українська російська англійська
Мінекономрозвитку підготувало законопроект щодо системних змін у відносинах суб’єктів господарювання з контролюючими органами
17.09.2014 | 18:26
ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ТОРГІВЛІ

В Україні плануються системні зміни у відносинах суб’єктів господарювання з контролюючими органами. Мінекономрозвитку підготувало новий законопроект, який по суті переглядає один з основоположних принципів діяльності контрольно-наглядової системи в державі. Дві ключові ідеї проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації протиправного втручання правоохоронних органів у господарську діяльність та захисту права власності» – по-перше, практична реалізація принципу рівності повноважень держави та бізнесу, а по-друге, звуження можливостей використання рейдерських схем.

Принцип рівності повноважень контрольно-наглядових органів держави та бізнесу задекларовано у нашій країні близько 4 років, але практичного наповнення в існуючій системі відносин контролера і контрольованого, на жаль, так і не набув, оскільки для цього повинна бути третя - незалежна і незацікавлена - сила, яка би відігравала роль арбітра. В Європі контролюючі органи підпорядковані судам і діють тільки за їх рішенням, в Україні теоретично - теж, але по факту - суд приймає рішення, обов'язкове до виконання, а вже на нього можна скаржитися. Відтак, суб'єкт господарювання спочатку зупиняє господарську діяльність а потім йде в суд зі скаргою. Враховуючи кількість контролюючих органів в Україні і те, що органи влади, в тому числі і місцевої, мають право не тільки в тій чи іншій формі обмежувати господарську діяльність, а й взагалі припиняти роботу підприємства, розв’язання суперечливих питань може розтягнутися на досить тривалий час, що інколи ставить підприємця на межу банкрутства. Такий стан речей найчастіше підштовхує їх до корупційних схем, щоб розв'язати проблему без втручання суду. Розробники законопроекту змінили сам підхід до відносин: тепер не суб'єкт господарювання буде змушений йти в суд, щоб відстоювати свою правоту, а контролюючий орган повинен буде в судовому порядку доводити, що діяльність підприємства потрібно призупинити. Причому робити це в змагальному процесі (тобто разом з контрольованим або його представником).

«Таким чином, ми піднімаємо вирішення питання про призупинення діяльності підприємства на незалежний вищий рівень. Звичайно, є питання до незалежності самої судової системи та це вже питання наступної реформи - охопити відразу все в одному законі ми, природно, не можемо. Але сам принцип реалізується відповідно з європейським підходом: будь-які обмеження на громадянина, суб'єкта господарської діяльності може накласти тільки суд - незалежний орган, не зацікавлений в позиції тієї чи іншої сторони», - наголосив директор департаменту стратегічного планування розвитку економіки Мінекономрозвитку Євген Олейніков.

Він також пояснив, що вводиться спеціальна скорочена процедура розгляду, у якій зберігається принцип змагальності – коли суддя прийматиме рішення тільки вислухавши аргументи обох сторін, тож діяльність суб'єкта господарювання буде припинена тільки в тому випадку, якщо суд прийме таке рішення. Виняток становить лише не більше 2% підприємств, функціонування яких може загрожувати громадській безпеці (наприклад, хімічна, ядерна галузь).

Важливим нюансом є те, що для того, аби розробники законопроекту визначили всі повноваження контролюючих органів, органів місцевого самоврядування, місцевих адміністрацій, пов'язані з можливістю призупинення госпдіяльності і підготували зміни в кожен галузевої закон. Відтак у разі прийняття документу законних підстав припиняти господарську діяльність суб'єктів господарської діяльності у контролюючих органів вже не буде.

Друга складова цього закону носить антирейдерську спрямованість. Оскільки одна з найбільш часто використованих рейдерських схем вилучення під надуманими приводами бланків, печаток, штампів і носіїв інформації підприємства, пропонується ввести в кримінальне законодавство кваліфіковану відповідальність за незаконне вилучення документів, печаток і штампів співробітниками правоохоронних органів.

«Тобто якщо співробітник правоохоронних органів здійснив незаконне вилучення документи чи печатки, що буде надалі встановлено - він буде нести відповідальність залежно від завданої шкоди. Ми вводимо відповідальність самого виконавця: тобто якщо ти йдеш на порушення, ти маєш усвідомлювати, що відповідати будеш особисто», - сказав Євген Олейніков.

Таким чином, на думку експерта Мінекономрозвитку, з одного боку вдасться знизити ризики подібних явищ, а з іншого – це надасть бізнесу інструмент притягнення до відповідальності безпосередньо тих, хто заподіяв йому шкоду.

Зараз проект закону на місяць розміщено на офіційному сайті Мінекономрозвитку для обговорення, також він для ознайомлення направлений в усі заінтересовані відомства. За підсумками будуть зібрані і систематизовані всі зауваження, проаналізувавши які, на повторне обговорення буде винесено вже конкретний перелік неврегульованих зауважень, для того, щоб у відкритій дискусії знайти рішення.

«Враховуючи, що Закон носить характер системної реформи, тобто ми змінюємо один принципів діяльності контрольно-наглядової системи держави, важливо, щоб такі зміни відбувалися відкрито, в ході дискусії. Зрозуміло, що доведеться шукати компроміс, але потрібно почути думку всіх сторін», - зазначив на останок директор департаменту Мінекономрозвитку.

 

версія для друку