українська російська англійська
ЄСПЛ підтвердив прийняття правової позиції України щодо справи про порушення Росією прав людини в Криму, - Павло Петренко
01.06.2017 | 17:10
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Європейський суд з прав людини підтвердив прийняття позиції української сторони щодо першої справи «Україна проти Росії», яка беззаперечними доказами спростовує позицію Російської Федерації щодо неприйнятності розгляду даної справи ЄСПЛ та непричетності агресора до подій в Криму до проведення так званого референдуму. Про це сьогодні в ході прес-конференції повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Європейський суд з прав людини офіційно підтвердив прийняття нашої правової позиції щодо першої справи «Україна проти Росії» відносно фактів порушення прав людини в Криму. 27 березня ми направили до суду величезний пакет документів і цю правову позицію, де ми спростовуємо всі закиди Російської Федерації. Тиждень тому ЄСПЛ прислав нам підтвердження прийняття цієї правової позиції», - зазначив очільник Мін’юсту.

Він зауважив: це величезний документ на 150 сторінок тільки основного тексту. Додатками до нього - десятки тисяч фото- та відеоматеріалів, а також свідчення громадян.

«Ми фактично зібрали повну хронологію захоплення Російською Федерацією Криму з конкретними датами і конкретними локаціями. Докази доводять, що це була добре підготовлена кампанія, яка відкрито планувалася ще у 2013 році. Переконаний, що таємно дана операція готувалася в стінах ФСБ десятиріччями», - наголосив Міністр юстиції.

Він також повідомив, що отримані покази дають можливість встановити конкретний перелік посадових осіб Російської Федерації, які здійснювали координацію захоплення Криму та безпосередньо керували цією операцією. Серед них і Міністр оборони РФ Сергій Шойгу, його заступники Панков і Булгаков, а також низка генералів та адміралів. Куруванням всіх заходів на території півострова здійснював колишній Міністр безпеки Придністровської Республіки Володимир Антюфеєв, який згодом зайняв позицію віце-прем’єра ДНР з питань державної безпеки.

«Цей перелік невичерпний, оскільки ми постійно збираємо нові докази. Що стосується кількості збройних сил, назв підрозділів та пересування бронетехніки, як би вони не намагалися «сховатися» за «зеленими чоловічками», нам вдалося зібрати докази й ідентифікувати учасників цього процесу аж до командирів відповідних підрозділів, які на той час були в Криму», - заявив  Павло Петренко.

За його словами, всі зібрані  докази передані до ЄСПЛ і в майбутньому також будуть використані для розгляду справи проти керівників РФ у міжнародному кримінальному суді.

«Наразі ми очікуємо від Європейського суду з прав людини затвердження процесуального графіка розгляду цієї справи і всіх інших позовів проти Росії. Нагадаю, що Україна ініціювала 5 справ проти Росії. Дві з них стосуються порушення прав людини в Криму, дві – порушення прав громадян на Донбасі, ще одна – викрадення дітей-сиріт з українського дитячого будинку», - зауважив він.

Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина у свою чергу наголосив: Україна надалі не подаватиме нових заяв проти Росії до Європейського суду з прав людини та зосередиться на доповненні доказами вже існуючих проваджень.

«Ми подаватимемо додатки до вже існуючих заяв. Оскільки Російська Федерація намагається маніпулювати кількістю справ для того, щоб затягнути процес. Щоб уникнути цього, ми запропонували об’єднати всі справи щодо Криму в одне провадження, а всі справи щодо Донбасу в інше провадження», - сказав він.

За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, одним із основних кейсів у цих позовах є питання репресій відносно Меджлісу та його членів.

«Ми разом з правозахисниками і Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ у справі захисту інтересів кримськотатарського народу йшли двома напрямками. Один з них – це великий позов проти Росії, який подала Україна. Другий – подання членами Меджлісу індивідуальних позовів, які нині також прийняті до розгляду ЄСПЛ», - зауважив лідер кримських татар.

Він також нагадав, що дане питання розглядається не лише в ЄСПЛ. Міжнародний суд ООН у своєму проміжному рішенні зобов’язав Росію відновити діяльність Меджлісу.

«Міністерство юстиції має стати координуючим центром, на базі якого збираються матеріали. Ми маємо постійно моніторити ситуацію, яка складається в Криму та територіях сходу України, які не контролює українська влада. Всі додаткові докази мають додаватися до існуючих позовів», - наголосив Рефат Чубаров.

Учасник проукраїнських мітингів у Криму Андрій Щекун розповів про те, як він потрапив до «підвалів» спецгруп під керівництвом Ігоря Гіркіна і Ігоря Безлера.

На його переконання, до справи зібрання доказів про порушення прав людини в Криму мають активно долучитися Міністерство освіти й науки, а також діти й батьки, які зазнають утисків і не можуть навчатися українською мовою.

«Це також порушення прав людей, які повинні покидати Крим, щоб мати можливість отримати освіту українською мовою», - зауважив Андрій Щекун.

Координатор громадської організації Медійна ініціатива за права людини Марія Томак також повідомила про те, що під час збору доказів вдалося зафіксували, що багато людей, які на початку 2014 року були в Криму, потім з’явилися на Донбасі.

«Я хочу підкреслити, що присутність багатьох учасників захоплень у Криму, а потім фіксація їх присутності на Донбасі є доказом того, що подальші події на Донбасі були так само інспіровані Російською Федерацією», - заявила вона.

 

версія для друку