українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 17 жовтня 2013 року
17.10.2013 | 10:32
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

 

Позавчора відбулось засідання українсько-російського міжурядового комітету з питань економічного співробітництва. Ми як ніколи ретельно готувалися до нього.

Тому що, з одного боку, великий потенціал нашого двостороннього співробітництва очевидний, і його визнають абсолютно всі зацікавлені учасники ринку, а з іншого боку – у наших відносинах накопичились проблеми, які не носять об’єктивного характеру, і які можна усунути для взаємної вигоди.

Скорочення товарообігу між нашими країнами майже на 25 відсотків поточного року не може влаштувати ні Україну, ні Росію. Під час засідання комітету я підкреслив, що це не питання «зовнішньоторговельної бухгалтерії», а питання зарплат сотень тисяч робітників, які виробляють товари для взаємної торгівлі, питання доходів державних і місцевих бюджетів, питання соціального і людського розвитку. Тому ставитися до цього як до бухгалтерії, де колись згодом можна звести «кредит з дебітом», ми не маємо права.

Економічна ситуація в світі в цілому, і в наших країнах зокрема, не така, щоб власними руками будувати торгові бар’єри і гальмувати виробничу кооперацію, яка у буквальному смислі годує сотні тисяч українських і російських сімей. Особливо коли йдеться про виробничу кооперацію – це той випадок, коли зруйнувати можна швидко, а відновити не вдається десятиріччями. Такий жорсткий урок нам дали дев’яності роки минулого сторіччя. Насправді, на моє переконання, головне, що ми втратили за десятиріччя невдалих соціально-економічних трансформацій (а якщо чесно – руйнування) – це здатність ставити перед собою амбіційні цілі. І це головне, що треба повернути. Я переконаний, що російське керівництво також це усвідомлює.

Ми їхали до Росії з чітким баченням: нам негайно треба дати потужний імпульс співробітництву в тих сферах, де позиції України і Росії залишаються незаперечно лідерськими. Це космічна промисловість, авіабудування, атомна енергетика, окремі наукоємні технології тощо. Позиції у цих галузях ми можемо не просто зберегти. Ми можемо зробити набагато більше: швидко розвинути свої конкурентні переваги і використати їх як ресурс для модернізації інших галузей економіки. Так вже склалося, що ці галузі в наших країнах максимально пов’язані між собою. І окремо розвивати їх не вдасться ні Україні, ні Росії.

Тому головним завданням, яке ми ставили на засідання міжурядового комітету, було погодження «дорожніх карт» розвитку виробничої кооперації та врегулювання (точніше, усунення перепон) у торгівельному, інвестиційному, фінансовому і галузевому співробітництві. Це завдання комітет виконав. Більшість проблем, які довгий час не вирішувались, на десятому засіданні стали питаннями порядку денного для вирішення.

Ми підписали Дорожню карту з реалізації Програми українсько-російського співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору у мирних цілях до 2016 року і Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у використанні національних космічних засобів дистанційного зондування Землі цивільного призначення. А також Дорожню карту щодо врегулювання питань у сферах інвестиційного, фінансового і галузевого співробітництва України та Російської Федерації.

У цих документах визначені великий і різноплановий обсяг робіт, відповідальні за них органи влади і терміни виконання. Доручаю відповідним міністерствам і відомствам та підкомітетам міждержавного комітету буквально з сьогоднішнього дня почати виконувати погоджений план дій.

До 1 грудня поточного року всі відповідальні за виконання «дорожніх карт» повинні подати на розгляд Уряду погоджені з російськими партнерами пропозиції з розблокування торгівельних суперечок і невирішених питань кооперації. Уже в понеділок, наприклад, розпочинається інспекція Росспоживнагляду на підприємствах нашої кондитерської галузі для зняття претензій.

Ми домовились, що ця робота буде завершена протягом двох тижнів. Причому гостро поставили питання, що висновки повинні бути прозорими і об’єктивними.

Крім того, на засіданні комітету з питань економічного співробітництва, ми погодили плани виконання ряду масштабних міждержавних проектів. Починається створення спільного підприємства для відновлення серійного виробництва літаків сімейства АН-124 з українськими двигунами Д-18Т.

Ми домовились про завершення спільних льотних випробувань кращого у своєму класі транспортного літака АН-70, з тим, щоб до 1 лютого наступного року прийняти рішення щодо його серійного виробництва.

З вересня вже реалізовується спільний українсько-російський проект з будівництва заводу ядерного палива в Кіровоградській області. Ми розпочинаємо опрацювання організаційно-правових форм і технічного завдання будівництва мостового переходу через Керченську протоку. Домовились про розвиток транспортних (автомобільних і залізничних) коридорів, які поєднують Європу і Азію, а також про поширення уже відпрацьованої практики спільного, спрощеного митно-прикордонного контролю на всіх залізничних експресах, які курсуватимуть між нашими країнами. Активізується українсько-російське науково-технологічне співробітництво. Зокрема, українські технології будуть активно використовуватись в створені масштабного проекту НІКА, на базі Об’єднаного інституту ядерних досліджень в Дубні.

Також ми домовились, що разом з казахськими партнерами протягом півроку напрацюємо економічну і нормативну базу для створення Причорноморського зернового комітету – так званого «зернового пулу», який суттєво покращить умови торгівлі стратегічним ресурсом як для його виробників, так і для споживачів.

В цілому я оптимістично сприймаю результати роботи міжурядового комітету. На мій погляд, ми почали «перезавантаження» порядку денного двосторонніх відносин з питань, які викликають протиріччя, на питання прагматичної співпраці, вигідної для обох сторін.

Саме таке завдання поставили перед Урядами Президент України Віктор Янукович і Президент Російської Федерації Володимир Путін.

І, скажімо, питання зони вільної торгівлі України з Європейським Союзом на останньому засіданні розглядалось вже не як загроза для наших двосторонніх відносин, а як завдання предметно, посегментно проаналізувати, які умови для російсько-українського співробітництва це створює, щоб не виникало додаткових перепон для нашого співробітництва.

Я звертав увагу наших партнерів на те, що треба знаходити переваги, а не створювати штучні ускладнення. І це єдино продуктивний формат діалогу Митного союзу з Україною, формат, до речі, уже підтриманий Білоруссю і Казахстаном.

Шановні колеги!

Вважаю, що важливим також було проведення разом із  засіданням міжурядового комітету бізнес-форуму «Україна і Росія: економічний розвиток крізь призму інвестиційної політики». Калузька область в Росії стала еталоном інвестиційної політики розвитку. За останні шість років обсяги промислового виробництва в області виросли у два з половиною рази. Практично з нуля були створені абсолютно нові високотехнологічні галузі промисловості: наприклад, автомобілебудівна і фармацевтична. Сьогодні там виробляють автомобілі «Фольксваген», «Сітроен», «Пежо», «Міцубісі», побутову електроніку «Самсунг», ліки для Європейського Союзу тощо.

А стало це можливим завдяки правильній роботі з інвесторами. Цей досвід в рамках бізнес-форуму вивчали члени нашого Уряду, глави кількох обладміністрацій, представники українського бізнесу та експерти. Вони отримали можливість поспілкуватися з топ-менеджерами світових компаній, які там працюють, вивчити успішну інвестиційну модель.

І переконалися, що подібна модель може працювати і в Україні.

Залучення інвестицій від провідних європейських і світових виробників дає не просто збільшення обсягів виробництва. Результат набагато масштабніший. Це і технологічна першість, і висока культура виробництва, і якісно нова самореалізація високооплачуваних робітників, інженерів, конструкторів. А головне - це нова якість життя і соціальних стандартів в регіоні. Це найкращий і найшвидший шлях соціально-економічної модернізації. Саме тому, до речі, ми зацікавлені у доступі до європейських технологій без мит та інших обтяжень і перепон, що дасть Україні зона вільної торгівлі з ЄС.

Тому я доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі узагальнити напрацювання бізнес-форуму.

Нам давно вже час створити власний інвестиційний стандарт. Це велика, багатофакторна робота. Всі зусилля зі створення сприятливого інвестиційного клімату, які ми здійснили, треба переосмислити і модернізувати в новій системі – національному інвестиційному стандарті. Його створення вимагатиме кропіткої взаємодії з інвесторами, промисловцями і підприємцями, з Верховною Радою України. Цю роботу треба значно посилити. Переконаний, що в сенсі інвестиційної політки, вже наступний рік має стати переламним.

Шановні члени Уряду!

Наш Гідрометцентр виявився правий: поточного тижня закінчується тепло, на всій території України встановлюється холодна осіння погода.

Опалювальний сезон в країні розпочато остаточно, і будь-яка затримка з підключенням житла чи соціальних об’єктів до тепла вже не може бути нічим виправдана.

Сьогодні, як повідомляє Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, забезпечено опаленням 100% закладів соціальної сфери.

Теплом забезпечені 174 тисячі 418 житлових будинків, або 99,9%.

Але, в той же час, наприклад, у Києві ще п’ять котелень не запущені в роботу. І що означають ті соті відсотка квартир, де ще немає тепла? Там теж живуть люди, які потерпають від холоду, і це неприпустимо.

Тому, по-перше, звертаю увагу Віце-прем'єр-міністра Олександра Вілкула і Міністра Геннадія Темника на те, що відсутність тепла навіть в окремій квартирі сьогодні треба розглядати як надзвичайну ситуацію. І відповідно працювати.

По-друге, вимагаю уже зараз розпочати перевірку готовності регіонів до сталого життєзабезпечення всіх об’єктів в умовах холодів і снігопадів. У нас достатньо уроків і висновків з минулих зим. Як оперативно ліквідовувати аварії? Як запроваджувати тимчасові альтернативні схеми тепло- і водопостачання, постачання продуктів першої необхідності, безперебійну медичну допомогу? Як організувати допомогу людям, які опинилися без даху над головою?

Всі регламенти дій щодо цього повинні бути не тільки на папері, а у підготовлених ресурсах, у готовності спеціальних служб і так далі.

Щоб реально перевірити стан підготовки, я погодив проведення наступного тижня в Києві та усіх регіонах спільних навчань Державної служби із надзвичайних ситуацій, Міноборони, МВС, Міненерговугілля, Мінінфраструктури та комунальних служб щодо роботи в екстремальних зимових погодних умовах. Під час тренувань буде відпрацьовано механізм взаємодії відповідних служб. Я планую особисто взяти участь у навчаннях. За їх результатами зробимо висновки.

Шановні колеги!

Вчора під час засідання Ради регіонів Президент України поставив перед Урядом ряд важливих завдань.

В центрі уваги Президента – забезпечення всебічного розвитку підростаючого покоління, і особливо - дієвий захист дітей, які опинилися в скрутних життєвих обставинах. Віктор Федорович гостро поставив питання щодо послідовної заміни виховання у дитячих будинках і інтернатах на виховання у прийомних сім’ях, в будинках сімейного типу. На це відводяться лічені роки. А для цього треба створити належну матеріальну базу виховання в усіх – підкреслюю це – в усіх регіонах. За виконання цього завдання Уряд буде питати так само, як за економічний розвиток регіонів.

Також найближчими роками ми повинні забезпечити житлом і роботою більше ніж 20 тисяч дітей-сиріт, які скоро досягнуть повноліття. Без системної державної допомоги їм дуже важко стати на ноги. Мінрегіон, Мінсоцполітики повинні найближчим часом організувати розширену нараду з представниками обласних і районних адміністрацій для пошуку спільного рішення всіх цих проблем. Треба узагальнити пропозиції, щоб потім Кабінет Міністрів прийняв комплексне рішення щодо цих питань.

Високі темпи розвитку сільського господарства, інтенсифікація агровиробництва ставлять перед нами нові завдання. Як зазначив Віктор Федорович Янукович, якщо ми не будемо вкладати необхідні кошти в соціальну інфраструктуру на селі, якщо не будемо будувати місцеві дороги, сучасне житло, медичні й торгівельні заклади для селян – наше село просто не зможе розвиватися потрібними темпами. Отже, доручаю Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерству аграрної політики і продовольства та Міністерству фінансів разом з регіональними адміністраціями почати розробку регіональних програм розвитку соціальної інфраструктури села.

В цій сфері треба визначити довготермінові - амбіційні і водночас реалістичні - завдання, які спираються на зростання агровиробництва і водночас сприяють такому зростанню.

Глава держави також підкреслив, що  мало виростити і зібрати рекордний врожай. Його треба переробити і зберегти. Наявний транспорт – автомобільний і залізничний - задіяний повністю. Але Президент наголосив, що досі належним чином не використано потенціал водного транспорту. Україна має унікальну транспортну артерію – Дніпро, ідеально розташовану за експортним маршрутом зерна. Водночас це найдешевший шлях транспортування зернових та й інших сипучих вантажів. На доручення Президента ми повинні у найкоротший час розробити план дій з відновлення інфраструктури і флоту для річкових перевезень.

Тому Мінінфраструктури разом з Мінагрополітики і Мінпромполітики зобов’язані до кінця року розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів загальнодержавну програму відновлення в басейні Дніпра транспортного судноплавства – в першу чергу для потреб агровиробництва.

Також на Раді регіонів було звернуто увагу на інтенсифікацію зрошувальних і меліоративних робіт в аграрному секторі. Тут теж чекаю відповідних ініціатив від Мінагрополітики.

На засіданні Ради регіонів було одностайно підтримано ініціативу Президента сформувати заявку на проведення в Україні зимових Олімпійських ігор 2022 року. На одному з найближчих засідань Уряду ми розглянемо це питання.

Щодо питань порядку денного.

Уряд продовжує роботу щодо спрощення ведення підприємницької діяльності, процедур формування та подання електронної звітності. Тому на сьогоднішньому засіданні ми розглянемо план заходів щодо створення та впровадження автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності».

Також ми розглянемо зміни до Закону України «Про звернення громадян» щодо реалізації громадянами права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій шляхом подання звернень через мережу Інтернет.

Близько півсторіччя Бортницька станція аерації залишається єдиним фільтром, через який проходять не тільки побутові, але і промислові стоки підприємств м. Києва та Київської області. Проблеми, які тепер нам необхідно вирішувати, нагромаджувались тут упродовж не одного десятиріччя. Безпечна робота цього об’єкта має, без перебільшення, загальнодержавне значення.

Сьогодні на засіданні Уряду буде обговорено План першочергових заходів із запобігання аварійним ситуаціям техногенного характеру на Бортницькій станції аерації.

На доручення Президента України вже сьогодні ми розглянемо Стратегію розвитку аграрного сектору економіки до 2020 року, яка стане основою для розробки відповідної Державної програми.

Першочергові завдання, які стоять сьогодні перед АПК це – нарощування обсягів виробництва, впровадження політики імпортозаміщення, розвиток експортного потенціалу, покращення інвестиційного клімату та поступове збільшення доходів сільського населення.

Сьогодні ми розглянемо проект розпорядження, яке дає старт видобутку нафти і газу на шельфі Чорного моря за участі провідних міжнародних енергетичних компаній: Ені (Італія), Електрісіте де Франс (Франція).

В рамках зазначеного інвестиційного проекту обсягом до 4 мільярдів доларів до кінця поточного десятиліття очікується збільшення щорічного видобутку нафти і газу на 2-3 млн. тонн умовного палива.

Також буде створено кілька тисяч робочих місць. Додаткові надходження до бюджету протягом строку реалізації проекту складуть до 160 млрд. грн.

Також Уряд розгляне низку інших питань.

Дякую за увагу. Які є пропозиції до порядку денного?

 

версія для друку