В українському суспільстві спостерігається брак обізнаності щодо деталей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. При цьому професійний аналіз переваг і ризиків її підписання сприймається досить однобічно. Про це заявив Голова Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко під час круглого столу «Європейська перспектива України: можливості та ризики», організованого Громадсько-політичним об'єднанням «Український форум».

«Є брак обізнаності з деталями Угоди. Такий важливий професійний аналіз сприймається нині якось однобічно», - зазначив В.Семиноженко.

Він нагадав, що Угода складається з двох частин: політичної та економічної. При цьому 90% економічної частини становлять норми, які стосуються Зони вільної торгівлі з ЄС. Враховуючи це, Угоду як таку необхідно обговорювати економічно виважено, базуючись на чітких методиках економічного аналізу і оцінок та виходячи виключно з національних інтересів України. І у цьому контексті одним із ключових питань є питання фінансової підтримки приведення української економіки до норм та директив ЄС: упродовж 10 років на цілі Україна потребуватиме близько 20 млрд. доларів на рік. «І звідки цю суму брати? Це теж необхідно обговорювати», - додав Голова Держінформнауки.

При цьому він зазначив, що за період підготовки Угоди про асоціацію і створення зони вільної торгівлі Україна провела ґрунтовну роботу. Прогрес відзначається саме у секторальному розрізі, що дозволяє на основах партнерства реалізовувати спільні проекти.

«Взяти хоча б останній - підписання Міжнародної угоди про асоційоване членство України у найбільшій за масштабами європейській науковій організації – Європейській організації ядерних досліджень або ЦЕРН», - додав В.Семиноженко.