В українському суспільстві спостерігається брак
обізнаності щодо деталей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. При цьому
професійний аналіз переваг і ризиків її підписання сприймається досить
однобічно. Про це заявив Голова Державного агентства України з питань науки,
інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко під
час круглого столу «Європейська перспектива України: можливості та ризики»,
організованого Громадсько-політичним об'єднанням «Український форум».
«Є брак обізнаності з деталями Угоди. Такий
важливий професійний аналіз сприймається нині якось однобічно», - зазначив В.Семиноженко.
Він нагадав, що Угода складається з двох частин:
політичної та економічної. При цьому 90% економічної частини становлять норми,
які стосуються Зони вільної торгівлі з ЄС. Враховуючи це, Угоду як таку
необхідно обговорювати економічно виважено, базуючись на чітких методиках
економічного аналізу і оцінок та виходячи виключно з національних інтересів
України. І у цьому контексті одним із ключових питань є питання фінансової
підтримки приведення української економіки до норм та директив ЄС: упродовж 10
років на цілі Україна потребуватиме близько 20 млрд. доларів на рік. «І звідки
цю суму брати? Це теж необхідно обговорювати», - додав Голова Держінформнауки.
При цьому він зазначив, що за період підготовки
Угоди про асоціацію і створення зони вільної торгівлі Україна провела ґрунтовну
роботу. Прогрес відзначається саме у секторальному розрізі, що дозволяє на
основах партнерства реалізовувати спільні проекти.
«Взяти хоча б останній - підписання Міжнародної
угоди про асоційоване членство України у найбільшій за масштабами європейській
науковій організації – Європейській організації ядерних досліджень або ЦЕРН», -
додав В.Семиноженко.