українська російська англійська
На колегії МОН обговорили питання удосконалення процедури експертизи та апробації навчальної літератури
09.11.2013 | 10:15
ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ

8 листопада 2013 року під час засідання Колегії Міністерства освіти і науки України обговорено питання удосконалення процедури експертизи та апробації навчальної літератури.

Зокрема, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН Олександр Удод зазначив, що механізм експертизи підручників необхідно й надалі удосконалювати з метою унеможливлення будь-яких, навіть технічних, помилок, постійно працювати над поліпшенням як змісту підручників, так і його формою.

«З одного боку, є беззаперечні успіхи щодо кількісних показників у справі підручникотворення. Є і суттєві зрушення щодо якості підручників. Вони відповідають новим стандартам, програмам, доносять нові знання до наших школярів», - сказав він.

Олександр Удод повідомив, що дійсно є певні питання пов’язані з якістю підручників, які необхідно виправляти: «Погоджуюся з тим, що наші підручники перенасичені науковою термінологією. Особливо у природничих науках, у хімії. Адже в Україні в цілому дуже слабо розвинутий сектор науково-популярної літератури. І тому авторам підручників немає звідки взяти матеріали. Можна погодитися, що наші підручники великі за обсягом. Наші автори прагнуть в одному підручнику викласти все, що вони знають з предмету. З такою тенденцією ми будемо боротися».

Окрім того, директор ІІТЗО озвучив пропозиції з удосконалення якості підручників. Зокрема, необхідність розроблення вимог до суб’єктів видавничої діяльності (спеціалізованих видавництв), які виконуватимуть державне замовлення на видання навчальної літератури.

«Будь-яку книгу може надрукувати будь-яке видавництво. Але не кожне видавництво може зробити навчальну книгу, тим паче підручник. Наприклад, у Великобританії є таке поняття як «акредитовані видавництва». Спеціалізоване видавництво повинно відповідати таким критеріям: профільні редакції (біології, хімії, літератури та ін.), технічна та художня редакції, коректорський відділ, досвід діяльності», - повідомив Олександр Удод.

Він також зазначив, що «у період, коли здійснюється перехід на нові підручники і програми неможливо проводити наперед апробацію нових підручників. Наприклад, видрукували підручники для 3-го класу. Ними користуватимуться школярі з 1 вересня 2014 року. Але в нас немає сьогодні такого контингенту дітей, які б навчалися за цими програмами. Вони з’являться так само 1 вересня 2014 року. Є пропозиція спільно з Національною академією педагогічних наук передавати попередні проекти макетів підручників у школи, які працюють як експериментальні».

Директор ІІТЗО наголосив, що необхідно збільшити кількість установ та експертів, які здійснюють експертизу підручників; врегулювати питання щодо наступності підручників та поняття «авторська концепція».

Окрім того, він запропонував продовжити провадження громадсько-педагогічного обговорення рукописів навчальної літератури, що видаватимуться за державним замовленням; запровадити проведення курсів редакторів суб’єктів видавничої діяльності, відповідальних за видання підручників та іншої навчальної літератури, на базі вищих навчальних закладів.

«Чітко треба розмежувати відповідальність кожного учасника процесу творення підручників. Міністерство освіти і науки та Інститут інноваційних технологій і змісту освіти – це замовники. За зміст, якість підручника несуть відповідальність автор і видавництво, яке забезпечує редагування і коректорську вичитку», - наголосив Олександр Удод.

У свою чергу, Олександр Ляшенко, академік-секретар Національної академії педагогічних наук України, зазначив, що за нетривалий час в Україні створена індустрія підручникотворення, завдяки якій українська школа в основному забезпечена навчальною літературою.

«Стосовно поліпшення якості шкільних підручників: можна констатувати, що сьогодні діє ефективний ринковий механізм конкурсного відбору рукописів підручників, який в ідеалі сприяє виявленню найкращих з них. Подальша їхня наукова експертиза дає можливість відібрати найпридатніші. Але неможливо зробити якісну експертизу фахівцями НАПН за 10-15 днів. Тому прошу розглянути питання про внесення змін до Положення про конкурс рукописів підручників, надавши на цю процедуру хоча б 30 днів. Зі свого боку, ми переглянемо свої критерії експертизи з метою підвищення вимог до психолого-педагогічних параметрів забезпечення якості підручників», - повідомив Олександр Ляшенко.

Підбиваючи підсумки обговорення питання, Міністр освіти і науки Дмитро Табачник зазначив: «Кожен підручник, який видається за державним замовленням, обов’язково повинен проходити експертизу Національної академії наук і Національної академії педагогічних наук».

Він також висловив побажання, щоб Інститут інноваційних технологій і змісту освіти разом з Національною академією педагогічних наук підготувати проект рішення про впровадження експериментальної навчальної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах; вивчили питання про доцільність розроблення вимог до суб’єктів видавничої діяльності (спеціалізованих видавництв), які виконуватимуть державне замовлення на видання навчальної літератури. У зв’язку з цим Міністр наголосив: «Хто хоче займатися дуже специфічною видавничою діяльністю навчальної літератури, особливо для шкіл, має створити відповідні умови».

Окрім того, Дмитро Табачник доручив розробити низку заходів щодо посилення відповідальності суб’єктів видавничої діяльності за допущенні помилки, неточності, технічні огріхи у змістових частинах навчального матеріалу.

 

версія для друку