки домовленостям Президентів наших держав у травні поточного року.

Україна і держави Митного союзу почали практично застосовувати Мінський Меморандум про поглиблення співробітництва між Україною та Євразійською економічною комісією. 

Це дуже важливий момент у наших відносинах, оскільки ми продовжуємо принципово стояти на тому, що розвиток торгово-економічних відносин з Євразійським союзом і СНД є стратегічним, надважливим і невід'ємним елементом нашої економічної політики.

На користь цього говорить той яскравий факт, що за 8 місяців поточного року, незважаючи на вплив світової кризи, в країнах Митного союзу спостерігається як економічне зростання, так і збільшення товарообігу – біля 17%. За той же період, нагадаю, товарообіг між Україною і Росією скоротився на 20%.

Але при цьому обсяг торгівлі України з країнами Митного союзу складає більше 60 мільярдів доларів на рік. А потенціал набагато вищий. Саме тому керівництво України спрямовує зусилля на те, щоб усунути всі перепони для повної реалізації нашого величезного потенціалу.

Насправді наші країни просто "приречені" до взаємопов'язаного прогресу.

Я наголошував на засідання, що нашим країнам однаково необхідна глибока модернізація національних економік, технологічне переозброєння. Чи можна це завдання вирішити, проводячи нові розмежувальні лінії? Чи сприяє конкурентоспроможній модернізації економіки "огородження" свого ринку обмеженнями та заборонами? Очевидно, що ні.

Наші партнери, як це підтвердилося в Астані, жваво цікавляться євроінтеграційними процесами в Україні, тим, які перетворення принесе режим вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Тому я запропонував перегорнути першу сторінку, так би мовити, емоційно-суб'єктивної реакції на майбутнє підписання Угоди про асоціацію України та ЄС.

Треба вже переходити від критики до втілення практичних можливостей нашої співпраці з  Митним союзом в умовах зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Я офіційно запропонував главам урядів країн - учасниць Євразійського економічного співтовариства провести тристоронні консультації у форматі ЄС-Україна-Митний союз.

Ми готові відповісти на занепокоєння наших партнерів, яке виникло щодо нібито майбутнього перенасичення українського ринку європейськими товарами і «витискання» українських товарів до Митного союзу. Цього не буде.

Ми також готові пояснити, що є абсолютно надійні, апробовані у світовій торгівлі механізми запобігання реекспорту товарів на територію Митного союзу. Цього також не буде, коли домовимося про елементарні заходи визначення країни походження товару. І так далі.

Я повідомив учасникам засідання, що для України значний інтерес становлять програми і проекти, які реалізуються в рамках Митного союзу у сферах транспорту та транспортної й митної інфраструктури (наприклад, російська ініціатива транзиту за єдиними правилами від Лісабону до Владивостока), сільського господарства, науково-інноваційної діяльності тощо. Україні ніщо не заважає приєднатися до угод, які діють у Митному союзі та дають можливість брати участь у відповідних проектах.

Наш Уряд уже затвердив план-графік розгляду таких угод, до яких може приєднатися Україна. Я переконаний, що ми знайдемо спільну мову, треба тільки відкинути упередженість. На моє доручення цими питаннями предметно займається Група високого рівня на чолі з Віце-прем'єр-міністром Юрієм Бойком. 

Також під час засідання Вищої Євразійської економічної ради відбувся ряд двосторонніх зустрічей.

З Головою Уряду Російської Федерації Дмитром Медвєдєвим ми остаточно домовились, що чергове засідання міжурядового Комітету з питань торгово-економічних відносин відбудеться 15 жовтня в Росії. Наші дві країни налаштовані провести його предметно і продуктивно. Ми готові підписати під час цього засідання серйозні угоди, важливі для активізації розвитку наших економік.

Тому до засідання всі підкомітети міжурядової комісії розглянуть питання, які треба і можна вирішити. І в першу чергу те, як усунути обмеження і перепони у взаємній торгівлі. Адже наша спільна мета - повернути товарообіг до найвищого рівня минулих років, а згодом і перевищити його.

З цією метою ми доручили Віце-прем'єр-міністру України Юрію Бойку і Віце-прем'єр-міністру Російської Федерації Ігорю Шувалову практично у щоденному режимі координувати цю роботу і обговорювати рішення, які врегулюють суперечності.

З главою Уряду Республіки Білорусь Мясниковичем ми домовились, що під час офіційного візиту Прем'єр-міністра України до Білорусі, який відбудеться вже 7-8 жовтня, буде розглянуто низку питань промислової кооперації між нашими країнами. Зокрема, ми повернемось до проекту створення транснаціональної компанії з виробництва складної сільськогосподарської техніки. Ми відзначили, що в нових умовах підвищується мотивація цього проекту.

Україна поставила завдання значно збільшити виробництво зерна, а без власної техніки реалізацію цього амбіційного плану важко уявити. Крім того, сільгосптехніка, вироблена на території України відповідно до європейських технічних регламентів, має гарні перспективи без мит конкурувати на європейському ринку.

З Прем'єр-міністром Казахстану Ахметовим ми обговорили можливості створення зернового пулу. Російська Федерація висловила повну готовність брати участь у цьому проекті. Експортний потенціал трьох країн сьогодні становить біля 70 мільйонів тонн зерна. Погоджена ринкова позиція трьох наших країн на зерновому ринку дозволить суттєво зменшувати ризики коливань цінової кон'юнктури або взагалі уникати кон'юнктурних втрат.

Одразу доручаю Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з Міністерством аграрної політики і продовольства, Міністерством інфраструктури і Міністерством доходів і зборів почати роботу над цим проектом і здійснити консультації з російськими і казахськими партнерами.

Також ми домовились про всіляку підтримку і сприяння Казахстану в процесі вступу цієї держави до Світової організації торгівлі.

Під час зустрічі з Прем’єр-міністром Киргизії Сатибалдієвим йшлося про участь України в інфраструктурних проектах на території Киргизстану, а також про розвиток торгівельно-економічних відносин в цілому. Я запросив нового главу Уряду Киргизії відвідати Україну з візитом.

Тобто, в цілому і засідання Вищої економічної ради, і двосторонні переговори засвідчили взагалі-то банальну, але неспростовну істину: непорозуміння і конфлікти ведуть до економічних втрат, а відвертий і практичний діалог народжує позитивні, корисні для розвитку наших економік рішення. Навіть коли шлях до них доволі непростий і потрібен певний час, щоб подолати стереотипи і упередженість.

Ми такий діалог, безумовно, продовжимо.

Шановні колеги!

Від питань зовнішніх переходимо до внутрішніх.

Сьогодні агропромислове виробництво в Україні є одним з ключових чинників, які підтримують економічну динаміку в період мінливості попиту на традиційні товари українського експорту на зовнішніх ринках та економічних негараздів в багатьох країнах світу.

І навіть якщо йдеться про пріоритет інноваційних та високотехнологічних галузей, аграрний сектор має надзвичайно високий потенціал. Адже він дає поштовх науці, машинобудуванню, транспортній галузі та багатьом іншим сферам економічної діяльності в Україні.

Саме тому таку прискіпливу увагу Кабінет Міністрів приділяє  вітчизняному сільському господарству і його розвитку.

За 8 місяців 2013 року обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зросли на 13,3% в порівняні з аналогічним періодом 2012 року. Врожай цього року теж дуже і дуже непоганий.

Тільки за попередніми оцінками Україні буде зібрано до 60 мільйонів тонн зерна, що має стати рекордним урожаєм за роки незалежності. У серпні експорт пшениці з України досяг нового рекордного показника для цього місяця – 1,5 мільйону тонн.

Тим не менш, у аграріїв зараз відповідальна пора.

Збирання ранніх зернових культур успішно завершено. Ми повністю забезпечили власні потреби у продовольчому зерні. Сільськогосподарські товаровиробники отримали гарний врожай і на нинішньому етапі головне завдання збереження врожаю та якісне виконання зовнішньоекономічних контрактів.

За 2 місяці з початку маркетингового періоду обсяги експорту зерна збільшилися на 28% і становлять майже 4 мільйони тонн зернових культур.

Уряд поставив завдання: створити максимально сприятливі умови для безперешкодного переміщення зернових – як через оптимізацію логістичних витрат, так і шляхом відмови від надуманих довідок і погоджень. Не менш важливим є створення конкурентного середовища на ринках послуг сертифікованих зернових складів та послуг з перевалки зерна в портових елеваторах. Над цим питанням працює міжвідомча робоча група при Мінекономрозвитку, яку координує Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. Найближчими днями ми очікуємо від них звіту щодо конкретних рішень.

Триває збирання пізніх сільськогосподарських культур, посів озимих та підготовка ґрунту до посіву ярих культур.

Зернові та зернобобові культури зібрано на 71% площ, намолочено майже 36 мільйонів тонн при середній врожайності 31,6 центнери з гектара. Це на 17% вище показників минулого року.

Аналітики впевнені, що рекордний врожай підніме Україну на друге місце у світі за рівнем експорту кукурудзи. Держава планує розширити ринки збуту в Азії та Африці. Цьогорічний експортний потенціал складе до 18-ти мільйонів тонн. Крім ринків сільгосппродукції СНД і ЄС, Україна буде активно експортувати продукцію агропромислового комплексу в Китай, Південну Корею, Бангладеш, Індію, Японію. Ці країни для України дуже перспективні, а ми - там конкурентоспроможні. Мінагрополітики визначило приблизно 30 перспективних країн для посилення присутності на їх ринках.

Проте серед усіх цих оптимістичних цифр є і кілька «але».

За дві декади вересня на значній території України випало 1,5-4 місячних норми опадів. 

Через таку погоду сільгоспвиробники змушені внести корективи у строки збирання кукурудзи, соняшнику, сої і пізніх круп’яних культур та овочів.

Дощова погода затягує польові роботи, тому необхідно раціонально використовувати вікна сухої погоди для збирання пізніх культур з тим, щоб не допустити погіршення якості урожаю.

Запізнюється і посівна кампанія. Українські аграрії поки що засіяли озимими зерновими культурами менше, ніж торік - лише 21% запланованого. 

Разом з тим, на відміну від минулого року в ґрунті достатньо вологи і за сприятливого температурного режиму якість посівів буде задовільною. А буквально вчора Укргідрометцентр надав прогноз, що приблизно 4-10 жовтня очікується період сухої погоди та певне підвищення температури.

Тому вимагаю від Міністерства аграрної політики, місцевої влади максимально сконцентрувати сільськогосподарську техніку (у тому числі із сусідніх регіонів), та надавати усю можливу допомогу для завершення збирання зерна та посіву озимих культур, зокрема озимої пшениці.

Кожен погожий день, кожну годину треба з максимальною користю використати для збору та збереження врожаю нинішнього року, а також закладання майбутнього врожаю.

Погода не вперше випробовує нас на міцність, але я впевнений, що необхідні роботи будуть виконані в повному обсязі та якісно.

Ще про одне. В останні дні в певних засобах масової інформації мусується думка про недостатні обсяги вирощування в Україні овочів та картоплі і відповідно про їх різке подорожчання.

Безумовно, дощова погода ускладнює збір урожаю у вересні.

Але нагадаю так званим експертам, які навмисно створюють ажіотаж, що на 1 вересня, на початок «дощового періоду», картоплю було зібрано на 70% площ, що на 11 тисяч гектарів більше, ніж на аналогічну дату попереднього року. Урожай вже становить близько 15 мільйонів тонн, або на 574 тисяч тонн більше попереднього року.

Зараз картоплі вже зібрано майже 20 мільйонів тонн, а валовий збір прогнозується в обсязі 22 мільйонів, що майже на рівні минулого року. При тому, що на споживання населенням потрібно в рік 6,3-6,5 мільйони, на насіння – біля 6 мільйонів тонн.

Тобто ми маємо приблизно два річні запаси картоплі.

Отже, цьогорічний врожай повністю дозволяє забезпечити потребу населення, не допустити підвищення цін на споживчому ринку та забезпечити рентабельність виробництва. 

Отже, ми можемо запевнити наших людей, що картоплі у нас в країні більш, ніж достатньо. Не треба піддаватися різним штучним ажіотажам і закуповувати картоплю на зиму за завищеними цінами. Це принесе вам лише втрати.

Тим не менш, я доручив перевірити факти подорожчання. Дійсно, є випадки підвищення цін на продукцію, яку переважно реалізують дрібні посередники і товаровиробники.

Наприклад, минулого тижня ціна на картоплю у місті Києві становила 4,2-5,3 гривень за кілограм, а вже після повідомлень у засобах масової інформації припущень щодо неврожаю ціна на окремих ринках підвищилася до 6-8 гривень. Такі випадки за останній тиждень також виявлені і в Житомирській, Львівській та Кіровоградській областях.

Це свідчить про те, що місцеві органи виконавчої влади незадовільно виконують функцію контролю за формуванням цін на овочі та картоплю. 

Таким чином, зараз треба налагодити абсолютно надійне, безперебійне постачання овочів до великих індустріальних міст, використовувати різні механізми постачання: на підприємства, наприклад, реалізації на ярмарках тощо.

Ці питання треба негайно вирішувати, в першу чергу через проведення продовольчих ярмаркових заходів у регіонах. Необхідно по-перше, збільшити їх кількість, а по-друге, забезпечити доступ до них безпосередніх виробників продовольчої продукції (особистих та фермерських господарств, сільськогосподарських і переробних підприємств). Виїзні продовольчі ярмарки - це надійний інструмент державної допомоги людям. І місцеві органи влади мають використовувати його повністю.

Інше питання – поки що в Україні не вистачає потужностей для належного зберігання урожаю. Звідси – коливання цін в «міжсезоння», і розкручування ажіотажу.

Саме тому вже кілька років ми реалізуємо програму розвитку інфраструктури збереження овочів, фруктів та картоплі. Це надзвичайно важливе завдання, в тому числі для підвищення інвестиційної привабливості АПК.

Певні результати є. Протягом останніх двох років введено в експлуатацію 63 сховища загальною ємністю майже 110 тисяч тонн для зберігання картоплі, овочів та фруктів. Фактична їх ємність становить 2,9 мільйони тонн.

Але новітніх, сучасно обладнаних сховищ поки ще не достатньо. І це завдання на окремому контролі Уряду.

У найближчі два-три роки планується ввести в експлуатацію сховища для зберігання 640 тисяч тонн картоплі, овочів та фруктів.

Ми почали заслуховування областей з питань виконання завдань і заходів Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки в агропромисловому комплексі, забезпечення населення овочами, картоплею та фруктами, а також цінової ситуації на продовольчому ринку. Першими звітували голови Полтавської, Сумської та Харківської обласних держадміністрації.

Відбулася відверта розмова, ми побачили, як недоліки, так і позитивні моменти роботи у регіонах.

Наприклад, у Полтавській області збудовано найбільший в Україні завод з переробки сої потужністю 700 тонн на добу, здано в експлуатацію насіннєвий комплекс з логістичного і матеріально-технічного забезпечення на 500 тис. посівних одиниць гібридів кукурудзи та соняшнику, у Сумській – здано в експлуатацію два картоплесховища, реалізується понад 100 інвестиційних проектів, у Харківській області розроблено програму модернізації Харківського тракторного заводу, реалізується інвестиційний проект «Село майбутнього».

Нажаль, темп розвитку інфраструктури аграрного ринку дещо відстає від обсягів зростання виробництва сільськогосподарського виробництва. І ми це повинні виправити.

Шановні колеги!

Питання підготовки до осінньо-зимового періоду на сьогодні є одним з найактуальніших. 

Метеорологи інформують, що до кінця вересня температура повітря очікуються нижчою за норму на 2-5 градусів. 

Урядом поставлено завдання - до 1 жовтня до нового опалювального сезону мають бути готові всі об’єкти житлово-комунального господарства. 

Проведену роботу ми будемо оцінювати по двох ключових критеріях.

Перший – це підготовка об’єктів ЖКГ та отримання ними актів і паспортів готовності.

Другий – це впровадження енергозберігаючих технологій.

Регіони звітують про суттєві обсяги проведених робіт.

Контролювати це питання має Віце-прем’єр Олександр Вілкул. Я чекаю чіткої координації і максимального контролю.

Тому, по-перше, вимагаю від відповідальних осіб на центральному та місцевому рівнях завершити підготовку до опалювального сезону у повному обсязі. Особлива увага – забезпеченню вчасної подачі тепла до об’єктів соціальної сфери та житлових будинків.

Тому доручаю НАК «Нафтогаз України» з 1 жовтня  розпочати заповнення системи газом і підняття тиску до нормативного рівня. Юрію Анатолійовичу, доручаю взяти це питання під особистий контроль. Чех і Ставицький – також.

По-друге, доручаю Мінрегіону забезпечити цілодобову роботу спеціального штабу, який буде відповідати за всі аспекти проведення опалювального сезону. Залучайте всі необхідні підрозділи та служби, співпрацюйте з громадськістю, щоб ефективно контролювати ситуацію по всій країні.

По-третє, забезпечення готовності аварійних служб до локалізації можливих надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення населення. Тут перевірку готовності повинні завершити як відповідні міністерства і відомства (Держслужба з надзвичайних ситуацій, Мінрегіон, Мінінфраструктури), так і місцеві органи влади.

І четверте, але не менш важливе – готовність снігоприбиральної та спецтехніки, місць для стоянки транзитного транспорту і т.д. Минула зима засвідчила, що силами тільки Укравтодору та комунальних служб не завжди вдається оперативно забезпечити рух транспорту в складних погодних умовах. Тому завдання місцевих органів влади – відпрацювати плани взаємодії із суб’єктами господарювання, які мають відповідні можливості, громадськими організаціями та активістами, які в деяких випадках працювали не менш віддано, ніж ті, хто має це робити за посадою.

До того часу, коли відповідно до нормативної середньодобової температури почнуть отримувати тепло об’єкти соціальної сфери – лікарні, дитячі садочки, школи, житлові будинки - все повинно бути готово. Часу обмаль, але він ще є – треба швидко, а головне – якісно вирішити всі проблеми. В квартирах і будинках повинно бути тепло.

Щодо питань порядку денного.

Сьогодні ми розглянемо проект Закону України «Про міжнародну технічну допомогу», прийняття якого сприятиме встановленню прозорих процедур планування, залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги Україні. Закон створює можливості для посилення ролі української сторони на етапі підготовки проектів, запровадження механізмів чіткого узгодження цілей та завдань проектів відповідно до пріоритетів державного та регіонального розвитку.

Також на сьогоднішньому засіданні ми розглянемо ряд нормативних актів, що стосуються соціально чутливих проблем.

На це спрямовані зміни до Закону України «Про освіту» якими, зокрема, поліпшується доступ дітей з особливими потребами до освітніх послуг.

Також для забезпечення доступності офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади для користувачів з ураженням органів зору та слуху на сьогоднішньому засіданні ми розглянемо зміни до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів влади.

А також буде розглянуто ряд інших важливих питань.

Дякую за увагу. Які є пропозиції до порядку денного?

 

версія для друку