українська російська англійська
Підвищення якості українського молока розширює експортні можливості виробників, - Володимир Лапа
19.08.2017 | 13:54
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ

Вітчизняні виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавлені в підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки до Тернопільської області, у рамках якої він взяв участь у відкритті проекту з виробництва молока найвищої якості на одному з вітчизняних молокопереробних підприємств.

«Аби нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, в залежності від вимог країни призначення», - наголосив Володимир Лапа.

При цьому він зазначив, що, наприклад, до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу, бо воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин. Наразі 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті, і ефективну простежуваність.

Однак перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка – право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств. Також вітчизняне молоко та молокопродукти постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорія.

За його словами, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно, оскільки він вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, але й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

«Цей процес потребує часу, бо тут важливо готувати суспільну думку, не говорячи вже про потужності. Така робота повинна проводитися насамперед на рівні профільних асоціацій, а також на рівні держави через певні заходи підтримки та стимулювання», - наголосив Володимир Лапа.

 

версія для друку