українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка на засіданні Уряду 17 грудня 2014 року
17.12.2014 | 14:17
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Доброго дня, шановні колеги!

Ми цінуємо нашу співпрацю з парламентськими фракціями з приводу узгодження всіх позицій щодо бюджету і щодо податків, і звертаємось до наших колег з Парламенту проявити прагматизм і розуміння ситуації, ні в якому випадку не грати політично на прийнятті складних, але правильних законопроектів для країни. Я сподіваюсь, що буде повне розуміння всієї парламентської коаліції своєї відповідальності за долю держави.

Протягом виборів багато говорили про реформи, план реформ чітко відображений в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України та в коаліційній угоді. До речі, після нашої останньої поїздки до ЄС і зустрічі з нашими партнерами з міжнародних фінансових організацій було чітко зазначено, що вони сприймають кожен пункт того плану реформ, який відображений у нашій Програмі діяльності Уряду, вважають його правильним і амбіційним. А зараз для того, щоб його реалізувати, необхідно, щоб Уряд, Парламент і Президент діяли злагоджено.

Треба приймати непрості рішення. Такі рішення приймались і в Польщі, і в інших країнах – членах ЄС, я можу перейменувати всі випадки, коли приймались аналогічні пакети щодо фінансової стабілізації, це була і Польща, і Італія, і Іспанія, Греція, це були балтійські країни – наші побратими. Тому шлях реформ складний, але єдино правильний і тепер від слів необхідно перейти до справи, до дуже практичних і чітких речей по кожному пункту податкової, бюджетної реформи і нового Закону України "Про Державний бюджет". В тому числі це і стосується збалансування найбільшої діри, яка є в українській економіці, це є НАК „Нафтогаз України”, де ми субсидуємо компанію, а повинні давати субсидії виключно малозабезпеченим верствам населення.

Багато що зроблено в наведені порядку в НАК „Нафтогаз України” в частині прямих контрактів між Україною і європейськими компаніями, які постачають газ, немає вже посередників, «фірташів» і т.д. Це дало можливість Україні зберегти сотні мільйонів, мільярди доларів. Але при цьому основна проблема, яка залишається в ціноутворенні в НАК „Нафтогаз України” не вирішено.

Тому з одного боку, це балансування НАК „Нафтогаз України”, з іншого боку – це адресна дотація кожній людині, яка потребує допомоги. Переконаний, що в такому ж  плані повинні працювати всі члени Парламенту, які повинні робити все для того, щоб стабілізувати ситуацію в 2015 р. Стабілізація ситуації в 2015 р. безпосередньо пов’язана з жорсткими і правильними реформами й відповідним отриманням фінансової допомоги, яку треба, до речі, повертати, від наших західних партнерів.

Вкотре нагадаю про те, що ми отримали 9 млрд. дол. фінансової допомоги в поточному році, а боргів, які не ми плодили, віддали 14 млрд. дол. Все це робилося за рахунок детінізації економіки, за рахунок збільшення податкових надходжень на 5% у порівнянні з минулим роком. Але вічно стискати економіку через податкові важелі неможливо.

Тому ми в нашому пакеті, який доопрацьовується з фракціями, представимо і план детінізації, і план оподаткування додаткових доходів.

Хотів би нагадати, що в поточному році в нас було прийнято низку рішень щодо збільшення податкового навантаження на прибуткові види бізнесу, якими володіють українські олігархи. В першу чергу було піднято ренту на руду, і це те, що не могли зробити протягом чотирьох років. Ми підняли в чотири рази ставки оподаткування по ренті на руду.

Також ми підняли ставки оподаткування по ренті на нафту, по ренті на газ. Фактично збільшення було від трьох до п’яти разів.

Окремо хочу зазначити, що було прийнято рішення про оподаткування підакцизних товарів. Це алкоголь і тютюн. В принципі, завдяки таким діям нам вдалося додатково зібрати до державного бюджету необхідні кошти. Незважаючи на неймовірне падіння економіки ми втратили 20% української економіки через російську військову агресію.

Тому в нашому податковому і бюджетному пакеті зберігається ключовий принцип – принцип справедливості. З одного боку, треба оптимізовувати соціальні виплати. З іншого боку, треба змусити платити податки українську олігархію. І це правильно, і сподіваюся, що великий український бізнес підтримає таку політику, тому що країна знаходиться в дуже складному стані.

В рамках нашої роботи сьогодні Уряд розглядає два законопроекти, які спрямовані на оподаткування найбільш прибуткового і великого бізнесу, на справедливе й чесне оподаткування такого бізнесу. Не йдеться ні про яку конфіскацію, ні в якому випадку. Йдеться про чесні, правильні європейські правила оподаткування.

Тому я хотів би почати з першого проекту Закону, який сьогодні схвалюється Урядом, – "Про денонсацію Конвенції  між Урядом України і Республікою Кіпр". На жаль, тоді, коли в 2012 р. ця конвенція підписувалася з Республікою Кіпр, вона сповідувала принцип захисту найбагатших верств населення, тому що саме в цій конвенції була передбачена нульова ставка по оподаткуванню, по реалізації будь-якого майна. Тобто через офшорні компанії продавалось майно і податки не платились ні в Україні, ні відповідно в Республіці Кіпр.

Саме тому Уряд вносить до Парламенту і звертається до Парламенту підтримати денонсацію цієї угоди. І для того, щоб ця угода була скасована, Уряд невідкладно розпочне переговори з Кіпром щодо укладання нової угоди, яка повинна відповідати стандартам ОЕСР.

Йдеться про те, що оподаткування, яке буде в Україні, повинно відповідати тим ставкам і розмірам податків, які є в країнах-членах ЄС, в тому числі і нарешті скасувати нульову ставку оподаткування по операціях з купівлі-продажу будь-якого майна, акцій й інших активів, які зараз не оподатковуються в силу того, що парламент відмовлявся тоді скасовувати дану угоду.

За нашими оцінками, загальні суми втрат біля 6 млрд. грн. по року. Так що сподіваюсь, що Парламент підтримає цю ініціативу, так як в нинішньому Парламенті представлені інтереси України, а не інтереси великого бізнесу. Принаймні голосування це або підтвердить, або спростує.

Що стосується наступного закону, який, я також сподіваюся, що буде схвально прийнятий всім великим українським бізнесом, – це закон України "Про удосконалення податкового контрою за трансфертним ціноутворенням".

Уряд вносить цей закон і просить його прийняти невідкладно. І більше того, щойно на нараді ми прийняли рішення про те, що такий закон повинен набути чинності в поточному році і оподаткування прибутку великих компаній за 2015 рік повинно відбутись саме на підставі цього закону.

Що означає цей закон, якщо зараз відбувається наступна історія? Наприклад, руда, яка на біржі коштує 100 дол., продається на офшорну компанію за 50. А так як ця офшорна компанія далі продає за 100, жодних податків не сплачується. Зараз скільки б не було в ланцюжку офшорних компаній, є біржова ціна товару, і Україна буде отримувати свої податки не з заниженої ціни, а з реальної ціни, яка повинна відповідати ринковій і біржовій вартості.

Цей закон зараз розповсюдиться на всі фінансові операції, а також під дію закону підпадуть як хімічні, так і металургійні підприємства. Тобто  сховати прибутки в офшорних компаніях і за кордоном буде неможливо.

Я прошу весь великий бізнес приготуватися до подання чесної і відкритої податкової звітності за 2015 рік щодо оподаткування податку на прибуток. В Державній фіскальній службі буде створено відповідний департамент по контролю за так званим трансфертним ціноутворенням. Ми отримуємо технічну допомогу від наших західних партнерів для того, щоб звіряти – ціна, по якій продали, відповідає світовій ціні чи не відповідає, і для того, щоб допомогти українському великому бізнесу чесно і справедливо платити податки і також відслідковувати всі фінансові транзакції, де б вони не проходили, в якій країні, і які б компанії не були задіяні в цьому процесі.

Тому що, якщо ми кажемо про те, що повинні економити люди, то це означає, що повинні платити ті, хто повинні платити, тобто великий бізнес. І такий принцип податкової і соціальної справедливості сповідується новим українським урядом.

Стосовно подальшої роботи по бюджету, ще раз хочу нагадати, що ми до вівторка внесемо відповідні проекти законів і переконаний, що Парламент буде конструктивно працювати над тим, щоб їх підтримувати і зайва ліва політична риторика зараз недоцільна. Зараз йдеться про стабільність в країні, про необхідність проведення реформ, яких всі вимагали, і про те, що 2016 рік повинен стати вже роком економічного зростання. А в 2015 році потрібно показати, що ми готові до самих жорстких, самих радикальних заходів, які розпочали декілька місяців тому, але повинні бути продовжені.

Тому, власне кажучи, таких два закони Урядом схвалюються. Ми очікуємо від українського Парламенту на схвалення і на підтримку цих законопроектів.

 

 

версія для друку