українська російська англійська
Волинська ОДТРК у документальних проектах розповідає про долі членів родини Лесі Українки
30.04.2014 | 12:24
ПРЕС-СЛУЖБА ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

«Самітник із роду Косачів» - так називається нове телевізійне дослідження Волинської ОДТРК. Цього разу воно про племінника Лесі Українки, єдиного сина її молодшого брата Миколи, внука Олени ПчілкиЮрія Косача.

Знімальна група (автор і режисер Марія Андрушко, редактор Святослав Пирожко, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала, звукозапис у студії Андрій Жирнов) в архівах відшукала його правдиві метричні данібагатьох джерелах дата народження Ю. Косача подається неправильно) – 5(18) грудня 1908 року. Мало хто знає, що хрестильне ім’я ЮріяГеоргій, а його хрещеною матір’ю була Ізидора, рідна тітка Косача.

У Державному архіві Волинської області зберігаються судові справи, які свідчать про приналежність Юрія Косача до ковельської підпільної групи українських націоналістів – так званої Української Військової організації (УВО), в результаті чого племінника Лесі Українки було заарештовано польською поліцією. Після перегляду вироку Луцького суду Люблінський суд змінює його до чотирьох років позбавлення волі. Переховуватись Косачу, зокрема, допомагає Серафим Теодорович у Камені-Каширському, після чого вигнанець назавжди залишає Україну.

Автори фільму відшукали архівні звукозаписи виступу Юрія Косача під час його візиту на батьківщину, у Колодяжне, майже 50 літ тому, його листи. Про відвідини родинного гнізда Юрієм Миколайовичем, де він народився, де збігли його дитячі роки і де похований батько, пригадали очевидці подіймісцеві жителі і працівники літературно-меморіального музею Лесі Українки: Віра Комзюк, Марія Чашук, Марія Дмитрук. Думку про нього висловив вчений секретар Інституту Лесі Українки Східноєвпропейського університету Сергій Романов, який захищав за матеріалами Юрія Косача наукову дисертацію.

Йому, письменнику, перекладачу, літературознавцю, публіцисту і культурологу, художнику, судилася важка доля вигнанця. У різних країнах Юрій Косач працював вантажником і будівельником, лісорубом і маляром, прибирав у готелях і мив вікна, правив баржами до Каліфорнії, шукав золото в лісах Аляски і служив конторським клерком. «У вас шляхетне обличчя. У вас інтелігентні риси. І взагалі ви схожі на вовка», -  так охарактеризували його вдачу сучасники. Талановитий у слові, але такий безталанний, Юрій Косач завершив свою долю у Сполучених Штатах Америки, де й похований. Можна вважати, що його ще в юному віці передбачення справдилось: «…з вітрами й громами я житиму на тій землі моїй, але не тут, де тільки смертна тиша…».

Знімальна група ВОДТРК у цьому ж складі підготувала фільм і про батька Юрія Косача – Миколу Косача під назвою «Де пахнув сніг…».

 

версія для друку