українська російська англійська
Державні реєстри майнових прав мають бути відкритими, - Павло Петренко
06.09.2014 | 15:04
Прес-служба Міністерства юстиції

Міністерство юстиції та Уряд однозначно виступають за відкриття даних майнових реєстрів. Про це сьогодні під час круглого столу в рамках першого державного хакатону «Держ-хак 2014» повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Мін’юст і Уряд мають спільну і однозначну позицію з цього питання – реєстри мають бути відкритими. Переконаний, що й наступний склад Парламенту матиме таку ж позицію. Тому в мене немає сумнівів, що відповідний закон буде прийнятий», – наголосив очільник Мін’юсту.

За його словами, наразі завданням Мін’юсту є забезпечення публічності реєстрів та захист системи від внесення неправдивої інформації.

«Будь-який громадянин має отримати змогу дізнатися про об’єкт нерухомості, про бізнес, про підприємства з публічного реєстру. Тільки так можна дати поштовх до залучення інвестицій в українську економіку та притягнути до відповідальності тих, хто має неправомірні доходи», – підкреслив Міністр юстиції.

На переконання Міністра юстиції, противниками відкриття реєстрів є лише особи, які приховують своє реальне майнове становище та свої реальні доходи.

«Після відкриття реєстрів цього зробити не вдасться. Українське суспільство вимагає відкритості, щоб за закритими реєстрами не ховалися держслужбовці, які за декларацією бідніші церковної миші, а живуть у будинках вартістю в кілька мільйонів доларів», – зазначив Павло Петренко.

Він також зауважив, що закритість реєстрів породила чорний ринок, на якому можна придбати будь-які дані.

«Всі реєстри можна купити вільно на чорному ринку. Є чіткі прайс-листи. Для прикладу, база податкової коштує усього 100 доларів, база фізичних осіб – 200 доларів, база ДАІ – 150 доларів. Причому ці дані знаходяться поза правовим полем і використовуються якраз шахраями», – повідомив Міністр юстиції.

За його словами, свого часу в Грузії, яка забезпечила вільний доступ до реєстрів кілька років тому, також було багато побоювань. Однак, з часом практика довела їх безпідставність.

«В Грузії також велися дискусії стосовно проблем, які можуть виникнути після відкриття доступу. Грузія, як і Україна зараз, в період відкриття реєстрів перебувала під атаками зовнішнього агресора. Скептики тоді також говорили, що після відкриття почнуть масово з’являтися випадки зловживань і махінацій. Та через рік використання відкритих реєстрів, за статистикою, яку вели місцеві правоохоронні органи, кількість махінацій зменшилася в рази», – наголосив Павло Петренко. 

 

версія для друку