Обговорено перспективи включення українських об'єктів до Списку всесвітньої спадщини
28.04.2012 | 19:32
Прес-служба Міністерства культури
 

У Києві під егідою Міністерства культури відбулася міжнародна наукова конференція „Методичні проблеми пам’яткоохоронних досліджень”, значну увагу під час якої було приділено аналізу перпектив українських номінацій, які перебувають у Попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Головним доповідачем з цього питання виступала директор НДІ пам’яткоохоронних досліжень НАН України, кандидат історичних наук Олена Сердюк.

Варто нагадати, що на цей час до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено загалом 15 українських номінацій, з яких дві – природні пам’ятки. Науково-методична робота, спрямована на забезпечення виконання усіх необхідних вимог та процедур для внесення цих об’єктів до основного списку, триває. Під час конференції відбулося детальне обговорення існуючих номінацій, проаналізовано перспективи їх включення до основного списку, вказано на можливі недоліки номінацій з огляду на їх специфіку (автентичність, серійність, категорію тощо) та відповідність усім вимогам ЮНЕСКО. По окремих об’єктах окреслене коло питань, що потребують переосмислення та вирішення, зокрема:

Номінація „Торгові пости та фортифікаційні споруди на Генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря”. Фортеці Судак, Чембало та Феодосія – усі вони розташовані у південній частині Криму – було запропоновано включити до серійної транснаціональної номінації «Торгові пости та фортифікаційні споруди на генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря». Ця номінація була внесена до попереднього списку від України у 2010 році за критеріями, що демонструють важливий обмін людськими цінностями протягом певного періоду в межах культурного регіону в сфері розвитку архітектури та ландшафтного планування, є архітектурним ансамблем, який ілюструє значущі періоди історії Європи, і включає в себе декілька пам’яток в Італії та України.

Основною проблемою Фортеці в Судаку є досить низький рівень автентичності. Добре видно, що значна частина мурів, у тому числі, парапетний мур з бійницями та башти були реконструйовані. Роботи з реконструкції велися з 1968 року по 1994 рік. Однак, зсередини мурів значна частина поселення все ще не розкопана. Таким чином, вона все ще залишається автентичною і це є великою роботою на перспективу.

Фортеця Чембало може вважатися видатним та фактично недоторканим автентичним зразком генуезьких фортифікаційних споруд XIV-XV ст. в чорноморському регіоні. Руїни фортечного ансамблю є винятковим свідченням впливу різних інновацій та розробок військового мистецтва на архітектурні особливості комплексу. Зокрема, її мури та башти ілюструють перехід від арбалетної тактики ведення бою до перших битв із використанням ручної вогнепальної зброї та артилерії.

На території Генуезької фортеці у Феодосії збереглися дві ділянки стін: південної (між пілоном великих воріт і баштою Климента до рівня бойового ходу) і західної з вежею Криско; унікальна Турецька лазня ХV-ХVІ ст., що знаходиться в східній частині міста на території цитаделі Генуезької фортеці. До комплексу належать так званий Генуезький міст ХІV ст. в старій частині міста, недалеко від башти Климента. Міст одноарочний, єдиний функціонуючий в Україні з ХІV ст.

Архітектурні ансамблі фортець є винятковим прикладом взаємодії людини з природним ландшафтом у сфері фортифікаційного мистецтва та розбудови міст та морських портів, які демонструють майстерне використання особливостей ландшафту для створення стратегічно важливих оборонних центрів на домінуючих висотах, штучних терас, а також використання виняткових особливостей бухти для захисту та стоянки кораблів. Стосовно подальшого просування цієї перспективної номінації окремого опрацювання потребує кожний об’єкт. Судацьку фортецю, яка номінується також самостійно, варто подавати саме у складі серійної номінації, оскільки саме таким об’єктам надають перевагу в ЮНЕСКО.

Номінація Астрономічні обсерваторії України. Це одна з так званих серійних номінацій, що розглядаються як серія споруд, до неї входить чотири обсерваторії на території України, а саме: Миколаївська астрономічна обсерваторія, Кримська астрономічна обсерваторія, астрономічна обсерваторія Київського національного університету та Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету, а також інші обсерваторії в Німеччині, Сполученому Королівстві, Франції, Росії, США, Аргентині та Китаї.

Пропонується включити номінацію за критеріями, які демонструють важливий обмін людськими цінностями протягом певного періоду в межах культурного регіону світу, в сфері розвитку технологій. Обсерваторії безпосередньо пов’язані із ідеями, що мають визначне універсальне значення.

При цьому Миколаївська астрономічна обсерваторія згадується в попередньому списку від України двічі (окремо та у складі серійної номінації). Рекомендується, щоб держава включила цей об’єкт лише в одну позицію попереднього списку, а саме, як складову транснаціональної серійної номінації.

Кілька українських номінацій потребують додаткового опрацювання. Йдеться насамперед про такі з них: Культурний ландшафт каньйону Кам’янця-Подільського; Історичний центр міста-порту Одеси; Історичний центр Чернігова, IX-XIII ст.; Канівські Дніпровські схили з могилою Тараса Шевченка (м. Канів).

Окремі номінації, як от розширення існуючої номінації „Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами (XI-XVIII ст.) та Києво-Печерська лавра (XI-XIX ст.)” за рахунок приєднання до неї двох додаткових об’єктів – Кирилівської та Андріївської церков у м. Києві – є сенс переосмислити, зробивши вказані церкви складовими транснаціональних серійних номінацій.

Загалом учасники конференції одностайні стосовно реальності планів керівництва Мінкультури щодо необхідності активно нарощувати присутність України у Списку всесвітньої культурної спадщини, оскільки країна дійсно має для цього величезний потенціал, необхідну науково-методичну базу та потужний кадровий ресурс.

Довідково:

Перелік українських об’єктів, включених до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:

- Археологічна пам’ятка «Кам’яна Могила»;

- Астрономічні обсерваторії України;

- Бахчисарайський ханський палац (м. Бахчисарай, АРК);

- Судацька фортеця (м. Судак, АРК);

- Культурний ландшафт каньйону Кам’янець-Подільського;

- Історичний центр міста-порту Одеси;

- Історичний центр м. Чернігова (м. Чернігів);

- Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, та Києво-Печерської Лаври (розширення існуючої номінації „Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами XI-XVIII ст. та Києво-Печерська лавра (XI-XIX ст.)”);

- Миколаївська астрономічна обсерваторія;

- Канівські Дніпровські схили з могилою Тараса Шевченка (м. Канів);

- Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (5 ст. до н.е. - 14 н.е.);

- Торгові пости та фортифікаційні споруди на Генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря;

- Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі.

 

 
« повернутись Постійна www-адреса статті:
http://old.kmu.gov.ua/kmu/control/publish/article?art_id=245174934