українська російська англійська
У Книжковій палаті України імені Івана Федорова відкрилась виставки «Слово, обірване у Биківні»
27.03.2017 | 11:45
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

У Книжковій палаті України імені Івана Федорова (просп. Юрія Гагаріна, 27) відкрилась фотодокументальна виставка «Слово, обірване у Биківні», яка розповідає про долі письменників - представників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВС УРСР у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Для створення фотодокументальних банерів використано матеріали з фондів Державного архіву друку Книжкової палати України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного архіву Харківської області, Музею видатних діячів української культури — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка та приватних зібрань.

Крім фотодокументальних матеріалів, окремим стендом репрезентовано прижиттєві видання творів репресованих письменників,  чиїм долям присвячено виставку. Це видання 30-х років минулого століття, заборонені свого часу радянською цензурою і вилучені із загального вжитку. Довгий час вони  зберігалися у спецфонді Державного архіву друку.

Михайль Семенко, Майк Йогансен, Володимир Ярошенко, Андрій Михайлюк, Микола Борисов, Вероніка Черняхівська, Іван Маловічко… Їхній талант формувався в першій третині ХХ століття в атмосфері творчих пошуків та літературних дискусій між різними угрупуваннями. Але лист Йосипа Сталіна партійному керівництву України стосовно того, у якому напрямку належить вести ці дискусії, поклали край творчій  свободі. А невдовзі зазнали репресій і самі носії нового українського слова.

Вибір персоналій для виставки не був випадковим. Ідея полягала в тому, щоб показати повний зріз знищеної когорти літераторів. Є серед них ті, хто вже зажив слави, і ті, хто на час арешту робив у літературі лише перші кроки,  ті, хто був абсолютно аполітичним, хто стояв на відверто антирадянських позиціях і ті, які щиро віддавали свої сили справі встановлення та укріплення радянської влади. Показовим прикладом може служити доля Івана Кулика – одного з голів Спілки радянських письменників України, людини прокомуністичних поглядів, яка охоче співпрацювала з владою. Та це його не врятувало від сфальсифікованих та абсурдних звинувачень і, як результат, смерті у застінках НКВС.

Директор Книжкової палати ім. І. Федорова України Микола Сенченко зазначив, що завдяки співпраці з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» з’являється можливість донести до широкого загалу читачів твори, які за часів СРСР були заборонені або просто замовчувалися, та висловив надію на подальше співробітництво.

 

версія для друку