Збалансоване представництво жінок і чоловіків у політичному житті є основою демократичних процесів у країнах Східного партнерства, - Мінсоцполітики
02.12.2016 | 14:00
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
 

„Незважаючи на труднощі у забезпеченні належної участі та представництва жінок у політичному та суспільному житті, ми з оптимізмом дивимося в майбутнє”, - зазначила заступник Міністра соціальної політики України Наталія Федорович у вступній промові під час Міжнародної конференції „Представництво жінок у політиці в країнах Східного партнерства – регіональне дослідження та обмін інформацією”.

Захід відбувся у Верховній Раді України 1 грудня 2016 року та був організований Підкомітетом з питань ґендерної рівності і недискримінації Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з Радою Європи з метою презентації ключових факторів та перепон, що обмежують представництво жінок у політиці в країнах Східного партнерства: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні, а також дослідження прикладів та кращих практик, заходів підтримки та стратегій, які можуть бути прийняті в регіоні задля підвищення рівня політичної участі жінок, та планування пріоритетних заходів технічного сприяння Ради Європи на найближчі три роки.

У конференції взяли участь народні депутати України, представники Уряду, Ради Європи, дипломати, журналісти, представники міжнародних та громадських організацій, незалежні ґендерні експерти з країн Східного партнерства.

Післявиборчий період є найкращим часом для органів влади, щоб розпочати проводити реформи та послідовно вирішувати проблеми, з якими стикнулися на попередніх виборах. Досвід країн Східного партнерства показує низку перепон для жінок, які хочуть займати виборні посади. Вони актуальні і для України. Серед них – суспільне несприйняття, недостатність коштів та обмежений доступ до он-лайн ресурсів, недостатня кількість громадських організацій, особливо на місцевому рівні, які б просували та розширювали можливості та права жінок, недостатньо ефективне впровадження урядами міжнародних механізмів як обов’язкового, так і рекомендаційного характеру. Ситуація із жінками, які належать до внутрішньо переміщених осіб та різних груп національних меншин, ще складніша з огляду на бідність, низький рівень доступу до інформації, мовні обмеження.

Зокрема, у всіх країнах кандидатури жінок з меншою вірогідністю пропонуються на зайняття політичних посад або на виборні посади як на законодавчому (національному) рівні, так і на адміністративному (місцевому) рівні. Представництво жінок у законодавчих органах в усіх країнах менше ніж 20 %, за винятком Білорусі, де представництво жінок у парламенті сягає 30 %. Стереотипні погляди та переконання щодо ролі жінок у суспільстві становлять основні перепони для політичного представництва жінок в усіх країнах, де проводилося дослідження. Вони негативно впливають на позиції жінок в економічній сфері та на ринку праці, зменшуючи можливості жінок бути призначеними на посади або пропонувати свої кандидатури на виборні посади.

Наталія Федорович наголосила, що незважаючи на певні позитивні зрушення, пов’язані із введенням квот, для України все ще актуальним залишається питання збільшення представництва жінок у представницьких органах влади. Так, серед народних депутатів України 12 % жінок, серед депутатів обласних рад – 14,6 % жінок.

У Мінсоцполітики переконані: вирішення проблеми розширення участі жінок у представницьких органах влади буде успішним лише при комплексному підході, що передбачає удосконалення виборчого законодавства, роботу з електоратом та засобами масової інформації щодо формування позитивного іміджу жінки–політика та мотивації жінок-лідерок брати участь у політиці, а керівників партій – включати жінок до партійних списків.

Тому планом заходів Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженим Урядом у 2015 році, передбачено удосконалення виборчого законодавства з метою комплексного урахування принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема відповідальності за недотримання його вимог, а також організація роботи шкіл лідерства для жінок, шкіл підготовки кандидатів у депутати місцевих рад, проведення просвітницької роботи.

Мінсоцполітики працює над розробкою Концепції державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, в якій будуть враховані міжнародні інструменти Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, ООН, невід’ємною частиною яких є забезпечення розширення участі жінок у політиці.

Під час конференції пані Ана Русу, менеджер програм Управління зі сприяння у виборчих процесах та перепису населення Генерального директорату ІІ Ради Європи, модерувала презентацію регіонального дослідження „Представництво жінок у політиці в країнах Східного партнерства”.

Регіональне дослідження містить ряд спеціальних для кожної країни та загальних рекомендацій для політичних партій, урядів та провладних партій, що можуть бути реалізовані через низку заходів у рамках проекту “Реформування виборчого законодавства і практики та розвиток регіональної співпраці”, що впроваджується Директоратом Ради Європи з питань демократії в межах Рамкової програми співробітництва Європейського Союзу та Ради Європи для країн Східного партнерства.

Представники Вірменії, Молдови, Грузії, України під модеруванням Тані Вєргє, професора з питань ґендерної участі в політиці Університету Помпеу Фабра Барселони, висловили свої думки щодо ролі політичних партій у забезпеченні рівного ставлення до кандидаток та кандидатів на місцевих та парламентських виборах.

Учасники конференції також обговорили, як ефективно боротися з ґендерними стереотипами та стратегії підвищення рівня участі жінок у політиці у країнах Східного партнерства.

Недостатнє представництво жінок у політичному житті підриває демократичні процеси в країнах Східного партнерства – такі головні висновки регіонального дослідження щодо представництва жінок у політиці.

 

 

 
« повернутись Постійна www-адреса статті:
http://old.kmu.gov.ua/kmu/control/publish/article?art_id=249550068